Рішення № 77903666, 15.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14618/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді-Чевилюк З.А.

при секретарі-Перун А.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», в особі Хмельницької дирекції до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрпошта» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 171 936 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2580 грн. Підстава подачі позову- втрата ОСОБА_2, що займав посаду листоноші та був матеріально відповідальною особою, відповідно до укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, страхового мішка №486, згідно ст.130 КЗпП.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та наполягала на його задоволені. Відповідач позов заперечив та подав письмовий відзив на позов, де вказав про причетність водія ОСОБА_3, що супроводжував страхові мішки, до втрати страхового мішка №486, порушення ним Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях, затв.наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 29.12.1999 року №158. Вказав на порушення позивачем п.1.4. Інструкції, у зв’язку з неналежним обладнанням автомобіля, в якому перевозилась пошта та страхові мішки. Зазначив про відсутність умислу на чинення та вини щодо втрати страхового мішка. Кримінальне провадження по факту втрати страхового мішка з грошима триває. У відповіді на відзив позивачем вказано, що супроводження пошти 17.01.2018 року здійснювалось відповідно до Інструкції з супроводження та охорони пошти п.1.4. в супроводі двох працівників-працівника зв’язку- Низенка О.В. та водія-супровідника. Працівники були забезпечені зброєю та спеціальними засобами самооборони та індивідуального захисту. Вина відповідача полягає у бездіяльності та не реагуванні на порушення з боку водія-супровідника на маршруті. Позивач вказує на необережність відповідача як форму вину у вчиненому порушені щодо втрати страхового мішка, що полягає в недостатній передбачливості при виконані трудових обов’язків працівника:працівник або не передбачив негативних наслідків своєї дії чи бездіяльності, хоча міг і повинен був передбачити їх; або передбачив, однак легковажно понадіявся їх попередити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював листоношею по супроводженню пошти 3 класу з 27.09.2016 року, відповідно до наказу №2465 к від 27.09.2016 року. З ОСОБА_2 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, де вказано, що він виконує роботу безпосередньо пов’язану із збереженням цінностей переданих в процесі виробництва поштових, телеграфних відправлень, матеріальних та грошових цінностей, бере на себе повну відповідальність за збереження схоронності довірених Хмельницькою дирекцією УДППЗ «Укрпошта» матеріальних цінностей. Працівник не несе відповідальності за шкоду заподіяну без його вини.

За посадовою інструкцією листоноші по супроводженню пошти цеху оброблення пошти Хмельницької дирекції ПАТ»Укрпошта», листоноша зобов’язаний супроводжувати та обмінювати пошту на маршрутах, відповідати за мішкотару на маршруті(п.п.2.2.13, 2.2.18)

Відповідно до Постанови Державного ОСОБА_4 Міністрів СРСР по праці та соціальним питанням від 28.12.№447/24 Про затвердження переліку посад та робіт , які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, роботи по прийманню, обробці для доставки(супроводженню) поштових відправлень, їх доставці та видачі належать до категорії тих, з особами виконуючими які укладається договір про повну матеральну відповідальність.

У ч.1 ст.130 КЗпП передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Згідно з ч.2 ст.130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є:

1) пряма дійсна шкода;

2) протиправна поведінка працівника;

3) вина в діях чи бездіяльності працівника;

4) прямий причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

До категорії прямої дійсної шкоди належить втрата матеріальних цінностей. Під утратою розуміються такі випадки, коли майно було в наявності, а потім воно зникло, його не стало, незалежно від причин, з яких це трапилося

Протиправна поведінка працівника — це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов’язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.

Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Обов’язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.

Зі змісту ч.2 ст.130 КЗпП матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди.

Вина працівника — це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Отже, працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності (за винятком випадків, коли шкоду нанесено джерелом підвищеної небезпеки).

Необережність працівника, яка спричинила шкоду, як правило, полягає в недостатній передбачливості при виконанні трудових обов’язків: працівник або не передбачив негативних наслідків своєї дії чи бездіяльності, хоча міг і повинен був передбачити їх; або передбачив, однак легковажно понадіявся їх попередити.

Якщо працівник усвідомлював, що в його діях не виявляється належна турботливість про збереження майна власника, якщо він передбачав можливість настання прямої дійсної шкоди, але легковажно розраховував запобігти цим наслідкам, має місце необережна вина працівника у формі самовпевненості.

Якщо працівник не усвідомлював, що в його діях немає належної турботливості про збереження майна власника, якщо він не передбачав можливості заподіяння майну власника прямої дійсної шкоди, хоча за обставин, що склалися, міг і повинен був це усвідомлювати, у діях працівника є ознака необережної вини у формі недбалості.

Причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).

Прямий зв’язок — це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника.

У будь-якому разі працівник повинен нести матеріальну відповідальність лише за ту частину шкоди, яка безпосередньо випливає з його дій чи бездіяльності.

