Рішення № 77908453, 16.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5788/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

позивач: ОСОБА_1 (представник за угодою та ордером)

третя особа, яка

заявляє самостійні

вимоги щодо предмета

спору: ОСОБА_1 (представник за угодою та ордером)

відповідачі:

Одеська митниця ДФС: Юдкін С.І. (представник за довіреністю)

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог щодо

предмета спору на стороні відповідача: не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича, Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р., -

На підставі ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017 р.

Ухвалою суду від 14.02.2018 р. прийнято до розгляду адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 12.03.2018 р. заяву Одеської митниці ДФС про залишення без розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 задоволено. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича, Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р. залишено без розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 р. у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича, Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018р. ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року скасовано; справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

05.07.2018р. (вх. №19340/18) до суду надійшли відокремлені матеріали адміністративної справи № 815/5788/17.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2018р. справу передано головуючому судді Самойлюк Г.П.

Ухвалою від 09.07.2018 р. прийнято до провадження матеріали справи № 815/5788/17 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, у справі за вищевказаним позовом; позов залишено без руху та третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 надано п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та обґрунтування причини його пропуску.

Ухвалою суду від 27.08.2018р. визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 строк звернення до адміністративного суду з позовом; призначено проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження та визначено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 17.09.2018 р. о 15 год. 00 хв., яке було перенесено на 28.09.2018 р. 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 28.09.2018 р., як занесена до протоколу засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.10.2018 р. 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.11.2018 р. о 15 год. 00 хв.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2017р. брокером ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» подано до митного оформлення митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за № UA500650/2017/003877 на автомобіль Мini Cooper (VIN номер WMWSU3C5XCT541420), однак 03.08.2017р. державним інспектором сектору митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС Кривоносом Р.М. неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017 р. Інспектором сектору митного оформлення № 1 митного поста Спеціалізований Одеської митниці ДФС Кривоносом Р.М. протиправно не враховано поданого до митного оформлення звіту експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості автомобіля Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1) та безпідставно врахований повторний звіт № 586 від 31.07.2017 р., який складено з порушенням Методики оцінки майна та Загальних вимог до проведення незалежної оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2013р. Незважаючи на аргументованість методу визначення митної вартості за ціною товару, відповідач застосував другорядний метод. Таким чином, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р. відповідачем порушено ст.ст.44, 54 МК України.

Від Одеської митниці ДФС надійшов відзив на позов від 21.09.2018р. (вх. № 27919/18) (т.5, а.с. 71-78), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_3 є тотожними вимогам ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС», що не узгоджується з приписами ч.1 ст. 49 КАС України. У документах, які було надано до Одеської митниці ДФС для митного оформлення разом з митною декларацією (МД) № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. містились недостовірні відомості про стан транспортного засобу. Відтак, документи, надані для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу та складових митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей транспортний засіб. Під час здійснення контролю митної вартості транспортного засобу посадовими особами Одеської митниці ДФС не залучався суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 з метою повторного складання звіту. Однак 31.07.2017р. до Одеської митниці ДФС надійшов лист, в якому суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 зазначила, що після детального огляду та фотофіксації нею складено звіт №586 від 31.07.2017р. та просила вважати звіт № 507 недійсним у зв'язку з некоректною первісною інформацією, що була надана їй замовником - ОСОБА_3. Відповідачем акцентовано увагу, що на теперішній час відсутні будь-які застереження стосовно використання звіту ФОП ОСОБА_5 № 586 від 31.07.2017р. як джерела інформації під час роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, в тому числі, посилаючись на обставини, зазначені в адміністративному позові (т.3, а.с. 173-176), відповіді на відзив (т.5, а.с. 83-89).

Представник Одеської митниці ДФС проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, в тому числі, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов (т.5, а.с. 71-78), запереченнях (а.с. 116-130).

Інші учасники справи до судового засідання явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2017р. між TOB "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" (виконавець) та ОСОБА_3 (клієнт) укладено договір-доручення з надання товарно-експедиторських та брокерських послуг №0307/1, за умовами якого виконавець зобов'язується за рахунок клієнта надавати товарно-експедиторські послуги, декларування та митного оформлення в Одеській митниці ДФС товарів, майна, транспортних засобів та інших вантажів клієнта, які переміщуються через митний кордон України, зокрема митного оформлення транспортного засобу Мini Cooper (код товару 8703) (т.2, а.с. 85-86).

