Рішення № 77915221, 09.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2018 року м. Ужгород№ 0740/882/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвоката ОСОБА_2

відповідача: Міжгірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області-представник - Жупан А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яким просить:

1.Визнати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії по віку, як посадовій особі органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України №2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування" - протиправною та зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме:

2. Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Міжгірському районі призначити мені виплату пенсії по віку державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" та відповідно до Закону України №2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування", як особі, що набула право на призначення цього виду пенсії за встановленим законом віком і страховим стажем з моменту мого звернення про перехід на інший вид пенсії - 05 липня 2018 року

3. На підставі ст. 256 КАС України звернути постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

4. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в сумі сплаченого судового збору 704 грн.80 коп. та 5050,00 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят гривень) грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Міжгірському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та на даний час отримує пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком, обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням 30 років 1 місяць 13 днів страхового стажу та заробітної плати за період з 01.06.1995 р. по 31.12.1999р. та по 28.02.2010 року. Позивач звернулася із заявою до відповідача на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" як посадова органів місцевого самоврядування - секретар сільської ради. Однак відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, як посадовій особі органів місцевого самоврядування, оскільки Законом України № 2148-19 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни у статтю 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме, частину сьому викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає таке рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» протиправним.

17 вересня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов, в якому відповідач зазначає, що 12 липня 2018 року Комісією по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Міжгірського об'єднаного управління ПФУ Закарпатської області прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку позивачу. Крім того, вказує, що інформації про обрання ОСОБА_1 секретарем сільської ради у 1994 році трудова книжка та довідка № 149 27 не містять. Крім того, зазначає, що посилання позивача на вимоги ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" є невірним, оскільки дана норма закону скасована Законом №2148-VIII від 03.10.2017 р., а тому, не може слугувати як підстава доказування. Представник відповідача з позовними вимоги не згідний та просив суд відмовити у їх задоволенні.

21 вересня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що в позові викладені всі обставини , якими обґрунтовуються вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. Відзив відповідача вважає неправомірним та протиправним.

Заслухавши пояснення сторін по справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, вивчивши пенсійну справу позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Міжгірському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та на даний час отримує пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком, обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

05.07.2018 року до Міжгірського об'єднаного управління ІІФУ Закарпатської області звернулася пенсіонерка ОСОБА_1, яка отримує пенсію по інвалідності у розмірі пенсії по віку з заявою про перехід на інший вид пенсії - на пенсію по віку згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 10.09.1977р. та архівної довідки № 149 27 від 02.07.2018р. ОСОБА_1. була обрана:

04.03.1985р. - секретар виконкому сільської ради;

28.06.1987р. - секретар виконком) сільської ради;

17.03.1990р. - заступник голови сільської ради;

09.04.1998р. - секретар виконкому сільської ради;

11.04.2002р. - секретар сільської ради;

11.05.2006р. - звільнена з посади секретаря сільської ради. ( а.с.22, 24-27).

Відповідно до витягу з протоколу №25 від 12 липня 2018 року Комісією по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Міжгірського об'єднаного управління ГІФУ Закарпатської області прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку ( а.с.27).

Листом відповідача від 13.07. 2018 року № 2051/ 02 та листом з Головного управління пенсійного фонду України у Закарпатській області від 18.07.2018 року № 374-Г-99-72 позивача повідомлено, що за поданою нею заявою її відмовлено у призначенні пенсії, як посадовій особі органів місцевого самоврядування.

Вказана відмова обґрунтована тим, що оскільки Законом України № 2148-19 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни у статтю 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме, частину сьому викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 2 Закону №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно із ч.7 статті 21 Закону №2493-ІІІ ( в редакції станом на 2016 рік) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

З 11.10.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-УШ. Пунктом 13 передбачено, що у статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" частину сьому викласти в такій редакції:

"Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування".

(Частина сьома статті 21 в редакції Закону в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 1 жовтня 2017 року}.

Отже ,оскільки дана норма закону скасована Законом від 03 жовтня 2017 року № 2148-УШ, а тому, не може слугувати як підстава доказування.

Посилання позивача на Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-УШ є помилковим. Оскільки у цьому Законі , а саме у ст. 90 зазначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Посилання на п. 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", а саме, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців є безпідставним та помилковим, оскільки дана правова норма стосується державних службовців.

Тобто, положеннями пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" визначено право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу виключно осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивачка ОСОБА_1 не є державним службовцем, а є посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії по віку, як посадовій особі органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України №2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування", а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2018 року.