Рішення № 77912359, 12.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 р. Справа№0540/8386/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103 ЄДРПОУ 42171290), третя особа Управління соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетіків, 2, ЄДРПОУ 26019853) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії з 01 серпня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту її припинення тобто з 01 серпня 2014 року; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач у позові зазначила, що вона є пенсіонером та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Перебуває на обліку відповідача. З серпня 2014 року відповідач з підстав не передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» припинив виплату пенсії позивачу. Зазначені обставини зумовили звернення до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку управління, пенсійні виплати позивачу востаннє нараховані та виплачені по лютий 2016 року включно, 07.05.2018 року позивачем отримано нову довідку ВПО у зв'язку із зміною місця проживання при цьому у довідці зазначено, що попередня довідка анульована 26.03.2018 року, що підтверджується протоколом комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат. В обґрунтування не відновлення нарахування та виплати пенсії позивачу, у відзиві також зазначено, що відповідно підпункту 4 пункту 12 Постанови 365 виплати припиняються у разі скасування довідки тимчасово переміщеної особи. Повторне призначення виплати такій особі за приписами пункту 18 Постанови №365 можливе лише через шість місяців після такого припинення та виконання всіх процедур, необхідних для її призначення.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивач є отримувачем пенсії та перебуває на обліку Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач надала суду копії документів за наступним переліком: паспорта громадянина України НОМЕР_3; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.05.2018 року №14430463046077 (0000531187), лист відповідь від 01.08.2018 року №2298/11.

З документів наданих до відзиву, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача, з довідки наданої відповідачем, судом встановлено, що пенсійні виплати позивачу виплачено по лютий 2016 року включно.

Станом на час розгляду справи, повідомлення про усунення порушень прав позивача на отримання пенсійних виплат від сторін у справі не надійшло.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1), "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого 01.10.2014 постановою Кабінету Міністрів України №509 (п.1, п.7-1), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Посилання відповідача на приписи постанов Кабінету Міністрів України №136 від 18.02.2016 року, КМУ №506 від 01.10.2014 року, КМУ №637 від 05.11.2014 року, КМУ №595 від 07.11.2014 року, №365 від 08.06.2016 року не можуть бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме - отримання пенсії.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.

Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Так, матеріалами справи підтверджено факт не здійснення пенсійних виплат позивачу з березня 2016 року, а не з серпня 2014 року як заявлено позивачем у позові. Доводи відповідача щодо обґрунтування не виплати пенсії не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Крім того, суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 805/402/18 (провадження №Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Стосовно пропуску строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені їй суми пенсії, починаючи з березня 2016 року (підтверджено довідкою) не отримані нею з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату призначеної їй пенсії з 2016 року, тобто за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Тому суд вважає, що у даному випадку, позивачем строків звернення до суду із позовом не пропущено, оскільки, на підставі вказаного вище закону, вона має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої йому пенсії, без обмеження будь-яким строком, що можливо, якщо позовні вимоги будуть задоволені.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов'язання відповідача поновити нарахування і виплату пенсії позивачу та виплатити заборгованість за період з 01 березня 2016 року підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103 ЄДРПОУ 42171290), третя особа Управління соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетіків, 2, ЄДРПОУ 26019853) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії з 01 березня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту її припинення тобто з 01 березня 2016 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1ч.1 ст. 371 КАС України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2018 року.

Суддя Буряк І. В.