Адже згідно зі змістом ч.2 ст.130 КЗпП матеріальна відповідальність працівника за трудовим правовідношенням має особистий характер. Це пов’язано з тим, що виконувати доручену йому роботу працівник повинен особисто (ст.30 КЗпП).

Згідно з ч.2 ст.130 КЗпП матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку

Відповідальність працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Слова, що містяться в ч.2 ст.130 КЗпП, «повний розмір заподіяної шкоди» означають можливість стягнення з працівника, у передбачених законом випадках, суми, що дорівнює прямій дійсній шкоді.

Отже, повний розмір заподіяної шкоди в контексті ст.130 КЗпП є синонімом поняття прямої дійсної шкоди.

У ч.3 ст.130 КЗпП зазначено, що за наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У абз.1 п.3 постанови Пленуму ВС №14 також зазначено, що відповідно зі ст.130 КЗпП відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна, передбачений ч.1 ст.131 КЗпП.

Згідно ст..134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст..135-1 цього кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Відповідно до ст.135-3 КЗпП розмір заподіяної шкоди підприємству, установі, організації визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей.

Відповідно до Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях, затв. Наказом Держкомзвязку та інформатизації України від 29.12.1999 року, на поштових маршрутах використовуються спеціалізовані автомобілі. (п.1.4.) У разі перевезення пошти на внутрішньорайонних маршрутах автомобілями, які не обладнані належним чином, як правило, використовуються легкові або вантажопасажирські автомобілі. Для супроводження охорони пошти у цьому випадку, крім водія-супровідника, призначається працівник зв’язку.(п.1.7.) Працівник зв’язку при перевезенні готівки забезпечується зброєю та спеціальними засобами оборони та індивідуального захисту.(п.1.8).З часу приймання пошти до здавання її за призначенням працівник, який дав за неї розписку, несе повну матеріальну відповідальність за збереження і своєчасне просування її за маршрутом.(п.1.16)При виконанні службових обов’язків працівник, що супроводжує пошту, повинен: забезпечити своєчасне перевезення пошти та її схоронність. Працівник, якого призначено для супроводження та охорони пошти, зобов’язаний прийняти пошту із супровідними документами в установленому порядку і видати за нею розписку(п.3.1.)Водії-супровідники повинні чітко дотримуватись встановленого маршруту та розкладу руху, не допускати вимушених зупинок в непередбачених розкладом місцях(п.4.6.) При знаходженні на маршруті двох супровідників(водія-супровідника, працівника зв’язку) обмін пошти і розписку в прийманні-здаванні пошти здійснює старший супровідник(п.4.15)

За накладною №166 від 17.01.2018 року визначено передачу страхових мішків ОСОБА_2, в т.ч. мішка 486 зі спрямуванням до Старої Синяви. До пункту призначення страховий мішок 486 не прибув, що підтверджується маршрутною накладною №210, актом про розбіжності від 17.01.2018 року. В розпорядженні №141 про висилку підкріплення зазначено вміст страхового мішка 486-171 936 грн.

По факту втрати мішка відкрите кримінальне провадження,за яким відповідач надавав пояснення як свідок. На момент розгляду справи до відома суду не доведено інформації про встановлення особи винної у втраті страхового мішка 486.

За вказаних обставин, враховуючи повну матеріальну відповідальність відповідача, передачу йому матеріальних цінностей та прийняття останніх відповідачем, що підтверджується накладною №166, обсяг покладених на нього законом обов’язків щодо збереження поштових відправлень, вину у втраті страхового мішка 486 із вмістом 171 936 грн., що полягає у недбалості під час супроводження вантажу, неповідомлення про факти порушення покладених обов’язків водієм-супровідником та невжиття заходів щодо зупинення незаконних дій, суд приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на не створення позивачем умов для безпечного перевезення не знайшли підтвердження під час судового розгляду. Посилання позивача на винуватість водія-супровідника, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальність за завданий збиток підприємству. Відсутність факту притягнення винної особи до юридичної відповідальності за обставинами втрати грошових коштів, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 згідно ст.141 ЦПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.30,130,131,134,135-1,135-3,233 КЗпП, ст.ст.19, 81, 82, 263,353 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції ПАТ «Укрпошта» суму у розмірі 171936 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції ПАТ «Укрпошта» судовий збір 2580 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ПАТ «Укрпошта», в особі Хмельницької дирекції, місцезнаходження юридичної особи:м.Київ, вул.Хрещатик 22, код 21560045, місцезнаходження філії м.Хмельницький, вул..Проскурівська 90, код 21344146,п/р 26006300839995, ММФО315784 ХОУ АТ Ощадбанк.

Відповідач:ОСОБА_2, код НОМЕР_1, м.Хмельницький, вул..Тернопільська34, кВ.8.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2018 року.

Суддя Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк