Рішення № 77922798, 08.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 р. № 2040/7041/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - Коновалова О.А.,

представника відповідачів - Зінченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі (за підписом голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_3.) №871457/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №32 від 31.07.2018 року та №871456/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №33 від 31.07.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг (за підписом голови комісії з питань розгляду скарг ОСОБА_4.) №25128/34954338/2 від 17 серпня 2018 року та №25129/34954338/2 від 17 серпня 2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкові накладні №32 від 31 липня 2018 року та №33 від 31 липня 2018 року датою їх надсилання - 01 серпня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №871457/34954338 та №871456/34954338 від 06.08.2018. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкових накладних №32 та №33 від 31.07.2018 року, реєстрація яких відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв'язку з чим, просить зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та залучено як другого відповідача Головне управління ДФС у Харківській області до участі у розгляді адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 08.11.2018 р. о 15.00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представником відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, 30.10.2018 р. до канцелярії суду було надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що приймаючи рішення №871457/34954338 та №871456/34954338 від 06.08.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних №32 та №33 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган виходив з того, що позивач не надав документів на придбання ТМЦ, витрат на зберігання товару чи витрат на складські приміщення де могли зберігатися ТМЦ, вказані у податкових накладних, що унеможливлює підтвердження господарської операції, а тому дії податкового органу відповідають Закону.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 34954338.

Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.08.2018 було прийнято рішення №871457/34954338 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФ" в реєстрації податкової накладної №32 від 31 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 5424500,00 грн., в т.ч. ПДВ 904083,33 грн. (а.с.47-48).

Також, Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.08.2018 було прийнято рішення №871456/34954338 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФ" в реєстрації податкової накладної №33 від 31 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 7000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1166666,67 грн. (а.с.49-50).

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Із матеріалів справи вбачається, ТОВ "КОФ" 31.07.2018 року була виписана податкова накладна №32 на загальну суму 5424500,00 грн., в т.ч. ПДВ 904083,33 грн., яку виписано за правилами першої події (передплата), та яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ (а.с. 16).

Також, ТОВ "КОФ" 31.07.2018 року була виписана податкова накладна №33 на загальну суму 7000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1166666,67 грн., яку виписано за правилами першої події (передплата), та яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ (а.с. 18).

Проте, позивачем було отримано від ДФС України квитанції від 02.08.2018 року про зупинення реєстрації податкових накладних, з посиланнями на вимоги: п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація податкових накладних №32 та №33 від 31.07.2018 зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=.0118370760066732442589544621715608311471, «Р»=0. (а.с.17,19).

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?ям;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?ов;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Так, судом встановлено, що ДФС України реєстрація податкових накладних №32 та №33 від 31.07.2018 року була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" 02.08.2018 р. до контролюючого органу було надіслано повідомлення №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, яким надано пояснення та копії наступних документів на підтвердження реальності господарських операцій: договір поставки №07-30 від 30.07.2018, рахунок на оплату №9 від 31.07.2018 (а.с.39, 41-42).

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" 02.08.2018 р. до контролюючого органу було надіслано повідомлення №4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, яким надано пояснення та копії наступних документів на підтвердження реальності господарських операцій: договір поставки №07-30 від 30.07.2018, рахунок на оплату №9 від 31.07.2018. (а.с.43, 45-46).

Крім того, надано пояснення, що податкові накладні №32 та №33 від 31.07.2018 р. були виписані на авансову оплату за майбутню поставку мінеральних комплексних добрив.

Вказані пояснення та повідомлення 02.08.2018 року було отримано Державною фіскальною службою України та збережено на центральному рівні, що підтверджується квитанціями № 2 (а.с. 40, 44).

Комісією Державної фіскальної служби України 06.08.2018 року прийнято рішення №871457/34954338 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 31.07.2018 та №871456/34954338 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві на позов представник відповідачів посилався на те, що позивачем не були надані документи на придбання ТМЦ, витрат на зберігання товару чи витрат на складські приміщення де могли зберігатися ТМЦ.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Трейд" (в якості покупця) 30.07.2018 року укладено договір поставки №07-30, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю Товар (мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інша продукція виробничо-технічного призначення), відповідно до Специфікацій та умов цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партії Товару) на умовах цього договору. (п.2.1 Договору).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору №07-30 від 30.07.2018 позивач зобов'язується поставити покупцю мінеральні комплексні добрива NPK 8-20-30+S+Cu+Mn в кількості 825 т.

