Ухвала суду № 77917965, 16.11.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/64/18

Єдиний унікальний № 235/4299/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів Карабан І.І., Корнєєвої І.В.,

при секретарі Колосовій О.П.,

за участю прокурора 1-го відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4 в режимі відео конференції з Кіровського районного суду м.Кіровограда,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця військової частини польова пошта В 1603, солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти, що зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, з 05.05.2016 року перебуває під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)»,

обвинуваченого за ч. 2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України –

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, судовий розгляд якого було відкладено на 12.00год. 16.11.2018 року.

Прокурор Попов Р.Ю. в судовому засіданні від 16.11.2018 року заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6) на 60 діб, який закінчується 18.11.2018 року, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується, з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти заявленого клопотання, мотивуючи його необґрунтованістю, відсутністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем його проживання.

Колегія суддів, вислухавши заявлені клопотання, думку учасників кримінального провадження, дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується..

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справа «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

В судовому засіданні прокурором доведено, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки він обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, один з яких за ч.2 ст.115 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, не одружений, міцних соціальних зв’язків не має, відтак є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений зможе переховуватися від суду,вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів вважає, що на цей час відсутній ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки в кримінальному провадженні допитані всі свідки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 16 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити як необґрунтованого.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331 КПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому за ч. 2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)» на 60 діб, а саме з 16 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити як необґрунтованого.

Розгляд кримінального провадження відкласти на 15.00 год. 18 грудня 2018 року.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань(№6)».

Повний текст ухвали буде проголошено 19.11.2018 року о 12.00 годині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя

Судді: