Ухвала суду № 77919491, 28.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10206/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Секереш О.В., за участю прокурора Трофіменков О.В., слідчого Шкарампота Б.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070030002816 – слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Трофіменков О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, вірменця за національністю, тимчасово не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030002816 від 06.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що на початку травня 2018 року о 17.00 годині, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в с. Кам’яниця, Ужгородського району, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, незаконно, без будь якого передбаченого законом на це відповідного дозволу, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в сміттєвому баку, знайшов поліетиленовий пакет, в середині якої знаходились патрони (набої) в кількості 129 штук, які згідно висновку експерта №1/333 від 19.09.2018 року є боєприпасами – патронами військового взірця, калібру 5,45 мм., патрони (набої) в кількості 242 штук, які згідно висновку експерта №1/332 від 18.09.2018 року є боєприпасами – патронами військового взірця, калібру 5,45 мм., із трасуючими кулями 5,45 ТМ (7ТЗМ), які призначені для стрільби із автоматів Калашнікова «АК-47», його модифікації та іншої зброї відповідного взірця. Патрони виготовленні в заводський спосіб та придатні для забезпечення проведення пострілу, протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто», який згідно висновку експерта 12/99 від 18.09.2018 є реактивним протитанковим гранатометом в остаточно спорядженому стані (з реактивною кумулятивною гранатою), який відноситься до категорії боєприпасів, чим самим порушив вимоги Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом МВС України від 28.08.1998 №622, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, незаконно, без будь якого передбаченого законом на це відповідного дозволу, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків здійснив незаконне придбання вказаних боєприпасів та вибухових пристроїв.

У подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні умисні дії, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, переніс вказані вище боєприпаси та вибухові пристрої за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 150, неподалік приміщення водоочисної станції, де без будь якого передбаченого законом на це відповідного дозволу зберігав до 06.09.2018 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 06.09.2018 року, приблизно о 15.00 год. ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, незаконно, без будь якого передбаченого законом на це відповідного дозволу, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, взяв патрони (набої) в кількості 129 штук, які згідно висновку експерта №1/333 від 19.09.2018 року є боєприпасами – патронами військового взірця, калібру 5,45 мм., направився до «Боздошського парку», по вулиці Православній Набережній в місті Ужгород зустрівши громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки намагався збути вказані набої за ціною 200 гривень, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками Ужгородського відділу поліції.

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15-ч.1 ст.263 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15-ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, та приймаючи до уваги, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком до 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15-ч.1 ст.263 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030002816 від 06.09.2018 року.

Слідчим суддею встановлено, що 21.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15-ч.1 ст.263, КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними: рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 06.09.2018 року, протоколу огляду місця події від 06.09.2018 року, висновку експерта №1/333 від 19.09.2018 року, висновку експерта №12/92 від 18.09.2018 року, висновку експерта 1/332, протоколів допиту свідків, присутніх під час проведення огляду від 10.09.2018 року, протоколу допиту свідка працівника СБУ.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6, його незадовільний матеріальний стан та відсутність постійного місця проживання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом становить - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 35 240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою обчислювати з 15 год. 00 хв. 28 вересня 2018 року по 15 год. 00 хв. 26 листопада 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, покладених на нього обов’язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний депозитний рахунок: одержувач – ТУ ДСА в Закарпатській області, ОСОБА_3 одержувача – ГУ ДКСУ у Закарпатській області. МФО – 820172, рахунок – 37313002018501, код 26213408.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе