Рішення № 77915242, 08.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2018м. ДніпроСправа № 904/2280/18за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 135 102, 84 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Верба В.В., довіреність №18-68 від 02.05.2018;

від відповідача - Пивоварчук А.С., довіреність № 266 від 04.09.2018.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 11-17/09 від 23.12.2016 (далі - Договір) у розмірі 153 215,77 грн., з яких: 137 919, 42 грн. - пеня, 15 296, 35 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 04.06.2018 позовну заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.06.2018 розгляд справи відкладено на 24.07.2018.

В судовому засіданні 24.07.2018 судом ухвалено перейти до розгляду справи №9004/2280/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.07.2018 підготовче засідання відкладено на 30.08.2018.

30.08.2018 відповідачем надано відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти позову, розрахунок позивача вважає необґрунтованим.

У зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному, судове засідання 30.08.2018 не відбулось, ухвалою суду від 31.08.2018 розгляд справи №904/2280/18 призначено на 18.09.2018.

Заявою від 14.09.2018 позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 135 102, 84 грн., з яких: 119 806, 49 грн. - пеня, 15 296, 35 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 24.09.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою суду від 09.10.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

18.10.2018 відповідачем надано пояснення, згідно яких відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50%.

В підготовчому засіданні 18.10.2018 оголошено перерву до 22.10.2018.

В підготовчому засіданні 22.10.2018 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

05.11.2018 позивачем надано заперечення на пояснення відповідача, згідно яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2016 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки №11-17/09 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується прийняти та оплатити, а постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю металопродукцію (далі - товар) в терміни і на умовах, встановлених Договором, а покупець зобов'язується сплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору постачальник зобов'язується передати наступний товар: труба 273х8 мм (ГОСТ 10705) кількістю 5,3 т.; труба 108х4 (ГОСТ 10705) кількістю 1,3т. Покупець зобов'язується оплатити транспортно-експедиційна послуги з постачання товару за власний рахунок на умовах 100% передплати.

Доставка товару здійснюється третіми особами згідно умов, вказаних в договорі (п.2.2 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в Специфікаціях і включають в себе всі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою товару.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.

Датою поставки товару та переходу права власності на товар, при поставці з.д. транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Запоріжжя Ліве Придніпровської з/д (п.6.1.1 Договору).

Поставка та ціна товару за Договором проводиться на умовах СРТ. Залізнична станція Нижньодніпровськ, Придніпровська з/д (згідно умов «Інкотермс-2000»). Вантажоодержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», 49051, м. Дніпро, вул. Вінокурова, 4. Станція призначення: ст. Нижньодніпровськ, Придніпровський з/д, код станції - 450605. Код ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь»ж.д. - 6439. Датою поставки товару та моментом переходу права власності на товар, при поставці з.д. транспортом, вважається дата штемпеля на залізничні накладній станції Запоріжжя Ліве Придніпровської з/д, згідно п.6.1.

За умовами пункту 6.2 Договору можлива поставка товару на умовах FSA, склад вантажовідправника, автотранспортом покупця.

При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві (найманому їм перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару (п.6.2.1 Договору).

На виконання умов Договору, в період з 07.02.2017 по 31.08.2017 позивачем поставлено відповідачу товар згідно погоджених сторонами Специфікацій (а.с.130-144), за які відповідачем здійснено розрахунок з порушенням строків оплати товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 07.06.2017 по 03.01.2018 у розмірі 137 919, 42 грн. та 3% річних за період з 08.06.2017 по 03.01.2018 у розмірі 15 296, 39 грн., що відображено в розрахунку позивача (а.с.198)

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п.5.1 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3% річних (а.с.198), з огляду на приписи пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, а також враховуючи вихідні та святкові, на які припадає кінцевий строк оплати поставленого товару, судом здійснено перерахунок 3% річних та пені, у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 07.06.2018 по 04.01.2018 на суму 90 279, 86 грн., а також 3% річних за той самий період на суму 9 876, 40 грн., тоді як в решті нарахувань 3% річних та пені відмовляється судом.

З приводу клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3.17.4 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи викладене, суд не вбачає винятковості обставин, що спричинили утворення заборгованості перед позивачем, а тому, враховуючи, зокрема, фінансовий стан обох сторін, суд вважає відсутніми підстави для зменшення розміру пені.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України)

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України)

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про зменшення розміру пені - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м. Дніпро, вул. Вінокурова, буд. 4, код 33718431) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м.Запоріжжя, пр. Діагональна, буд.11, код 00186542) суму 90 279, 86 грн. пені, 9 876, 40 грн. 3% річних, 1 502, 35 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 19.11.2018

Суддя А.В. Суховаров