Ухвала суду № 77919432, 19.11.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4550/18

Провадження№ 2/266/987/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування переплати щомісячної адресної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування переплати щомісячної адресної допомоги на суму 10608 гривень 00 копійки. В обґрунтування заявлених вимог вказав на наступне. Відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою від 23.10.2014року про взяття на облік, як особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. 23.10.2014року відповідачу була видана довідка №1414000183 про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО та призначена щомісячна грошова адресна допомога для покриття витрат на проживання і в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно заяви від 27.10.2014 року. Відповідачу рішеннями позивача було призначено щомісячну адресну допомогу у розмірі 884 гривні на місяць. Згідно п.10 Порядку затвердженого постановою КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014року №505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги та здійснювати контроль за правильністю її надання. Згідно п.6 вказаного Порядку, якщо будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі,що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, грошова допомога не призначається. Згідно інформації, яка отримана за даними верифікації - відповідач мав на банківському рахунку «Ощадбанк» що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановлений для працездатних осіб. В зв'язку з зазначеним вважають, що відповідач отримав грошову допомогу з порушеннями вимог законодавства, а тому вона підлягає відшкодуванню. Просив стягнути суму боргу та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року у справі відкрито провадження. Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.11.2018 року представник позивача до початку розгляду справи по суті подав до суду уточнення до позовних вимог, в яких вказав, що не підтримує позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 10608,00 грн. у зв'язку із задоволенням їх відповідачем після пред'явлення позову, та просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762 грн. на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України.

Згідно із принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеним у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо особа не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява.

Враховуючи викладене, оскільки представником позивачем подано заяву, в якій вказано, що вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 10608 ,00 грн. позивач не підтримує, то позовна заява про відшкодування переплати щомісячної адресної допомоги підлягає залишенню без розгляду.

Частиною 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника позивача в частині повернення судового збору, суд вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

При залишенні позову без розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до змісту ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом 10.08.2018 р., а відповідачем було самостійно погашено суму боргу остаточно 31.10.2018 р. тобто після пред'явлення позову і позивач не підтримав позовні вимоги унаслідок їх задоволення, проте звернувся із заявою про стягнення понесених у справі витрат з відповідача, суд вважає необхідним задовольнити заяву позивача про стягнення з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 142, 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування переплати щомісячної адресної допомоги залишити без розгляду.

Вимоги Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЕДРПОУ 41336065) сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Шишилін О. Г.