Рішення № 77921351, 14.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2018 р. № 1440/2108/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 провизнання протиправною та скасування вимоги від 10.04.2018 № Ф-24102-17,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Миколаївської області з вимогами визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 10.04.2018 №Ф-24102-17.

Позивачка незгодна з нарахуванням їй недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9818,60 гривень, оскільки з 2014 року не займалася підприємницькою діяльністю. Так, вона була зареєстрована фізичною особою-підприємцем у листопаді 2013 року у м. Армянську Автономної Республіки Крим. Проте, у серпні 2014 вимушена була покинути територію АР Крим у зв'язку з окупацією Російської Федерації. Після вимушеного переселення на материкову частину України підприємницькою діяльністю не займалась, протягом 2015-2018 проживала у місті Очакові. В червні 2015 народила сина, займалася його доглядом. В 2018 році переїхала на постійне місце проживання до Харківської області.

Відповідач відзиву проти позову не надав, свою позицію з приводу заявлених вимог не висловив.

В судовому засіданні 16.10.2018 позивач, його представник та представник відповідача не з'явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 14.11.2018 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

12.11.2013 державним реєстратором Армянської міської ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 була зареєстровано фізичною особою-підприємцем.

Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 відповідно до визначених кодів діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

12.11.2013 підприємець ОСОБА_1 встала на облік в Армянському відділенні Красноперекопської ОДПІ. Одночасно з цим, ФОП ОСОБА_1 подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування.

Разом з тим, у зв'язку з окупацією Російською Федерацію території Автономної Республіки Крим, яка розпочалася 20.02.2014 ОСОБА_1 фактично не здійснювала підприємницьку діяльність, а в серпні 2014 року покинула територію АР Крим та посилилася у м. Очаків Миколаївської області.

У м. Очаків ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у м. Очаків народила дитину, займалась його доглядом та вихованням. Підприємницьку діяльність в цей час не здійснювала, податкову звітність не подавала.

Одночасно з цим, 17.03.2017 Очаківською ОДПІ було взято на облік ФОП ОСОБА_1 переводом з Геніченської ОДПІ, ВЕЗ «Крим» м. Армянська.

Відповідно до податкового обліку ФОП ОСОБА_1 продовжувала перебувати на спрощеній системі оподаткування.

У зв'язку з цим Очаківською ОДПІ обраховано ФОП ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2014 рік - 380,60 гривень, за 2017 рік - 7326 гривень та за 2018 рік - 4569,18 гривень, а всього в сумі 12275,78 гривень.

10.04.2018 ГУ ДФС направило на адресу ФОП ОСОБА_1 Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24102-17 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9818,60 гривень.

10.05.2018 ОСОБА_1 зареєструвала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення про припинення підприємницької діяльності та втратила статус фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ст.291.3 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до ст.298.1.1. Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до ст.298.2. Кодексу відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 цієї статті.

Відповідно до ст.298.2.1. Кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Таким чином, за загальним правилом фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування зобов'язана сплачувати єдиний внесок у розмірі не меншому мінімального страхового внеску.

Разом з тим, у цій ситуації необхідно врахувати, що позивачка реєструвалась в якості фізичної особи-підприємця та обирала спрощену систему оподаткування в грудні 2013 року на території Автономної Республіки Крим, напередодні окупації цього регіону Російською Федерацію.

Саме на території АР Крим позивачка мала намір здійснювати підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та сплачувати податки.

Після вимушеного залишення окупованої території та переселення до Миколаївської області позивачка будь-яких дій щодо поновлення її підприємницької діяльності не вчиняла. Заяву про обрання спрощеної системи оподаткування до органів ДФС на території, яка контролюється Україною позивачка не подавала, звітність підприємця не здавала, підприємницьку діяльність не вела, прибуток не отримувала.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон №1636).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону №1636 на території вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 Закону №1636 фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента.

Підпунктом 3 пункту 12.3 статті 12 Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону №1636 визначено, що з 01 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території АРК або міста Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно зі статтею 15 цього Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що стосовно платників податків - фізичних та юридичних осіб, які станом на 31.05.2014 мали місце проживання/місцезнаходження та перебували на обліку в контролюючих органах на території АРК або міста Севастополя, діє особливий правовий режим економічної діяльності: такі особи прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів, а їх податкова реєстрація вважається анульованою.

Оскільки позивачка до серпня 2014 проживала на окупованій території, її податкова реєстрація вважається анульованою з 01.06.2014.

Отже, з 01.06.2014 позивачка втратила статус платника єдиного податку, а відтак і обов'язок сплати, як єдиного податку, так і єдиного внеску на державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 12 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що направлення на її адресу 10.04.2018 Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24102-17 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9818,60 гривень є протиправним, а позов належить задовольнити у повному обсязі.

При цьому, відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права враховує позицію висловлену в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по адміністративній справі №819/1697/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74992033).

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Головного управління ДФС у Миколаївській області №Ф-24102-17 від 10.04.2018 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко