Рішення № 77914826, 16.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 р. Справа№0540/9309/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення в призначені пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, про визнання дій протиправними, скасування рішення в призначені пенсії на пільгових умовах та вчинити певні дії. З посиланням на статтю 19 Конституції України, частину 3 статті 44, статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач просив:

- визнати дії відповідача у відмові в призначені пенсії на пільгових умовах незаконними;

- скасувати рішення №485 від 26 квітня 2018 року за №12387/03 у відмові в призначені пільгової пенсії за віком відповідно до розділу ХІV підпункт 2 пункт 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача зарахувати в стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи на пільгових умовах за Списком №2 з 02 липня 1985 року по 03 червня 1994 року і з 02 жовтня 1995 року по 13 вересня 1996 року в якості електрозварника, електрозварника ручного зварювання на підприємстві ТОВ «Азовзалізобетон» і оформити пенсію за віком відповідно до розділу ХІV підпункт 2 пункт 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначені пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність довідки про уточнення особливого характеру роботи для підтвердження пільгового стажу роботи, яка має бути видана ліквідатором. Проте таку довідку неможливо надати у зв'язку із визнанням підприємства банкрутом і перебування ТОВ «Азовзалізобетон» в стані припинення.

16 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 жовтня 2018 року від відповідача витребувані докази.

31 жовтня 2018 року замінено відповідача - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, його правонаступником - Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А, код ЄДРПОУ 42171861).

16 листопада 2018 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

12 листопада 2018 року від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилається на те, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято з додержанням законодавства, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Так, відповідачем не зараховані періоди роботи на посаді електрогазозварника через: відсутність уточнюючої довідки підприємства (ліквідатора) про підтвердження спеціального трудового стажу; не зазначення у трудовій книжці позивача даних про роботу повний робочий день, або про роботу не менше 80% від загального часу праці; відсутність у трудовій книжці інформації про проведення атестації робочих місць в період з 21 серпня 1992 року.

Крім того, зазначено, що відповідачем до пенсійного органу не подавалася заява про підтвердження стажу роботи відповідно до «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» від 10 листопада 2006 року №18-1.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_3.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди містяться наступні відомості, щодо роботи у ТОВ «Азовзалізобетон»:

- 02 липня 1985 року прийнята до арматурного цеху електрогазозварником 3 розряду (наказ №177 від 02 липня 1985 року);

- 24 липня 1985 року переведена електрозварником ручної зварки 3 розряду у цьому ж цеху;

- 03 червня 1994 року звільнена за статтею 38 КЗпП України, за власнім бажанням (наказ №586к від 03 червня 1994 року);

- 02 жовтня 1995 року прийнята до арматурного цеху електрозварником ручної зварки 3 розряду (наказ №791к від 28 вересня 1995року);

- 11 липня 1996 року переведена у цех товарів народного споживання, дільниці роздрібної торгівлі, продавцем (наказ №590к від 11 липня 1996 року);

- 13 вересня 1996 року звільнена з власної ініціативи, за доглядом за дитиною (наказ №749 від 13 вересня 1996 року).

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

30 січня 2018 року позивачем до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подана заява №485 про призначення пенсії. До заяви позивачем надані наступні документи:

- трудова книжка НОМЕР_2 від 20 серпня 1985 року;

- довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 01 лютого 2018 року №6 та від 25 січня 2018 року №588/07, надані ПрАТ «Азовелектросталь»;

- довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 30 січня 2018 року №3 та від 16 лютого 2018 року №14, надані КЛПУ «Міська психіатрична лікарня №7»;

- довідки про заробітну плату від 24 січня 2018 року №12, 13, 14 по підприємству ВО «Азовзалізобетон», надані ТОВ «Бізнес архів»;

- свідоцтво про одруження від 28 грудня 1993 року НОМЕР_4;

- паспорт, ідентифікаційний код.

24 квітня 2017 року Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №485, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії із зниженням віку за списком №2 згідно частини 2 пункту 2 статті 114-І ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 02 липня 1985 року по 03 червня 1994 року і з 02 жовтня 1995 року по 13 вересня 1996 року в якості електрозварника, електрозварника ручного зварювання на підприємстві ТОВ «Азовзалізобетон». Зазначено, що якщо підприємство знаходиться в стадії ліквідації, довідку яка уточнює особливий характер роботи для підтвердження пільгового стажу роботи повинен надавати ліквідатор.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-V).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до діючої редакції пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-V.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-V.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2, наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, позивачем наданий наказ про проведення атестації робочих місць по умовах праці від 04 січня 1995 року №4к, а також довідка архівної установи від 24 січня 2018 року №11, у якій підтверджений період та пільговий характер роботи за спірний період.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи є належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами пільгового стажу, який має враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Суд зазначає, що у оскаржуваному рішенні відповідач посилається на відсутність довідки ліквідатора ТОВ «Азовзалізобетон», уточнюючої особливий характер роботи позивача.

Така позиція відповідача та доводи, наведені у відзиву, не є обґрунтованими з огляду на те, що Порядок №637 був прийнятий саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуаціях (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що для зарахування спірного періоду роботи необхідна уточнююча довідка, видана ліквідатором ТОВ «Азовзалізобетон».

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що рішення від 24 квітня 2018 року № 485 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Разом з тим суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення (перерахунок) пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року №485 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: 87541, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, скасування рішення в призначені пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 квітня 2018 року №485 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області потворно розглянути заяву №485 про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 30 січня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,00 (сімсот чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.