21.07.2017р. уповноваженою особою ОСОБА_3 (брокером ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" ОСОБА_7) подано до митного оформлення митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за № UA500650/2017/003877 на легковий автомобіль Мini Cooper, тип кузова - Хетчбек, календарний та модельний рік випуску - 2012, номер кузова НОМЕР_1, кількість місць - 4 (т.1, а.с. 59).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості товару разом з митною декларацією № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. до Одеської митниці ДФС подано: сертифікат відповідності (Certifнcate of conformity) №UA.PN.182.0027-17 від 06.07.2017р., рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №UA-541420 від 14.03.2017р., коносамент (Bill of lading) APHU6649919-1 від 05.03.2017р., навантажувальний документ (Bordereau) №00004547 від 27.06.2017р., декларацію про походження товару (Declaration of origin) № UA-541420 від 14.03.2017р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 6ХBD744 від 07.02.2017р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 507 від 07.07.2017р., договір про надання послуг митного брокера № 0307/1 від 03.07.2017р., інші некласифіковані документи - договір оренди квартири від 30.06.2017р., заяву від 04.07.2017р.; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 17922236 від 04.07.2017р., паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № СС 576601 від 09.07.1998р.,

Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом для підтвердження митної вартості товару документів посадовими особами контролюючого органу в результаті проведеного митного огляду та співставлення з калькуляцією витрат згідно експертного висновку № 507 від 07.07.2017р. знайдено розбіжності із фактичним станом транспортного засобу та пошкодженнями, 31.07.2017р. ФОП ОСОБА_6 складено висновок №586, за яким вартість товару Мini Cooper, номер кузова НОМЕР_1 склала 4528 доларів США, в зв'язку з чим експерт просила вважати висновок №507 від 07.07.2017р. недійсним. Враховуючи зазначене, з урахуванням транспортних витрат митна вартість склала 4928 доларів США.

В зв'язку з чим відповідно до ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта (уповноважену ним особу) зобов'язано (за наявності) надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про можливість надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу позивачем 26.07.2017р. (вих. № 26.07.2017р.) надано додаткові документи (інвойс № 10381691 від 16.03.2017р., інформацію з сайту CARFAX, інформацію з сайту www.iaai.com, звіт № 507 від 07.07.2017р.) та повідомлено, що інші документи надаватись не будуть (т.2, а.с. 95-118).

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. товару, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р. (т.2, а.с. 57-58) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №/2017/00210 від 03.08.2017 р. (т. 2, а.с. 65-66).

Не погоджуючись із зазначеними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що до митного оформлення був заявлений такий опис транспортного засобу: "Легковий автомобіль: Марка - Mini; модель - Cooper; тип кузова - Хетчбек; календарний рік випуску - 2012 р.; модельний рік випуску - 2012 р.; номер кузова- WMWSU3C5XCT541420; номер шасі - нема даних; номер двигуна - нема даних; кількість місць - 4; колісна формула - 4/2; тип двигуна - бензин; тип КПП - МКПП; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1 598 куб.см. Автомобіль після ДТП. КТЗ має пошкодження згідно висновку експерта: облицювання колонки керма внутрішнє, облицювання колонки керма зовнішнє, повітряний фільтр, центр управління колонки керма. Порушена робота електроніки. Повний список робіт зазначений в ремонтній калькуляції № Tkach від 07.07.2017 р. Торгівельна марка: Mini Виробник: BMW AG. Країна виробництва: DE Німеччина. Вивантажено з контейнера APHU6649919 (графа 31 митної декларації (МД) № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р.) (т.1, а.с. 59-60).

З метою підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. було подано, зокрема, звіт ФОП ОСОБА_5 № 507 від 07.07.2017р. (т.2, а.с. 109-113).

Згідно розділу «Використовувані нормативні та довідкові джерела інформації…» звіту № 507/4 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості автомобіля, який завозиться на митну території України зі США, складеного 07.07.2017р. ФОП ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_3 (далі - звіт № 507/4), експертом під час дослідження використано, серед іншого «фотоліст досліджуваного КТЗ з ушкодженнями» (т.1, а.с. 10). Тобто зазначений звіт було складено на підставі фотографій, наданих замовником (ОСОБА_3З.).

