Рішення № 77918495, 13.11.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 241/690/18

Провадженя№ 2/266/816/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шишханової К.Р.,

з участю позивачки - ОСОБА_1, представника відповідача Мелекінської сільської ради - Алдошиної Т.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелекінської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність Мелекінської сільської ради, визнання права власності на земельну ділянку, стягнення судових витрат , суд

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018року позивачка звернулась до суду із вищезазначеним позовом , вимоги якого було уточнено. В обгрунтування заявлених вимог вказала,що 03.06.2016року Мелекінська сільська рада прийняла рішення №7/6-198 «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою,щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам. Згідно даного рішення було розроблений Проект землеустрою,щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1. Згідно висновку «Про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19.05.2017р. №1451/82-17 та висновку «До проекту землеустрою» відділу містобудування,архітектури та з питань житлово-комунального господарства Мангушської райдержадміністрації від 19.12.2016р. №151 погоджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки за вказаною адресою. 19.06.2017р. вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі. 31 липня 2017року позивачка звернулась до Мелекінської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність для будівництва індивідуального гаражу. Дане питання було винесено на розгляд сесії Мелекінської сільської ради від 31.08.2017р. на якій було прийнято рішення №7/23-712 від 31.08.2017р. відтермінувати до наступної сесії затвердження вищезгаданого проекту землеустрою На пленарному засіданні 24 сесії Мелекінської сільської ради дане питання було поставлене на голосування,але рішення прийнято не було. 14 грудня 2017року позивачка звернулась до відповідача зі зверненням в якому просила повідомити її про результати розгляду або причини незадоволення її заяви. Листом від 14 грудня 2017року відповідач рекомендував звернутись до суду. Позивачка вважає, що відповідач порушив її право на землю, яке гарантоване ст.ст.14,24 Конституції України, до того ж відповідач порушив норми Земельного кодексу України, а саме ст.ст.78,81,116,118,121,122. Відповідач з порушенням терміну розгляду заяви,так і не ухвалив рішення на засіданні сесії,що вважає проявом бездіяльності . В зв'язку з вищенаведеним позивачка просила позов задовольнити-визнати бездіяльність відповідача,що полягає у неприйнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання їй її у власність для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0075га, розташованої за адресом : АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку. В зв'язку з тим, що позивачка понесла витрати пов'язані з сплатою судового збору та надання правової допомоги - просила також задовольнити її вимоги в частині стягнення понесених нею судових витрат. До заяви ОСОБА_1 додала повний примірник проекту землеустрою, оригінал Витягу з Державного земельного кадастру.

Відповідач Малекінська сільська рада Мангушського району Донецької області надала відзив на позовну заяву в якому позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. В обгрунтування відзиву посилалась на те ,що дійсно позивачка звернулась до відповідача зі всіма документами стосовно виділу їй земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу на території с. Білосарайська Коса, що відноситься до Мелекінської сільської ради. Рішення на пленарному засіданні 24 сесії Мелекінської сільської ради прийнято не було, оскільки не вистачило достатньої кількості голосів депутатів. Однією з причин відтермінування прийняття рішення стало колективне звернення громадян с. Білосарайська Коса , в якому вони заперечували проти надання ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу. Відповідач вважає, що в діях сільської ради не було ознаків бездіяльності, оскільки на розгляд сесії неодноразово виносилось питання про затвердження проекту землеустрою, але з об'єктивних причин рішення не було прийнято. Просили відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з посиланням на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Алдошина Т.Г., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнала, надала свої пояснення у відповідності до обставин викладених у відзиві на позов. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час розгляду справи судом було постановлено наступні ухвали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 червня 2018року було прийнято з Першотравневого районного суду Донецької області за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелекінської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність та надання земельної ділянки у власність.

Судом встановлено, що згідно витягу з рішення Мелекінської сільської ради від 03.06.2016р. №7/6-198 «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою,щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам» - ОСОБА_1 було надано згоду на розробку землеустрою,щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0075га для будівництва індивідуального гаражу у АДРЕСА_1 із земель житлової та громадянської забудови. (а.с.7)

31липня 2017р. позивачка звернулась з заявою до голови Мелекінської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0075га,розташованої за адресою АДРЕСА_1,та передати їй у приватну власність. Також просила надати нову поштову адресу вказаній земельній ділянці. (а.с.34) Разом з заявою було надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність разом з графічними додатками, витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, висновок до проекту землеустрою від 19.12.2016р. №151, акт прийомки - передачі межових знаків та зберігання від 21.10.2016р., акт про встановлення меж землекористування між земельними ділянками від 23.10.2015р. підписаний головою земельної комісії, членом земельної комісії, представником фізичної особи, спеціалістом юрисконсультом Мелекінської сільської ради(а.с.8-33)

Рішенням Мелекінської сільської ради від 31.08.2017р. №7/23-712 було вирішено відтермінувати до наступної сесії затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0075га,розташованої за адресою АДРЕСА_1,та передачі їй у приватну власність ОСОБА_1(а.с.35)

14грудня 2017року ОСОБА_1 звернулась з листом до голови Мелекінської сільської ради в якому просила надати інформацію стосовно її заяви про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність (а.с.36)

Листом від 28грудня 2017р. піж №914 відповідач відповів , що під час сесії Мелекінської сільської ради було розглянуто питання ОСОБА_1, але рішення не було прийнято за результатами голосування, наприкінці сесії знову питання було поставлено на голосування в новій редакції, з пропозицією відтермінувати рішення до наступної сесії, і більшістю голосів прийнято рішення №7/23-712 від 31.08.2017р.. В період підготовки к наступній сесії до Мелекінської сільської ради поступили колективні звернення громадян с.Білосарайська Коса з питаннями, які стосуються ділянки землі за адресою : АДРЕСА_1. За результатами голосування під час сесії - рішення знов не було прийнято. Рекомендовано звернутись до суду.(а.с.37)

Під час судового розгляду судом було вивчено колективне звернення громадян с. Білосарайська Коса , яке було зареєстровано відповідачем 05.10.2017року. В даному зверненні громадяни селища просили вирішити питання про зупинку автобусів міжміського сполучення, для подальшого розвитку інфраструктури селища.

Представник відповідач не надав суду результатів розгляду звернення громадян головою Мелекінської сільської ради з наданням висновків спеціалістів про наявну можливість , чи відсутність встановлення споруди автостанції за адресою :АДРЕСА_1.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України - громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.9 ст.118 ЗК України - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність

Таким чином, відповідач - Мелекінська сільська рада не дотрималась вимог ст.118 ЗК України і в двотижневий строк не розглянула звернення ОСОБА_1 , не ухвалила вмотивованого рішення, що є суттєвим порушенням вимог земельного законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на звернення громадян селища , як підставу не своєчасного розгляду звернення позивачки, оскільки з часу звернення громадян і до часу звернення позивачки до суду із позовом пройшло більше року, відповідач не надав суду підтвердження того, що депутатами було здійснено перевірку обґрунтованості вказаного звернення з долученням відповідних спеціалістів для вирішення питання розташування автостанції чи зупинки .

Також відповідач не довів, що ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_1 раніш була раніше виділена під забудову автостанції чи розташування зупинки автобусного транспорту, що повинно бути підтверджено генеральним планом населеного пункту, проектами розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі.

Згідно ч.2 ст.51 Закону України «Про землеустрій» - проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.

Згідно ч.6 ст.186-1 ЗК України - підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють зазначені сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України - сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд приходить до висновку, що заява позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу не була розглянута відповідачем у двотижневий строк, у зв'язку з чим, позивач мав право, передбачене ч. 10 ст. 118 ЗК України, на оскарження вказаних дій у суді.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою цієї ж статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України передання у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19 березня 2010 року, при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

У пункті 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК, статті 2,5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК.

Спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, не зважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів частина друга статті 16 ЦК України відносить визнання права (п. 1), визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб (п. 10).

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, до яких належать: визнання прав (п. «а» ч. 3), визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. «г» ч. 3).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та визначає, що позивачкою вибрано вірний спосіб захисту свого права.

Задовольняючи позов , суд у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 704гривні 80копійок (а.с. 1), та витрат на правничу допомогу у сумі 11 220гривень (а.с.67-68,91-92) .

Керуючись ст.ст. 116,118, 122,152,186-1 Земельного кодексу України, ст. 51 Закону України «Про землеустрій», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 5, 10, 13, 19, 133, 141, 258 259, 263 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мелекінської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність Мелекінської сільської ради( код ЄДРПОУ 04340460) в частині неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, стягнення судових витрат - задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Мелекінської сільської ради( код ЄДРПОУ 04340460) в частині неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0075га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,0075га, кадастровий номер : НОМЕР_1

Стягнути з Мелекінської сільської ради( код ЄДРПОУ 04340460) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з розглядом справи в загальній сумі 11 924гривні 80 копійок ( одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні 80 копійок)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення .

Повний текст рішення складено 19 листопада 2018року.

Суддя: Федотова В. М.