Згідно з п.1.3 Специфікації №1, форма оплати - безготівкова 100% передплата до 31 липня 2018 року. Розрахунок проводиться згідно рахунку, виставленого Постачальником.

Товар поставляється на умовах FCA, станція «Коростень» Південно-західної залізниці. Вид транспорту, яким здійснюється транспортування Товару - залізничний транспорт. (п.1.4, 1.5 Договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату №99 від 31.07.2018 р.(а.с.26).

Судом встановлено, що ТОВ "КОФ" 31.07.2018 року була виписана податкова накладна №32 на загальну суму 5424500,00 грн., в т.ч. ПДВ 904083,33 грн. та податкова накладна №33 на загальну суму 7000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1166666,67 грн., за правилами першої події (передплата).

Матеріалами справи підтверджено, що повідомленнями №3 та №4 від 02.08.2018 року позивач повідомив контролюючий орган про те, що податкові накладні були виписані на авансову оплату за майбутню поставку мінеральних комплексних добрив за договором поставки №07-30 від 30.07.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Трейд".

Надана позивачем виписка з банківського рахунку позивача від 31.07.2018 року (а.с. 27) підтверджує здійснення контрагентом позивача передплати товару, мінеральних комплексних добрив, у безготівковій формі.

Відповідно до долученого до матеріалів справи договору поставки №Б18/07-31-01 від 31.07.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" (в якості Покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бінфілд» (в якості Постачальника) та Специфікації №1 до договору поставки №Б18/07-31-01, на адресу позивача поставлено товар - комплексні добрива NPK 8-20-30+S+Cu+Mn в кількості 825 т, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунком на оплату №621 від 21.07.2018 та платіжними дорученнями №180, №181, №182, №183 від 01.08.2018 р., що спростовує доводи відповідача, викладені в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних, щодо неможливості підтвердження господарської операції у зв'язку з ненадання позивачем до контролюючого органу документів на придбання ТМЦ, витрат на зберігання товару чи витрат на складські приміщення де могли зберігатися ТМЦ.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що протягом серпня-вересня 2018 року на адресу ТОВ "БФ Трейд" за Договором поставки №07-30 від 30.07.2018 позивачем було поставлено мінеральні добрива на загальну суму 12493800,00 грн., та на виконання умов вказаного Договору виписано податкову накладну №5 від 11.08.2018, яка направлена до Єдиного реєстру податкових накладних для подальшої реєстрації та була прийнята Державною фіскальною службою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1 від 29.08.2018 р. (а.с.141), що в свою чергу підтверджує необґрунтованість висновків контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень щодо неможливості підтвердження господарської операції.

Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №871457/34954338 та №871456/34954338 від 06.08.2018 є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ", №32 від 31 липня 2018 року та №33 від 31 липня 2018 року датою її надсилання - 01 серпня 2018 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Стосовно позовних вимог визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг (за підписом голови комісії з питань розгляду скарг ОСОБА_4.) №25128/34954338/2 від 17 серпня 2018 року та №25129/34954338/2 від 17 серпня 2018 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2018 ТОВ «КОФ» в порядку, передбаченому п.56.23 ст.56 ПК України до Державної фіскальної служби України були направлені скарги на рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №871457/34954338 від 06.08.2018 та №871456/34954338 від 06.08.2018.

Відповідач, рішеннями №25128/34954338/2 та №25129/34954338/2 від 17 серпня 2018 року скарги залишив без задоволення та рішення комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено що, в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

В силу пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Суд зазначає, що оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищестоящого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб'єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Рішення вищестоящого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, завжди містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб'єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов'язків фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань розгляду скарг №25128/34954338/2 та №25129/34954338/2 від 17 серпня 2018 року є похідним від рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №871457/34954338 та №871456/34954338 від 06.08.2018 та не породжують для підприємства позивача будь-яких нових обов'язків.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішень комісії з питань розгляду скарг №25128/34954338/2 та №25129/34954338/2 від 17 серпня 2018 року вищестоящого органу, прийняті за результатами розгляду скарг юридичної особи, задоволенню не підлягають.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, Державна фіскальна служба України як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" (пров. Динамівський, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34954338) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код 29292197), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №871457/34954338 від 06.08.2018 та №871456/34954338 від 06.08.2018.

Зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ", №32 від 31 липня 2018 року та №33 від 31 липня 2018 року датою її надсилання - 01 серпня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" (пров. Динамівський, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34954338) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код 29292197) та Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин