Рішення № 77906421, 16.11.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4050/18

Номер провадження 2/570/1467/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в підготовчому судовому засіданні) цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28.04.2009 року нею було зареєстровано шлюб з ОСОБА_3. Від шлюбу мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, дочку ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Однак, шлюбні відносини були припинені. Зазначає, що протягом 2 років вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують. З огляду на зазначене позивачка просить суд розірвати шлюб, залишити дітей проживати з нею, а також звільнити її від сплати судового збору як багатодітну матір.

Позивачка не з’явилася в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі.

Відповідач не з’явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов визнає та просить справу розглянути без його участі.

Судом приймається до уваги, що за положеннями статті 49 Цивільного процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, керуючись вищезазначеним та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Стаття 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем. Тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим, оскільки суперечить інтересам сторін та вимогам закону. У розпаді сім'ї винні обоє подружжя, оскільки не вживали належних заходів для усунення конфліктів та досягнення взаєморозуміння в сім'ї.

Тому суд дійшов висновку, що сім’я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

Підстав для надання сторонам строку на примирення суд не вбачає.

Виходячи з положень ст. ст. 110, 112 СК України, а також з того, що особа має право вільно вирішувати питання щодо розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Щодо решти заявлених позовних вимог.

Статтею 160 СК закріплено право батьків на визначення місця проживання дитини. У зв’язку з цим постає питання про допустимість втручання суду у вирішення питання про місце проживання малолітньої дитини, визначене за згодою батьків дитини. На думку суду, чинним законодавством України розгляд питання про місце проживання дитини, визначене за згодою батьків, в судовому порядку не передбачено.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11, у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, суд вирішує це питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

Оскільки в ході розгляду справи позивачка не надала суду доказів того, що між сторонами існує спір щодо місця проживання дітей після постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, то суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про визначення місця проживання дітей слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 та 142 ЦПК України. Суд вважає за доцільне звільнити позивачку від сплати судових витрат, адже при цьому враховується її майновий стан; позивачка є багатодітною мамою. При цьому 50% судового збору має бути стягнуто з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволити частково.

Розірвати шлюб ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Мелещук) ОСОБА_7 та ОСОБА_3, зареєстрований 28.04.2009 року Шубківською сільською радою Рівненського району Рівненської області, актовий запис № 5.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів – УК у Рівненському районі/Рівненський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – 31213206017295, класифікація доходів бюджету – 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), сума – 352 грн. 40 коп.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.