Рішення № 77920498, 07.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3181/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Гіри О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.10.2018, просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1;

- визнати неправомірним рішення відповідача вих. №621/03.26-32 від 08.05.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 05.03.1983 по 21.08.1992 час перебування у Збройних силах та час навчання у професійному технічному училищі до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з 27.02.2018.

Ухвалою від 24.07.2018 суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 15.08.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 18.10.2018 суд прийняв до провадження заяву про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте, відповідач за результатами розгляду заяви прийняв рішення про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №621/03.26-32 від 08.05.2018.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що оскільки пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначаються достроково, під час призначення цього виду пенсії проводиться перевірка первинних документів, які слугували підставою для видачі, зокрема уточнюючі довідки, яка підтверджує особливий характер роботи. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що подані позивачем документи потребують перевірки. Відповідач згідно з ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» скерував запит в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві про проведення зустрічної перевірки виданих документів. За наявними даними документи знаходяться на збереженні в ТзОВ «Поліська долина». В процесі проведення перевірки відповідач встановив, що здійснити перевірку довідок про стаж роботи та заробітну плату немає можливості, оскільки ТзОВ «Поліська долина», в якій зберігаються документи за юридичною адресою не знаходиться, а за адресою вул.Нижньоюрківська, 8 знаходиться напівзруйнована будівля, контактні телефони відсутні. Тому, відповідач на час прийняття оскарженого рішення не мав підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта (а.с.34-36).

27.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви позивач долучив необхідні документи на підтвердження трудового стажу на посаді, яка входить до Списку №2.

За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №621/03.26-32 від 08.05.2018.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Стаття 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з п.б ч. 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 вказаного розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383)

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 вказаного Порядку.

Пунктом 10 вказаного Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01.08.1992 №422 та, розробленими на виконання постанови №442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку №383 та підп.1.5 п. 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку №383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №732/2003/14.

Суд встановив, що разом із заявою про призначення пенсії за Списком №2 позивач подав такі документи: трудову книжку, довідку від 20.07.2009 №262/11, в якій вказано, що позивач працював електромонтером, електрослюсарем по ремонту та обслуговуванню обладнання котельних машинних цехах, довідку від 20.07.2009 №266/11, в якій вказано, що позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 01.03.1993 по 30.09.1993, довідки від 20.07.2009 №263/11, №264/11 та №265/11 про нараховану заробітну плату за період з 1986-2000 роки, уточнюючу довідку від 20.07.2009 №262/11, яка видана із посиланням на Список №2, який затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, диплом про закінчення профтехучилища, військовий квиток та довідку про проходження військової служби.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював у ДП «Львівенергоремонт» (у 1987 році підприємство перейменоване у ВО «Львіватоменергоремонт», у 1991 році на ДВП «Львівенергоремонт», а у 1996 році у ВАТ «Львівенергоремонт») на роботі з шкідливими та важкими умовами праці на посаді електромонтера по ремонту електромонтера з 05.03.1983 по 27.12.1987 та електрослюсарем по ремонту устаткування розподільчих пристроїв з 28.12.1987 по 16.12.2008.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що перевірити роботу ОСОБА_1 за посадою електромонтер, електрослюсар по ремонту обслуговуванню обладнання в котельних, машинних цехах немає можливості, оскільки такі дані не відображені у струдовій книжці.

Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними, оскільки відповідно до довідки №262/11 від 20.07.2009, яка підтверджує особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, позивач працював повний робочий день з 05.03.1983 по 30.12.1991 8 років 09 місяці 25 днів на ремонті та обслуговуванні обладнання в котельнях, турбінних цехах, діючих електростанцій на посаді електромонтера, електрослюсаря по ремонту обслуговуванню обладнання в котельних, машинних цехах, класифікатор професій ДК 003-95.

Суд встановив, що відповідно до довідки від 20.07.2009 №266/11 (форма 122) ОСОБА_1 безпосередньо був зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №149770378, постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 з 01.03.1993 до 30.09.1993. В довідці зазначено, що час роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу і вислуги років до 01.01.1988 в потрійному розмірі, а з 01.01.1988 до 01.01.2006 у півторакратному розмірі.

Окрім цього, суд встановив, що відповідач відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» скерував запит в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві про проведення зустрічної перевірки виданих документів. За наявними даними документи знаходяться на збереженні в ТзОВ «Поліська долина».

В процесі проведення перевірки відповідач встановив, що здійснити перевірку довідок про стаж роботи та заробітну плату немає можливості, оскільки ТзОВ «Поліська долина» в якій зберігаються документи за юридичною адресою не знаходиться, а за адресою вул.Нижньоюрківська, 8 знаходиться напівзруйнована будівля, контактні телефони відсутні.

Суд вважає таке обґрунтування відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах безпідставним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства позивач надав оформлену трудову книжку, в якій є відповідні записи про стаж його роботи на підприємстві. Суд зазначає, що надання інших документів, за наявності трудової книжки, законодавством не передбачено.

На підтвердження проведення атестації робочих місць на підприємстві ВАТ «Львівенергоремонт» позивач надав висновки про результати атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві проведену вперше 28.08.2001 та 2005 році.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що брати до уваги довідки про заробітну плату до підрахунку пенсії немає підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058- IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим вказаної частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 вказаного Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 вказаного Закону.

У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим вказаної частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу, де набрання чинності вказаним Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності вказаним Законом - на умовах, передбачених абзацом першим вказаної частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку".

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зі змінами) ОСОБА_1 надав відповідачу довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1986 по 31.12.2000 видані ВАТ "Львівенергоремонт".

Вказані довідки видані на підставі особових рахунків за 1986-1990 роки, на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки та на підставі особових рахунків за 1996-2000 роки про що зазначено в останніх із вказівкою про врахування страхових внесків на всі виплати.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та зареєстрований в МЮУ 27.12.2005 за №1566/11846, регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01.07.2000 підтверджується довідкою підприємства, установи, організації. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Відтак, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Частиною 1 статті 9 Закону України ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом для фіксування господарської операції з нарахування та заплати заробітної плати є розрахункова відомість, а для фіксування операції з виплати заробітної плати у готівковій формі - платіжна відомість (відомість на виплату грошей або задаткова відомість). Вони є підставою для бухгалтерського обліку відповідних операцій - нарахування та виплати заробітної плати.

Особовий рахунок використовується для акумуляції інформації про заробітну плату кожного працівника установи. На підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і вищевказаних документів на різні види виплат дані щодо кожного працівника фіксуються щомісячно в його особовому рахунку. Окрім зазначеної інформації в особовому рахунку здійснюється фіксація утримань, відрахувань та внесків із заробітної плати. В особовому рахунку, також, відмічається сума заборгованості працівників установи. В особовий рахунок вноситься інформація про відпустки та переміщення працівника. Особовий рахунок має характер накопичувального реєстру і відкривається на рік. На підставі даних минулого місяця, що внесені в особовий рахунок, та даних первинного обліку поточного місяця формується розрахунково-платіжна відомість.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд встановив, що довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1986 по 31.12.2000 видані ВАТ "Львівенергоремонт" на підставі особових рахунків, містять загальний розмір заробітної плати позивача за період з січня 1986 по грудень 2000 року та розмір заробітної плати з розбивкою по місяцях.

Крім того, на всі виплати нараховано страхові внески до Пенсійного фонду України. Таким чином, зазначені довідки повністю відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. Таким чином, за наявності сумнівів у достовірності поданих позивачем довідок, обов'язок перевірки обґрунтованості їх видачі та відповідності їх даним бухгалтерського обліку покладено на органи Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що станом на час розгляду заяви позивача про призначення пенсії ОСОБА_1 жодним чинним нормативним документом не зазначено вичерпного переліку первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні.

Суд також зазначає, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 1957 р.н. повідомив, що працював в одному цеху з позивачем з 1983 року по 2008 рік на ВАТ «Львівенергоремонт».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 1953 р.н. підтвердив, що дійсно працював з позивачем на ВАТ «Львівенергоремонт» з 1983 року по 1987 рік.

Такими чином, вказані свідки підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Львівенергоремонт» в період з 1983 рік по 2008 рік.

Суд встановив, що відповідач не зарахував час навчання в Добромильському професійно-технічному училищі №22 з 01.09.1977 по 18.07.1980 та період проходження військової служби у Збройних силах з 10.11.1980 по 25.11.1982, оскільки такі періоди можливо зарахувати до пільгового стажу роботи за умови підтвердження самої пільгової роботи.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Період навчання позивача в Добромильському професійно-технічному училищі №22 з 01.09.1977 по 18.07.1980 підтверджується копією диплому НОМЕР_2 від 28.07.1980.

Період проходження військової служби у Збройних силах з 10.11.1980 по 258.11.1982 підтверджується довідкою від 27.02.2018 №22, яка видана ТВО військового комісара Старосамбірського районного військового комісаріату на підставі облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_3.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 працював на посаді, на підставі якої призначається пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд вважає за необхідне зарахувати до пільгового стажу роботи навчання в Добромильському професійно-технічному училищі №22 з 01.09.1977 по 18.07.1980 та період проходження військової служби у Збройних силах з 10.11.1980 по 25.11.1982.

З огляду на вказане, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 є неправомірними, а рішення №621/03.26-32 від 08.05.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним, а тому таке необхідно скасувати.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 05.03.1983 по 21.08.1992 час перебування у Збройних силах та час навчання у професійному технічному училищі до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з 27.02.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вих. №621/03.26-32 від 08.05.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 05.03.1983 по 21.08.1992 час перебування у Збройних силах та час навчання у професійному технічному училищі до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з 27.02.2018.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 82064, Львівська область, Старосамбірський район, с.Велика Сушиця судовий збір в сумі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 19.11.2018.

Суддя А.Г. Гулик