Рішення № 77903757, 16.11.2018, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5996/18

Провадження №2/751/1423/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

секретаря Клименко К.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та власне утримання, -

встановив:

30.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх вдів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01.06.2018 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на її утримання до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років, починаючи з дня пред’явлення позову.

Заявлені вимоги мотивує тим, що з відповідачем мають спільних неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Діти проживають з нею та знаходяться повністю на її утриманні. Вона сама знаходиться у відпустці по догляду за сином ОСОБА_5, до досягнення ним трирічного віку, не працює, доходів, окрім призначеної щомісячної допомоги на дитину не має, а отже, не має достатньо коштів на утримання дітей та на своє утримання. Відповідач працює, набув статус учасника бойових дій, а отже може надавати матеріальну допомогу як на неї так і на утримання дітей, проте, добровільно таку допомогу не надає, тому позивач, посилаючись на ст.ст. 84, 180, 181 СК України, просить примусово стягнути з відповідача аліменти на своє утримання та на утримання дітей.

Позивач у судове засідання не з»явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з»явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.8). Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_1 (а.с. 6,7)

На даний час, діти проживають разом з матір»ю, яка приймає безпосередню участь в їх утриманні та вихованні (а.с. 13, 14).

Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує державну допомогу при народженні дитини у розмірі 860 грн на місяць (а.с.11). Відповідач працює в поліції, має статус учасника бойових дій (а.с. 10)

Відповідно до положень ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 27 “Конвенції про права дитини”, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року та положення “Декларації прав дитини” регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Нормами ст. 18 вищевказаної Конвенції закріплено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За умов частини першої та третьої ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дітей не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 191СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Враховуючи спільний обов»язок батьків щодо матеріального утримання дітей, стан здоров’я та матеріальне становище дітей, матеріальне становище платника та одержувача аліментів, те, що відповідач працює, визнав позов, тому вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково, стягнути з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.08.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та має регулярний дохід. З цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, трьох років у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача починаючи з дня пред’явлення позову до суду.

Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покласти на відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 75, 84, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, враховуючи роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та власне утримання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: 09254, Київська область, Кагарлицький район, с. Бурти, вул.. Жовтнева, буд. 13 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 серпня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: 09254, Київська область, Кагарлицький район, с. Бурти, вул.. Жовтнева, буд. 13 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 серпня 2018 року до 17.10.2020 року включно.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район/22030101, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 899998, Казначейство України, розрахунковий рахунок 31214206025004, код бюджетної класифікації 22030101.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання.

Повний текст рішення складений 16.11.2018.

Головуючий - суддя І. В. Яременко