Ухвала суду № 77915629, 19.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

19.11.2018Справа № 910/15117/18

Суддя Господарського суду міста Києва Ващенко Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбетонбуд» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вул. Київська, б. 1-В) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт» (01001, м. Київ, провулок музейний, б. 8, офіс 27) про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбетонбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт» про стягнення грошових коштів.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору (Договір Поставки № 1 від 04.01.17.), однак, не вказує суму до стягнення.

При цьому суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Так, згідно переліку додатків до позовної заяви подано письмові докази у незасвідчених копіях, проте при цьому не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів відповідних письмових доказів.

Приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовна заява не містить зазначення правових підстав позову в частині обґрунтування наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу.

Крім вказаного, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано рахунків-фактур, на які наявне посилання в доданих до позовної заяви видаткових накладних, не подано доказів направлення листа від 02.03.18.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Натомість, позивачем в якості додатків до позовної заяви додано копії письмових доказів, які не засвідчені взагалі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Між тим, позивачем до позовної заяви № б/н від 24.10.18. додано ксерокопію квитанції 0.0.1178029946.1 від 06.11.18. на суму 50.229,02 грн.

Крім вказаного, станом на день прийняття даної ухвали не вбачається встановити належну до сплати суму судового збору, оскільки в прохальній частині позовної заяви не вказано суму до стягнення з відповідача.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано незасвідчену ксерокопію опису вкладення в цінний лист.

Крім вказаного, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київбудмоноліт» до суду подано заяву, з якої вбачається, що при розкритті конверту від позивача (№ 0413605662385) до конверту вкладено інші документи, ніж зазначено в описі вкладення в цінний лист (№ 0413605662385).

Отже, позивачем не подано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Внаслідок вказаного позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбетонбуд».

2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви чотири дні з дня вручення цієї ухвали, встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначення чітко змісту позовних вимог у прохальній частині позовної заяви в частині зазначення суми до стягнення з відповідача на користь позивача та зазначення з чого (яких сум) така сума складається; направити вказану заяву відповідачу;

- зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надання доказів направлення відповідачу датою після дати даної ухвали копії позовної заяви № б/н від 24.10.18. та доданих до неї документів;

- подання всіх доданих до позовної заяви копій письмових доказів, засвідчених належним чином;

- подання рахунків-фактур, на які наявне посилання в доданих до позовної заяви видаткових накладних, подання доказів направлення листа від 02.03.18.;

- зазначення правових підстав позову в частині обґрунтування наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу; направити вказану заяву відповідачу;

- подання оригіналів доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

3. Ухвала набрала законної сили 19.11.18. та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Ващенко