Рішення № 77919619, 16.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2789/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Шопіній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС в Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просив суд стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості в сумі 5760,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, за період з січня 2017 року по вересень 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.12.2016 за №122716234108 відповідача взято па податковий облік в Сватівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області. Відповідач знаходиться па спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно якої він є платником єдиного податку ІІ групи на ставці 20 %. Станом на 23.06.2018 року відповідач має податкову заборгованість у сумі - 5760,00 грн. Нараховано у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування: по строку сплати 20.01.2017 у сумі 640,90 грн.; по строку сплати 20.02.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.03.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.04.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.05.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.06.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.07.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.08.2017 у сумі 640,00 грн.; по строку сплати 20.09.2017 у сумі 640,00 грн. ГУ ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 03.08.2017 №1308-17, яку надіслано за адресою відповідача 14.08.2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.спр.4-5).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 відкрито провадження по справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк.спр.1-2).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, до відділу діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) 16.11.2018 надав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника (арк.спр.41).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 з зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання (арк.спр.40).

За приписами ч.ч.8,11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи підприємця 06.12.2016 №23740000000003503 Сватівською районною державною адміністрацією, на обліку перебував в Сватіській ОДПІ ГУ ДФС в Луганській області, з 13.06.2018 перебуває у стані припинення за рішенням власника (арк.спр.27).

12.12.2016 відповідач звернувся до Сватівської ОДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (арк.спр.12).

Станом на 23.06.2018 відповідач має податкову заборгованість з єдиного податку у сумі 5760,00 грн., а саме - нараховано у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

- по строку сплати 20.01.2017 у сумі 640,90 грн.;

- по строку сплати 20.02.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.03.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.04.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.05.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.06.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.07.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.08.2017 у сумі 640,00 грн.;

- по строку сплати 20.09.2017 у сумі 640,00 грн. (арк.спр. 7).

Наявність податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника станом на 15.11.2018 (арк.спр.43).

Головним управлінням ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 03.08.2017 №1308-17, , яку направлено за адресою відповідача, до останнього повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 з зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання (арк.спр.10,11, зворотній бік арк.спр.11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Станом на день розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5762,00 грн. (основного платежу), що виник зв'язку з несплатою узгоджених сум донарахованих податкових зобов'язань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з єдиного податку.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ГУ ДФС у Луганській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 03.08.2017 № 1308-17, яка відповідно до п.п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається врученою платнику податків (арк. спр. 9), не оскаржена та є чинною.

Суму грошового зобов'язання відповідачем у встановлений законом строк сплачено не було, у зв'язку з чим за відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку в сумі 5760,00 грн.

Наявність вищевказаної заборгованості підтверджена витягом з інтегрованої картки платника, розрахунком заборгованості, довідкою про заборгованість (арк.спр.6,7,8,9).

Згідно з п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 92600, АДРЕСА_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят гривень) 00 копійок за період з січня 2017 року по вересень 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова