Рішення № 77923159, 14.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/3218/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Прокопчук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №580 від 23.07.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, роботу на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 20 липня 2018 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 01.08.2018 №24688/03 відповідач повідомив позивача про те, що їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у позивача відсутній спеціальний стаж роботи на посадах і в установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на який час дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

У листі зазначається, що згідно із наданими позивачем документами її страховий стаж на роботах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років складає 1 рік та 14 днів.

Вказується, що робота позивача на посаді викладача по класу фортепіано в Ізяславській дитячій школі мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 не може бути зарахована до спеціального стажу роботи, оскільки така установа відноситься до початкових мистецьких навчальних закладів та належить до системи позашкільної освіти.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивачу було відмовлено у зв'язку з недостатністю необхідного спеціального стажу роботи, тому у діях пенсійного органу відсутня будь - яка протиправність. За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 працювала на посаді викладача по класу фортепіано в Ізяславській дитячій школі мистецтв.

20 липня 2018 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 01.08.2018 №24688/03 відповідач повідомив позивача про те, що їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у позивача відсутній спеціальний стаж роботи на посадах і в установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на який час дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

У листі зазначається, що згідно із наданими позивачем документами її страховий стаж на роботах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років складає 1 рік та 14 днів.

Вказується, що робота позивача на посаді викладача по класу фортепіано в Ізяславській дитячій школі мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 не може бути зарахована до спеціального стажу роботи, оскільки така установа відноситься до початкових мистецьких навчальних закладів та належить до системи позашкільної освіти.

Зважаючи на те, що посада викладача в позашкільних навчальних закладах Переліком №909 не передбачена, підстави для врахування до спеціального стажу роботи позивача періоду роботи з 15.08.1986 по 21.05.2018 - відсутні.

Крім того, згідно із пунктом 3 Примітки до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Зокрема, пунктом 1 підрозділу "Учбові заклади і дитячі установи" розділу 1 "Вчителі та інші працівники освіти" Перелiку установ, органiзацiй i посад, робота в яких дає право на пенсiю за вислугу рокiв, затвердженим наказом Мiнiстерства соцiального забезпечення Української РСР вiд 31.12.1959 №135 передбачена посада викладача в середній музичній школі, музичній школі - семирічці, школі музичних вихованців.

Отже, період роботи позивача до 28.08.1991 на посаді викладача по класу фортепіано в Ізяславській дитячій школі мистецтв може бути зарахований до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у разі наявності підтверджуючих документів про те, що Ізяславська дитяча школа мистецтв у цей період належала до загальноосвітніх чи позашкільних навчальних закладів, а також до середніх чи початкових музичних шкіл.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років (з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців), за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до абзацу 12 пункту "е" статті 55 цього Закону до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Законом України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII та Законом України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 №1841-III передбачено, що позашкільна освіта є структурною ланкою освіти та її підсистемою.

У пункті 1 статті 39 Закону України "Про освіту", наведено перелік позашкільних навчальних закладів, в якому зазначені в тому числі і музичні школи.

Відповідно статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

За дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 №397/21 дію вищезазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови.

Положеннями статті 29 Закону України "Про освіту" передбачено, що структура освіти включає в себе, зокрема, позашкільну освіту, яка є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про позашкільну освіту" структуру позашкільної освіти становлять: позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Згідно з частиною 4 статті 21 цього Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 працювала на посаді викладача по класу фортепіано в Ізяславській дитячій школі мистецтв, що об'єктивно підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

У розділі "Позашкільні навчальні заклади" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909) зазначено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, але посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у розділі "Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні та художні школи" цього ж Переліку №909 міститься положення про те, що у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних та художніх школах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали в тому числі і на посадах викладачів шкіл мистецтв.

Таким чином, суд робить висновок про те, що вказаний Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років містить у собі суперечливі положення стосовно можливості віднесення посади, яку займала позивач як до позашкільних навчальних закладів, так і до музичних шкіл.

Пенсійний орган, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за вислугу років скористався розділом "Позашкільні навчальні заклади" Переліку №909, тоді як розділом "Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні та художні школи" Переліку №909 передбачена посада викладача музичних та художніх шкіл.

Зважаючи на це, на думку суду, відповідач здійснив помилкове тлумачення норм Переліку №909, не врахувавши при обчисленні спеціального стажу позивача, зміст розділу "Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні та художні школи" цього Переліку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких віднесено, зокрема, посаду викладача позашкільного навчального закладу.

Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 порядок призначення пенсії за вислугою років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до неї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів, до яких віднесено школи мистецтв.

Таким чином, враховуючи неоднозначність нормативних приписів, які містяться у Переліку №909, суд вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь позивача, а тому, на думку суду, робота позивача на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018, відноситься до роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно із розділом "Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні та художні школи" Переліку №909.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що робота позивача на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 протиправно не зарахована відповідачем до стажу роботи позивача, який дає право на пенсію за вислугу років.

Оскільки відповідачем будь - якого конкретного рішення щодо відмови у зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018 прийнято не було та з метою повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №580 від 23.07.2018 в частині незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу роботу на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі "Andrejeva v. Latvia" (пункт 77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009) стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу №1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі "Будченко проти України" (рішення від 24.04.2014, заява №38677/06) Європейський Суд з прав людини також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Як зазначалось вище, до досягнення 55 віку, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців.

Як видно з матеріалів справи, 01.01.2018 позивачу виповнилось 53 роки, за розрахунком пенсійного органу її спеціальний стаж складає 1 рік і 14 днів.

Судом встановлено, що пенсійним органом було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до спеціального стажу роботу на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018.

У зв'язку із тим, що позивачу протиправно відмовлено у зарахуванні вказаного періоду роботи до спеціального стажу, суд вважає, що такий період слід зарахувати до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи спеціальний стаж, розрахований пенсійним органом та період, який зарахований до вказаного стажу судом, спеціальний стаж позивача складає понад 32 роки, в тому числі і станом на 01.01.2016 понад 25 років та 6 місяців.

Зважаючи на це, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 20.07.2018 (з дати звернення до пенсійного органу із відповідною заявою).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №580 від 23.07.2018 в частині незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу роботу на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, роботу на посаді викладача по класу фортепіано Ізяславської дитячої школи мистецтв у період з 15.08.1986 по 21.05.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, починаючи з 20.07.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 листопада 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський