Постанова № 77902919, 11.10.2018, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/404/18

Провадження № 2-а/673/48/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2018 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області,

що діє як адміністративний суд,

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.,

з участю секретаря судових засідань Ясінської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 через представника за довіреністю адвоката ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом до суду, вказавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №285010, складеною 04 лютого 2018 року інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Сіваком Р.П., на нього накладене адміністративне стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 04 лютого 2018 року о 15 год. 39 хв. він, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_2 на 346 км автодороги М-12, не пред'явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, чим порушив п.2.1. Правил дорожнього руху України. В обґрунтування позову позивач посилається на те, він дійсно одразу на вимогу інспектора Сівака Р.П. не пред'явив посвідчення водія та документи на транспортний засіб, проте це було пов'язане з тим, що незадовго до зупинки його вказаним інспектором він був зупинений іншим поліцейським, яким відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП та якому ним було пред'явлено вищевказані документи. В подальшому на вимогу інспектора позивач надав своє посвідчення водія серії НОМЕР_3 та документи на автомобіль, що підтверджується оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення, пунктом 4 якої підтверджується, що працівник поліції встановив особу позивача саме за вказаним посвідченням водія. Враховуючи наведене, позивач стверджує, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що постановлена без з'ясування обставин справи та підлягає скасуванню. Крім того, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом як такий, що пропущений ним з поважних причин.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, проте представник подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі з викладених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, згідно з якою якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає, що вказаний адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як встановлено судом, 04 лютого 2018 року інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Сіваком Р.П. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №285010, за якою ОСОБА_2, керуючи 04 лютого 2018 року о 15 год. 39 хв. автомобілем марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_2 на 346 км автодороги М-12, не пред'явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, чим порушив п.2.1. Правил дорожнього руху України, та у зв'язку з чим на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що така постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом приймається до уваги, що згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.2.1.а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, судом враховується, що згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із цим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором УПП при винесенні такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, та не зазначено мотивів відхилення доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, про те, що він не порушував Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідачем не було надано до суду жодних матеріалів фото- чи відеозйомки вчиненого правопорушення або інших доказів, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Разом із цим, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, в тому, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 на вимогу інспектора УПП ним було пред'явлено, оскільки такі його доводи підтверджуються оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення, відповідно до пункту 4 якої працівник поліції встановив особу позивача саме за вказаним посвідченням водія.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд приймає до уваги доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог, як такі, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом не здобуто, а відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1.а) ПДР України, суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №285010, від 04 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП слід визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як встановлено судом, постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення було складено 04 лютого 2018 року, а до суду він звернувся 14 березня 2018 року.

При цьому, із доводів сторони позивача судом встановлено, що копію постанови позивачем було отримано по пошті 12 лютого 2018 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, копія якого наявна в матеріалах справи. З метою підготовки позовної заяви та звернення до суду позивач звернувся за отриманням правової допомоги до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де для захисту прав позивача йому було призначено представника, що підтверджується дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги №125 від 26 лютого 2018 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки такі причини були пов'язані із необхідністю забезпечення захисту прав позивача, а тому вимога останнього про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 22, 72, 77, 90, 128, 241-255, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №285010, складену 04 лютого 2018 року інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Сіваком Романом Павловичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Складання повного рішення було відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

позивач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Деражнянським РС УДМС України в Хмельницькій області 20 лютого 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

відповідач - Департамент патрульної поліції м. Києва, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, індекс 03048.

Повне рішення складене 23 жовтня 2018 року.

Суддя: О. С. Дворнін