Рішення № 77908469, 10.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року справа № 823/2372/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – за ордером, представника відповідача ОСОБА_2 – за довіреністю, третьої особи ОСОБА_3 – особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекція з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області, головний спеціаліст з державного нагляду за охороною праці Головного управління Національної поліції у Черкаській області, про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі – відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекція з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Черкаській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, викладену у листі від 19.03.2018 № 29/П-186;

- зобов’язати відповідача скласти Висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

- визнати протиправним і скасувати висновок Головного управління Національної поліції у Черкаській області про непризначення одноразової грошової допомоги позивачу від 19.03.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 19.03.2018 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області складено висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оскільки службою з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області не підтверджено достовірність акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини отримання травми, тому відсутні правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності. Однак позивач наголошує, що акти за формами Н-5*, Н-1* якими встановлено, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків станом на час його звернення до відповідача та розгляду вказаної адміністративної справи є чинними, ніким не скасовані, а зазначені в них обставини також підтверджується висновком службового розслідування за фактом отримання травми старшим оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю УКД ГУНП майора поліції ОСОБА_4, який затверджений начальником ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_6 26.06.2017.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Відповідач у визначений судом строк надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, з підстав того, що для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, він надав документи, а саме копії акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* та акта про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1*, однак під час їх перевірки службою з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області не підтверджено достовірність акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини отримання травми, тому відсутні правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності, про що складено висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, який затверджений начальником ГУНП в Черкаській області полковником ОСОБА_6 19.03.2018. Також представник відповідача зазначила, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017250000000267 від 14.11.2017 за фактом достовірності отримання травми позивачем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_4 проходив службу в органах Національної поліції з 07.11.2015.

Із матеріалів справи судом встановлено, за результатами службового розслідування за фактом отримання травми старшим оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю УКД ГУНП майора поліції ОСОБА_4 складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_6 26.06.2017, згідно якого травма у вигляді розрива ахілового сухожилка правої ноги отримана майором поліції ОСОБА_4 під час проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Згідно акту форми Н-5* від 11.08.2017 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 30.08.2016 о 14 год. 00 хв., зазначено, що нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_4 30.08.2016 в м. Каневі по вул. Журби, 10, стався під час проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Відповідно акту № 31 форми Н-1* від 11.08.2017, нещасний випадок, що трапився 30.08.2016 з ОСОБА_4 в м. Каневі по вул. Журби, 10, стався під час проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2017 №224 о/с майора поліції – старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

02 жовтня 2017 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності; захворювання пов’язане із проходженням служби в поліції (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААА №272018 від 02.10.2017).

У зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, 18.10.2017 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та надав документи, що підтверджують інвалідність.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області, листом від 19.03.2018 № 29/П-186 повідомило позивача, що у виплаті одноразової грошової допомоги йому відмовлено, у зв'язку з тим, що службою з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області не підтверджено достовірність акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини отримання травми, тому відсутні правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності, про що складено висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, який затверджений начальником ГУНП в Черкаській області полковником ОСОБА_6 19.03.2018.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 97 Закону України “Про національну поліцію” встановлено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку №4 значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов'язків (пункти 1, 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням поліцейським службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

Пунктом 1 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЖ).

Пунктом 2 розділу III Порядку №4 передбачено, що посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Згідно з п. З розділу III Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.

Пунктом 5 розділу III Порядку №4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЖ щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 7 розділу III Порядку №4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов'язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу III, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

Згідно п. 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: 2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України і керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з п. 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до ст. 101 Закону України “Про національну поліцію”, встановлено виключні підстави коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткові втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком;

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Як встановлено судом із висновку ГУ НП в Черкаській області від 19.03.2018 та листа від 19.03.2018 №29/П-186 не наведені підстави відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, які передбачені ст. 101 Закону України “Про національну поліцію”, а лише зазначено, що службою з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області не підтверджено достовірність акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини отримання травми.

Також, слід зазначити, що суд не може ставити під сумнів достовірність висновків викладених в акті розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 11.08.2017 та в акті про нещасний випадок №31 від 11.08.2018 форми Н-1*, оскільки вони є чинними та не скасованими, а протилежних доказів ніж ті, які наведенні у вказаних документах відповідачем суду не надано, окрім особистих припущень фахівців служби з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області.

Крім того, матеріалами справи підтверджено факт встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та причинного зв'язку її отримання пов'язаної з проходженням служби, яка в свою чергу є беззаперечною підставою на право позивача отримати одноразову грошову допомогу.

Щодо тверджень відповідача, про те, що наведені факти в акті розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 11.08.2017 та в акті про нещасний випадок №31 від 11.08.2018 форми Н-1* не відповідають обставинам події, суд зазначає наступне.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є “Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що “нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків”, якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; і несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; 1 підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

За результатами нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_4 30.08.2016 в м. Каневі по вул. Журби, 10, була створена комісія із його розслідування, за результатами якої комісією з розслідування нещасних випадків, складено: акт розслідування нещасного випадку від 11.08.2017 за формою Н-5* та акт №31 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за форма Н-1*. Крім того, обставини про те, що нещасний випадок, що стався з позивачем 30.08.2016 безпосередньо пов'язаний з виконанням службових обов’язків також підтверджується висновком від 26.06.2017 службового розслідування за фактом отримання травми старшим оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю УКД ГУНП майора поліції ОСОБА_4, який затверджений начальником ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_6 26.06.2017, що в свою чергу виключає можливість ставити під сумнів обставини викладені у вказаних вище матеріалах розслідування нещасного випадку.

Посилання представника відповідача на те, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017250000000267 від 14.11.2017 за фактом достовірності отримання травми позивачем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, не приймається судом до уваги, з наступних підстав.

Частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим даною нормою встановлено межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно надати оцінку обставинам справи, дійти власних висновків щодо предмету спору з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі. Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Крім того, представником відповідача не надано доказів того, що станом на день розгляду даної адміністративної справи розпочато судове провадження у кримінальному провадженні № 42017250000000267 від 14.11.2017 за фактом достовірності отримання травми позивачем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Під час розгляду справи, в якості свідків також були допитані голова військово лікарської комісії ОСОБА_7 та секретар Ліщенко Л.В., які підписали свідоцтво про хворобу позивача № 242 від 15.08.2017.

В судовому засіданні вказані особи, підтвердили, що позивачу дійсно діагностовано пошкодження правого ахілового сухожилка, яке пов’язане з виконанням службових обов’язків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, який складений 19.03.2018 та визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у листі Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.03.2017 №29/П-186.

Крім цього, судом не беруться до уваги доводи відповідача, про те, що у разі задоволення позовної вимоги про зобов’язання скласти і затвердити висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності та видати наказ про виплату такої допомоги, суд фактично підмінить державний орган, до повноважень якого відноситься розгляд даних питань з огляду на таке.

За змістом п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, на думку суду призведе до чергової відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги та як наслідок потягне за собою необхідність повторного звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав, що не відповідає меті адміністративного судочинства України.

Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Кам’янська, 25а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекція з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_5 в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57), головний спеціаліст з державного нагляду за охороною праці Головного управління Національної поліції у Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57), про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Черкаській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_4, викладену у листі від 19.03.2018 № 29/П-186.

Визнати протиправним і скасувати висновок Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо непризначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 від 19.03.2018.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2018.