Рішення № 77915657, 09.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2018Справа № 910/6517/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко М.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (03680, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 70; ідентифікаційний код: 30636550)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача - ОСОБА_1 (03169, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)

про визнання договору страхування недійсним

в межах справи № 910/842/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс . Капітал" (36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14а/22; ідентифікаційний код: 37686922)

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; ідентифікаційний код: 33908322)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; ідентифікаційний код 30636550)

про банкрутство

Представники учасників справи:

від позивача: Тихоненко К.А. - представник;

від відповідача: Тищенко О.І. - арбітражний керуючий;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про визнання договору страхування недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.05.2016 до Моторно (транспортного) страхового бюро України звернулась ОСОБА_4 з повідомленням про ДТП, оскільки ОСОБА_1 на момент ДТП не мав договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв'язку з чим Моторно (транспортним) страховим бюро України було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплачено ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 100000,00 грн.

Проте, в подальшому Моторно (транспортному) страховому бюро України стало відомо, що на момент ДТП станом на 18.05.2016 у ОСОБА_1, що відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду від 31.05.2016 у справі № 369/4611/16-п був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП бав наявний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс серії АІ/5587179, який було укладено з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" 26.06.2015 терміном дії з 13.08.2015 до 12.08.2016.

В той час, як вказує позивач, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.04.2015 № 905 "Про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Україна" постановлено анулювати ліцензію Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Україна" на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказане розпорядження набуло чинності 08.05.2015.

Таким чином, позивач посилаючись на приписи ч. 1. ст. 227 Цивільного кодексу України вказує про те, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнано судом недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 підготовче засідання відкладено на 08.08.2018 в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 справу № 910/6517/18 за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про визнання договору страхування недійсним направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 прийнято до розгляду заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про визнання договору страхування недійним в межах справи №910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»; розгляд заяви призначено у підготовчому засіданні на 19.09.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 залучено до участі у справі №910/6517/18 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1; підготовче засідання відкладено на 17.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/6517/18; справу призначено до судового розгляду по суті на 09.11.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.11.2018 надав письмові та усні пояснення по суті спору, проти задоволення не заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання 09.11.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду.

У судовому засіданні 09.11.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення учасників справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Поліс №АІ/5587179 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 Полісу №АІ/5587179 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 3 Полісу №АІ/5587179 строк його дії встановлено з 13.08.2015 до 12.08.2016.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказав на те, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.04.2015 № 905 "Про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Україна" постановлено анулювати ліцензію Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Україна" на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказане розпорядження набуло чинності 08.05.2015.

За таких обставин, відповідач не мав повноважень на укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в тому числі і Полісу №АІ/5587179, який було укладено 26.06.2015 (після анулювання ліцензії відповідача на провадження страхової діяльності).

Таким чином, позивач посилаючись на приписи ч. 1. ст. 227 Цивільного кодексу України, просить суд визнати недійсним Договір (Поліс) №АІ/5587179 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений 26.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» та ОСОБА_1.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення останню не отримано, або строк її дії закінчився, або ліцензію анульовано (відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках. При цьому не має значення, з яких причин була відсутня ліцензія, а також чи знала або повинна була знати про це інша сторона правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 984 Цивільного кодексу України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

У п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

У п. 49.1 ст. 49 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який: має ліцензію на здійснення даного виду страхування; є членом МТСБУ.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставами для отримання ліцензії на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідність ліцензійним умовам, що встановлюються Уповноваженим органом та містять вимоги щодо розміру статутного фонду, досвіду роботи на ринку добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, сформованих страхових резервів, наявності кваліфікованого персоналу та можливостей опрацювання претензій на всій території України. У разі невідповідності страховика ліцензійним умовам Уповноважений орган має право своїм рішенням тимчасово зупинити дію ліцензії до усунення порушень, виявлених за результатами перевірки. В разі якщо зазначені порушення не будуть усунуті в строки, визначені у рішенні Уповноваженого органу, Уповноважений орган має право анулювати ліцензію такого страховика. У разі припинення страховиком членства в МТСБУ Уповноважений орган зобов'язаний зупинити дію ліцензії.

Таким чином, укладати договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів має лише страховик, який має чинну ліцензію на здійснення даного виду страхування.

Однак, судом встановлено, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.04.2015 № 656 Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Україна» зупинено дію ліцензії на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а розпорядженням від 30.04.2015 № 905 відповідачу анульовану ліцензію на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, станом на 26.06.2015 (дата укладення Полісу №АІ/5587179) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» не мало повноважень на укладення вказаного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, так як відповідна ліцензія, видана відповідачу, була анульована Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що Поліс №АІ/5587179 був укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» та ОСОБА_1 з порушенням законодавства України, так як відповідна ліцензія, видана відповідачу на провадження страхової діяльності у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, була анульована Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та станом на дату укладення вказаного Полісу (26.06.2015) у відповідача були відсутні повноваження на укладення оспорюваного договору (Полісу №АІ/5587179 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Таким чином, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про визнання недійсним Полісу №АІ/5587179 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5587179, укладений 26.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» та ОСОБА_1.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (03680, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 70; ідентифікаційний код: 30636550) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 19.11.2018

Суддя Д.О. Баранов