
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №1340/4828/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-
в с т а н о в и в :
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області (81455, Львівська обл., Самбірський район, с.Бабина, вул.Шевченка, 4), із вимогами:
-визнати бездіяльність Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області щодо неналежного розгляду запитів ОСОБА_1 від 07.09.2018 року та 26.09.2018 року протиправною;
-зобов'язати Бабинську сільську раду Самбірського району Львівської області повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 07.09.2018 року та 26.09.2018 року і надати запитувану інформацію.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 07.09.2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області інформаційний запит про надання інформації стосовно штатних розписів працівників відповідача та КП «Дідове», який було отримано уповноваженою особою відповідача - 15.09.2018 року. Не отримавши відповіді на запит, позивач повторно звернувся із тим самим запитом. Проте, станом на момент подання позовної заяви позивач відповідей так і не отримав, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачем протиправно не розглянуто запити та вчинено бездіяльність.
Ухвалою суду від 19.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження в означеній справі без виклику сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлений про розгляд справи, не надіслав до суду відзиву на позовну заяву та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 ст.263 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач звернувся до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області з інформаційним запитом від 07.09.2018 року, в якому просив надати наступну інформацію, а саме:
1)Штатний розпис працівників Бабинської сільської ради;
2)Штатний розпис працівників Комунального підприємства «Дідове».
Вказаний запит, який надіслано засобами поштового зв'язку отримано відповідачем 15.09.2018 року. Окрім того, запит також скеровувався позивачем на електронну пошту відповідача.
У зв'язку із неотриманням жодної відповіді від відповідача, позивач 26.09.2018 року повторно звернувся до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області з інформаційним запитом, в якому проставив відмітку -«повторно». Запит від 26.09.2018 року позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом, який отриманий останнім, згідно даних реєстру ПАТ «Укрпошта» - 29.09.2018 року.
Позивач у позові зазначає, що жодних відповідей стосовно розгляду його запитів ним не отримано.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що статтею 40 Конституції України надано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За приписами статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
У частині 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно частини 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
В силу приписів частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Порядок оформлення запитів на інформацію передбачений статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно якої, зокрема, письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Судом досліджено інформаційні запити позивача від 07.09.2018 року та від 26.09.2018 року, які надсилалися відповідачу та з'ясовано, що такі містять усі необхідні реквізити, що визначені положеннями ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Частиною 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Також частиною 5 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Окрім зазначеного, статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
До таких випадків Законом віднесено приналежність запитуваної інформації до категорії конфіденційної, таємної або службової інформації (частина 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
З викладеного суд робить висновок про приналежність запитаної позивачем інформації до публічної інформації, на отримання якої він має право, доказів стосовно віднесення запитаних відомостей до інформації з обмеженим доступом суду не надано.
Більше того, суд відзначає, що Вищим адміністративним судом України зазначено в абз.2 пункту 3.4 постанови Пленуму від 29.09.2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» про те, що одержавши запит на інформацію, який подано, згідно із Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак який за своїм змістом є зверненням громадянина, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону, та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України «Про звернення громадян». При цьому, запитувача повинно бути повідомлено у п'ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Таким чином, судом встановлено ненадання відповідачем позивачу запитуваної ним у запиті від 07.09.2018 року та у повторному запиті від 26.09.2018 року публічної інформації.
Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 73 вказаного Кодексу).
У відповідності до вимог частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно частини 2 статті 77 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі Бабинська сільська рада Самбірського району Львівської області, будучи суб'єктом владних повноважень, не довела виконання первинного та повторного запитів позивача про надання публічної інформації.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не надав позивачу інформацію на запити від 07.09.2019 року та від 26.09.2018 року, чим протиправно порушив право позивача на публічну інформацію, допустивши ти самим бездіяльність, що є недотриманням вимог пункту 1 частини 3 статті 10, пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та підставою для зобов'язання відповідача повторно розглянути запити та надати копії запитуваних документів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.72, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області щодо неналежного розгляду запитів ОСОБА_1 від 07.09.2018 року та від 26.09.2018 року.
Зобов'язати Бабинську сільську раду Самбірського району Львівської області повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 07.09.2018 року і від 26.09.2018 року та надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційні запити в порядку, визначеному Законом України «Про публічну інформацію», із урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області (81455, Львівська обл., Самбірський район, с.Бабина, вул.Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 04370024) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Сподарик Н.І.
Судове рішення № 77920410, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1340/4828/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: