Рішення № 77920428, 13.11.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1265/18

Номер провадження № 2/315/432/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2018 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Дмитренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

18.09.2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного Акціонерного Товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В позові позивач посилався на те, що наказом №459-к від 09.02.2018 року він був звільнений з посади водія за ч.3 ст.38 КЗпП, на час його звільнення за товариством заборгованість по виплаті заробітної плати становила 39376,36 грн., яка не була виплачена при його звільненні відповідно до ст.116 КЗпП України, а була йому виплачена 05.07.2018 року, вважаючи, що невиплата розрахункових відбулася з вини підприємства та посилаючись на ст.117 КЗпП України прохав стягнути на його користь середньомісячний заробіток за час затримки з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року в розмірі 33214,74 грн., посилаючись на ст.237-1 КЗпП України та вважаючи, що несвоєчасністю виплати йому розрахункових коштів завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, економив на харчах та одязі, не мав можливості придбати ліки собі та членам сім`ї, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини, моральну шкоду оцінює в 5000 грн., прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати розрахункових сум в період з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року в розмірі 33214,74 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

До позову додано: копію трудової книжки позивача, копію повідомлення про нараховану суму, належну працівнику при звільненні, копію виписки по заробітній платі, розрахунок середнього заробітку за час затримки.

11.10.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Телегуз С.М. позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження і справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 29.10.2018 року.

25.10.2018 року до суду звернувся представник відповідача Бабак Р.А. з відзивом на позов, в якому не погоджувався з розрахунком середнього заробітку за час затримки, посилаючись на те, що останній складає 32900 грн., не погоджувались з задоволенням вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що законом передбачено великий розмір для роботодавця у виді виплати середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, несвоєчасність виплати розрахункових позивачу пов`язана зі скрутним станом підприємства, спричиненого регуляторною діяльністю державного органу, вважає, що позивач не надав доказів заподіяння йому моральних страждань, прохав в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що наказом №459-к від 09.02.2018 року він був звільнений з посади водія за ч.3 ст.38 КЗпП, на час його звільнення за товариством заборгованість по виплаті заробітної плати становила 39376,36 грн., яка не була виплачена при його звільненні відповідно до ст.116 КЗпП України, а була йому виплачена 05.07.2018 року, вважаючи, що невиплата розрахункових відбулася з вини підприємства та посилаючись на ст.117 КЗпП України прохав стягнути на його користь середньомісячний заробіток за час затримки з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року в розмірі 33214,74 грн., посилаючись на ст.237-1 КЗпП України та вважаючи, що несвоєчасністю виплати йому розрахункових коштів завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, економив на харчах та одязі, не мав можливості придбати ліки собі та членам сім`ї, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини, моральну шкоду оцінює в 5000 грн., прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати розрахункових сум в період з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року в розмірі 33214,74 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

09.11.2018 року до суду звернувся позивач з відповіддю на відзив, в якому посилався на те, що відповідачем не надано довідки про його заробітну плату на підставі якої він зробив розрахунок.

13.11.2018 року до суду звернувся відповідач з клопотанням про долучення довідки про середній заробіток позивача.

13.11.2018 року до суду звернувся позивач з заявою про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

13.11.2018 року належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав, надав відзив на позов.

Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, надав відзив на позов, та проти заочного розгляду справи не заперечує позивач, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, встановив наступні обставини:

28.07.2008 року позивач наказом №1836к переведений водієм автотранспортного засобу у Гуляйпільському районі електричних мереж, що підтверджується записом №19 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

27.07.2016 року наказом №420-од з 01.02.2017 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", що підтверджується записом №20 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

09.02.2018 року позивач наказом №459-к звільнений з посади за власним бажанням в зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору за п.3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом №21 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

09.02.2018 року позивачу повідомлено, що нарахована сума, належна йому при звільнені, становить 39376,36 грн., що підтверджується копією повідомлення.

05.07.2018 року позивачу виплачено 39376,36 грн., яка належна йому при звільнені, що підтверджується копією виписки по карті позивача.

Суд, задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових сум в період з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року виходить з наступного:

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Кодексом Законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що до суду звернувся звільнений підприємством позивач з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, право на яку передбачене ч.1 ст.117 КЗпП України, в зв`язку з порушенням його права на отримання сум, належних працівникові при звільненні, передбаченого ч.1 ст.116 КЗпП України, в день його звільнення 09.02.2018 року при відсутності спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, з вини відповідача.

Суд, оцінюючи розмір сум, які належать виплаті позивачу, керується довідкою про нараховану та невиплачену позивачу заробітну плату, наданою відповідачем.

Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Так, відповідно до ст.1 п.л) Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року наступним чином:

Заробітна плата за два останніх повних календарних місяця, що передують звільненню позивача: грудень 2017 року, січень 2018 року: 3742,40 грн. + 7450,46 грн. = 11192,86 грн. : 33 робочих дня = 339,18 грн., що становить середньоденну заробітну плату позивача.

Тоді розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року становить: 339,18 х 97 робочих днів = 32900,46 грн.

Суд, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. виходить з наступного.

Твердження позивача про спричинення йому моральних страждань несвоєчасністю виплати розрахункових сум, належних йому при звільненні, викладені в позовній заяві не підтверджені доказами, останні не надані суду.

А тому суд бере до уваги заперечення відповідача в частині ненадання доказів позивачем.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка не тільки ґрунтується на законі, але й підтверджена обставинами, встановленими судом при перевірці їх достовірними, належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, а позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п.1 підпункту 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 704,80 грн. та стягує його з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, 260-263, 272, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Запоріжжяобленерго", юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів 14, п/р №26002055720132 в ПАТ АБ "Приватбанк" м. Запоріжжя МФО 313399 ЄДРПОУ 00130926 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.02.2018 року по 05.07.2018 року в сумі 32900,46 грн. з утриманням податків та зборів.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Запоріжжяобленерго", юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів 14, п/р №26002055720132 в ПАТ АБ "Приватбанк" м. Запоріжжя МФО 313399 ЄДРПОУ 00130926 в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 19.11.2018 року.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.