У звіті № 507/4 (розділ «Дослідження. Огляд та ідентифікація дорожнього транспортного засобу») зазначено, що зовнішній візуальний огляд пошкодженого КТЗ проводився замовником 07.07.2017 р. за природного освітлення у світлий час доби. При огляді транспортного засобу встановлено, що останній має пошкодження: облицювання колонки керма внутрішнє, облицювання колонки керма зовнішнє, повітряний фільтр, центр управління колонки керма. Порушена робота електроніки. Повний список робіт можна подивитись в калькуляції (т.1, а.с. 11).

Згідно висновку, зазначеному у звіті № 507/4, ринкова вартість транспортного засобу Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1), що завозиться на митну території України зі США, становить 2378 доларів США (т.1, а.с. 14).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю (ч.1 ст. 320 МК України).

За приписами ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу (ч.2 ст. 338 МК України).

Згідно матеріалів справи, під час здійснення митного контролю щодо заявленого товару за митною декларацією № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р., програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачали проведення повного митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації, забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки, застосування ваговимірювальних пристроїв.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами застосування системи управління ризиками 25.07.2017р. Одеською митницею ДФС в присутності уповноваженої особи ОСОБА_8 проведено повний митний огляд транспортного засобу, заявленого у митній декларації № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р., під час якого встановлено, що внутрішнє оснащення транспортного засобу Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1) знаходиться у розкомплектованому стані та у його салоні, а саме торпедо, облицювання рульової колонки, облицювання рульового керма, пластикові панелі салону, спідометр, пластикова панель із кнопкою запуску роботи двигуна, кожух повітряного фільтра, фільтр у кожусі, з'єднувальні бовти, шурупи, кріплення знаходяться в окремих коробках. При проведенні огляду візуально встановлено, що система електрики знаходиться у задовільному стані, а саме: проводка, контакти, місця з'єднання приладів та пошкоджень не виявлено, про що складено Акт огляду транспортного засобу від 25.07.2017р. (т.2, а.с. 59-60).

Наведені вище обставини виключали можливість органу доходів і зборів здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 МК України та зумовлювали необхідність запитування від декларанта чи уповноваженої ним особи додаткових документів.

На запит органу доходів і зборів ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» направлено лист від 26.07.2017р. (вих. № 26.07.2017р.), до якого було додано інвойс № 10381691 від 16.03.2017р., інформацію з сайту CARFAX, інформацію з сайту www.iaai.com, звіт № 507 від 07.07.2017р. експертного товарознавчого дослідження з визначенням ринкової вартості автомобіля та повідомлено, що інші документи надаватись не будуть (т.2, а.с. 95-118).

Суд, дослідивши вищенаведені документи, вважає за необхідне зазначити, що інформація з сайту www.iaai.com (Buyer Receipt)(т.2, а.с. 96), яка надавалась до органу доходів і зборів, взагалі не містить будь-яких відомостей щодо ОСОБА_3 та декларантом не надано жодних пояснень щодо того, яким чином вона підтверджує зазначені ним числові значення у декларації № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. При цьому, аналіз інших документів, що надавались додатково, також не надавав можливості органу доходів і зборів здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Доводи позивача про безпідставність врахування Одеською митницею ДФС повторного звіту № 586 від 31.07.2017р., складення якого, на думку третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, не відповідає вимогам чинного законодавства, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідачем акцентується увага на тому, що під час здійснення контролю митної вартості вищевказаного транспортного засобу посадовими особами Одеської митниці ДФС не залучався суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 з метою складання звіту з визначенням ринкової вартості автомобіля, що ввозився на територію України.

31.07.2017р. (вх. № 6177/10-29) до Одеської митниці ДФС надійшов лист ФОП ОСОБА_5, в якому було зазначено, що 07.07.2017р. нею було проведено оцінку КТЗ Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1) та складено звіт про оцінку № 507. Враховуючи, що огляд досліджуваного транспортного засобу на той час був неможливим, вона у своїх розрахунках керувалась інформацією, наданою замовником оцінки. Вартість за цим звітом склала 2378 доларів США. Крім того, вказано, що 31.07.2017р. їй було надано можливість візуального огляду досліджуваного КТЗ. Після детального огляду та фотофіксації якого нею складено звіт № 586 від 31.07.2017р., згідно з яким вартість транспортного засобу склала 4528 доларів США. Враховуючи зазначене, експерт просила вважати звіт № 507 недійсним у зв'язку з некоректною первісною інформацією, що була надана замовником (т.2, а.с. 154).

ФОП ОСОБА_5 під час судового розгляду було надано пояснення, що звіт № 586 від 31.07.2017р. не є повторним, другим звітом, а є виправленим звітом. Виявивши неточності та помилки у звіті № 507, які виникли у зв'язку з наданням замовником оцінки недостовірних даних, нею за власною ініціативою їх виправлено, однак присвоєно нову дату та номер, оскільки реєстрація звіту без присвоєння йому нового номеру є неможливою, присвоєння звіту нової дати зумовлене тим, що його складено після проведення огляду від 31.07.2017 р.

Згідно матеріалів справи, у звіті № 586 (розділ «Дослідження. Огляд та ідентифікація дорожнього транспортного засобу») зазначено, що при огляді транспортного засобу встановлено, що він має пошкодження: центральна консоль має глибокі подряпини, диск колісний задній правий - глибокі подряпини, панель арки заднього крила правого - подряпини, КТЗ має сліди пошкодження ЛКП на задньому бамперу та люка бензобака, забруднення салону та сидінь, демонтована панель приборів з накладками та кронштейнами (т. 1, а.с. 168).

Згідно висновку, зазначеного у звіті № 586, ринкова вартість транспортного засобу Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1), що завозиться на митну території України зі США, становить 4528 доларів США (т.1, а.с. 171).

Судом не беруться до уваги посилання представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 на те, що звіт № 586 не міг бути врахований відповідачем, оскільки складений з порушенням приписів Методики оцінки майна, оскільки Методика оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р., застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об'єкти є об'єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об'єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об'єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Оскільки транспортний засіб Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1) не є об'єктом права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі тощо у розумінні п.1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р., зазначена методика не застосовується для проведення його оцінки, відтак посилання позивача на її порушення суб'єктом оціночної діяльності експертом ФОП ОСОБА_5 при складенні звіту № 586 є безпідставним.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи, що правомірність складення звіту не є предметом спору в межах даної справи, суд не бере до уваги доводи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 та надані на їх підтвердження докази щодо неможливості складання ФОП ОСОБА_6 звіту 31.07.2017р., оскільки остання 31.07.2017р. на території ОФ ДП «АМПУ» була згідно одноразової перепустки в інтересах ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС УКРАЇНА» та докази щодо можливості у ФОП ОСОБА_6 візуального огляду досліджуваного транспортного засобу при складанні звіту № 586 від 31.07.2017р.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні» визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні»).

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні»).

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р. затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Згідно п. 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р., оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктом 53 вищевказаного стандарту передбачено, що залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).

За змістом пункту 58 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р., доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.

Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.

Під час судового розгляду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_5 пояснила, що звіт № 586 від 31.07.2017р. не є повторним, а виправленим, необхідність внесення відповідних змін остання пояснила тим, що спочатку заявником було надано некоректні дані. Виправлений звіт вона передала митним брокером, який подав його до Одеської митниці ДФС, копію звіту надала посадовій особі Одеської митниці ДФС.

При вирішенні спору суд враховує, що згідно розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

З урахуванням того, що у «Висновку» звіту ФОП ОСОБА_5 № 586 від 31.07.2017р. ринкова вартість транспортного засобу становила 4528 дол. США, з урахуванням транспортних витрат митну вартість визначено на рівні 4528 дол. США.

Суд вважає необґрунтованим посилання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 на те, що залучення спеціалістів та експертів може здійснювати лише декларант (власник товару та/або транспортного засобу), оскільки відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 327 МК України, у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником органу доходів і зборів або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

За приписами ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, зазначено обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р. винесені Одеською митницею ДФС відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею ДФС в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. Представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 (місце проживання: 76018, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; код ЄДРПОУ 36553339) до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича (65999, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 26), Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гайдара, будинок 21, корпус А; код ЄДРПОУ 39441717), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (65069, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017р., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.11.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.