
Провадження № 2/225/1176/2018
Єдиний унікальний номер № 225/4921/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
19 листопада 2018 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мигалевича В.В.,
за участю
секретаря - Голубової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2018 року до суду звернувся позивач з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому ставить питання про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 43038 грн. 85 коп.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 31.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №4081, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 145000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 %, з кінцевим терміном повернення не пізніше 26 березня 2015 року.
Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені Договори поруки № 4081/2 від 12.05.2011 року та №4081/3 від 20.12.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе на добровільних засадах зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 повинен був щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобов'язання згідно графіку погашення кредиту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, відповідно до цього Банк нарахував заборгованість за кредитом у сумі 43038,85 грн. яка складається з: заборгованості за основним боргом - 20561,00 грн., пеня - 16,46 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 19378,91 грн., три проценти річних від суми заборгованості в розмірі 3082,48 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти розгляду справи на підставі ст. 280-282 ЦПК України не заперечує.
Належно повідомлені відповідачі в судове засідання не прибули з невідомих причин, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України, заочно, у зв'язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, відповідно до Кредитного договору № 4081 від 31 березня 2008 року (а.с. 4-6) ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 145000,00 грн., із зобов'язанням сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 26 березня 2015 року.
Однак, в порушення умов договору ОСОБА_1 несвоєчасно сплачував суми кредиту, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитом.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата комісії банку, пені, штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд перевіривши розрахунок заборгованості за Кредитним договором №4081 від 31 березня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 встановив, що станом на 18.04.2018 року утворилась заборгованість на загальну суму 43038 грн. 85 коп., з них 20561 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 16 грн. 46 коп. - пеня; 19378 грн. 91 коп. - інфляційне збільшення заборгованості, а також три проценти річних від суми заборгованості в розмірі 3082 грн. 48 коп. (а.с. 16, 17-18).
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
В той же час відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить АДРЕСА_1.
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.
Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить АДРЕСА_1.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які проживають в АДРЕСА_1 нарахована пеня і таким чином є підстава для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Проведене позивачем нарахування пені у загальному порядку є неправомірним.
Окрім того, суд зазначає, що ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань « від 17.12.2013 року № 14, інфляційні нарахування на суму боргу , сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Отже, заборгованість, яка виникла внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання повинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_1, а також, наявні підстави для стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, оскільки зазначені суми нараховані позивачем у відповідності з діючим законодавством та є цілком обґрунтованими.
Разом із цим, судом з'ясовано, що між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_2, а також з ОСОБА_3, з метою забезпечення повернення грошового зобов'язання за кредитним договором були укладені договори поруки № 4081/3 від 20 грудня 2011 року та № 4081/2 від 12 травня 2011 року (а.с. 7-8, 9-10). Згідно з умовами зазначених договорів, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на добровільних засадах несуть відповідальність перед банком по зобов'язанням відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №4081 від 31 березня 2008 року.
Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. В приписах частини 2 цієї статті зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з умовами договорів поруки, взяли на себе, на добровільних засадах, зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №4081 від 31 березня 2008 року, а у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, несуть солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в матеріалах справи наявна квитанції про сплату судового збору на загальну суму 1762,00 грн. (а.с.1), то суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1761,33 грн. (43038,85/43022,39)*1762).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України ст. ст. 526,530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Донецьк, РНОКППНОМЕР_3, (місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Донецьк, РНОКПП НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Моспіне Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2, (місце проживання: АДРЕСА_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) заборгованість за основним боргом в розмірі 20561 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп.; інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 19378 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 91 коп., три проценти річних від суми заборгованості в розмірі 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 48 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Донецьк, РНОКППНОМЕР_3, (місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Донецьк, РНОКПП НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Моспіне Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2, (місце проживання: АДРЕСА_4), у рівних частинах на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 33 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Судове рішення № 77917720, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/4921/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: