Ухвала суду № 77922075, 15.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/465/15-ц

2-п/206/21/18

УХВАЛА

15 листопада 2018 року у залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року ухваленого по цивільній справі № 206/465/15- ц, провадження № 2/206/2/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, виділ її в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2018 року представник відповідача ОСОБА_1, за довіреністю ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 05 жовтня 2017 року, у зв'язку з тим, що справа була розглянута без присутності відповідача, а також, з порушенням вимог ЦПК України в частині повноти з'ясування обставин справи, що мали істотне значення для її розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала та просила суд скасувати заочне рішення. Зазначила, що відповідач не знала про цю справу, повісток не отримувала, про наявність судового рішення дізналася у жовтні 2018 року. В рішенні суду вони не згодні з компенсацією, можливо будуть подавати зустрічний позов. Мешкає відповідач за місцем реєстрації вул. Антарктична 3.

Позивач ОСОБА_3 та її представник, адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення заяви.

Вивчивши надані документи, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення та думки сторін та представників сторін, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до чинного законодавства, ст. 288 ЦПК України передбачає, що скасування заочного рішення суду можливе за умов, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для встановлення підстав для скасування заочного рішення або залишення заяви про перегляд без задоволення, суд має встановити, поважність причин неявки відповідача та неповідомлення про це суд і те, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння та 1/2 частину земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Костянтина Острозького, 62. Визнати за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння № 62, яке складається з: житлового будинку А-1 з ганком - а загальною площею 72,5 кв.м, житловою площею 37,2 кв.м, господарських будівель та споруд: К - колодязя, Д - вбиральні, Б - сараю, В - літньої кухні, №1 - огорожі, по вул. Князя Костянтина Острозького в м. Дніпрі в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 09 лютого 2009 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0731 га, яка належить на праві власності на підставі Державного акту серії ДП Д*N018814 84238034 ОСОБА_7 та знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Костянтина Острозького, 62, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла 09 лютого 2009 року. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки, яка знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Костянтина Острозького, 62, в сумі 154523 грн., які перебувають на р/р 37312066017442, код отримувача 26239738, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області. Стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 понесені судові витрати пов'язані з оплатою експертизи в розмірі 7046,40 грн. та оплатою судового збору у розмірі 1000 грн. Стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 545,23 грн..

Обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення, представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що розгляд справи в результаті якого було ухвалено заочне рішення було проведено поверхово, через відсутність доказів з боку відповідача, ненадання яких обумовлено неявкою відповідача у судові засідання, яка не була повідомлена про розгляд цивільної справи. Крім цього, відповідач не надавала згоди на отримання компенсації. Вона довгі роки піклувалася про своїх батьків, а після їх смерті доглядала за будинком. Таким чином її незаконно позбавили права власності на спадкове майно.

На підтвердження обставин викладених у заяві про перегляд заочного рішення, а також заперечень проти позовних вимог, відповідач долучила копії листків непрацездатності від 09 жовтня 2017р., 18 жовтня 2017р., 25 вересня 2017р., відповідно до яких вона перебувала на лікарняному у з 20 червня 2017р. по 22 червня 2017р., з 23 червня 2017р. по 22 серпня 2017р., з 23 серпня 2017р. по 23 жовтня 2017р.

Інших документів, зазначених у заяві, які начебто мали значення для вирішення справи представником відповідача не надано.

Вирішуючи питання про перегляд заочного рішення суд виходить, також, із того що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, аналізуючи текст заяви про перегляд заочного рішення і документів, долучених представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано і не наведено істотних доказів, які б могли вплинути на вирішення спору.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду було ухвалено на наявних в справі доказах, яким даний аналіз відповідно до норми чинного законодавства. Заперечення, спростовуючи правомірність ухваленого судом рішення відсутні.

Крім того, суд також, не погоджується із доводами відповідача щодо її неповідомлення про розгляд даної цивільної справи про стягнення з неї заборгованості. Такого висновку серед іншого суд дійшов виходячи із ч. 5 ст. 74 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент ухвалення заочного рішення, яка передбачала, що судова повістка, фізичним особам, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, а у разі відсутності такої - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, враховуючи поштові повідомлення, наявні у матеріалах цивільної справи, які повернулись на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання, які судом були неодноразово направлені на адресу проживання і реєстрації відповідача, відсутність доказів зі сторони відповідача про фактичне проживання за іншою адресою та зазначення зареєстрованої адреси у заяві про перегляд заочного рішення, суд вбачає у діях відповідача зловживання своїм правом щодо отримання кореспонденції з метою в подальшому мати підстави для поновлення строків на оскарження та перегляд.

Крім цього, в матеріалах справи наявні два поштових повідомлення про вручення з підписом про отримання повістки (том 1 а.с.185, том 2 а.с.81).

Виходячи з вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений про розгляд даної цивільної справи належним чином, протилежного відповідач не довів.

Також, слід зазначити, що провадження у справі було відкрито суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Г.Я. 02 лютого 2015 року, у січні 2016 року розпорядженням керівника апарату у зв’язку з закінченням терміну повноважень судді Маймур Г.Я. справу розподілено на суддю Сухорукова А.О., 05 жовтня 2017 року по справі ухвалено заочне рішення, тоді як заява про перегляд заочного рішення подана лише листопаді 2018 року.

Суд звертає увагу, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 1 ст. 44 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд рішення представника відповідача, а тому заява залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-260, 284-288, 353 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року ухваленого по цивільній справі № 206/465/15- ц, провадження № 2/206/2/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, виділ її в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя А.О. Сухоруков