Рішення № 77902140, 08.10.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1165/18

Справа №754/9390/17

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Дмитрієвої А.

за участі - представника позивача - Репети Ю.Ю.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, 3-тя особа - Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

13.11.2013 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №296478Га/13к-03, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Peugeot 308», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

18.07.2014 року о 18 год. 00 хв. по вул. Новокостянтинівська сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів: 1) автомобіля «Chevrolet», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (відповідач); 2)автомобіль потерпілого.

Подільським районним судом м. Києва Відповідача було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

18.07.2014 року потерпілий звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відновлювальний ремонт проводився два рази і загальна вартість відновлювального ремонту внаслідок ДТП складає 48 143 грн. 46 коп. + 535 грн. 50 коп. = 48678 грн. 96 коп. На основі Рахунка № П_СчТ00860 від 22.07.2014 року та рахунка № П_СчТ01042 від 03.09.2014 року було складено розрахунок страхового відшкодування, страхові акти та сплачено потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 48 678 грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №121 937 від 28.07.2014 року та 128 700 від 04.09.2014 року.

Позивачем було отримано інформацію про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виданий ПАТ «СК «ПРОВІДНА» № НОМЕР_6.

Згідно ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія мала право на вирахування коефіцієнта фізичного зносу, тому сплачене нею страхове відшкодування складає 38 924 грн. 82 коп. Отже сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити Відповідач складає 48 678 грн. 96 коп. - 38 924 грн. 82 коп. = 9 754 грн. 14 коп.

17.09.2015 року Відповідачу було направлено заяву про регресні вимоги (претензія) за вих. №1668 АХА/АГ. Відповідач вказаної суми не сплатив.

Оскільки Відповідач не відшкодував шкоду та згідно положеннями ст. 993 УК України та 27 Закону України «Про страхування» позивач отримав право вимоги на таке відшкодування, то Відповідач повинен відшкодувати шкоду Позивачу у примусовому порядку.

На підставі викладеного, представник позивача Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 756 грн. 14 коп. та понесені судові витрати в розмірі 1600 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 січня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 подано Відзив на позову заяву в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки ПАТ «СК «Провідна» вимоги позивача задовольнила та виплатила суму страхового відшкодування. Відповідач наголосив на ту обставину, що часткове задоволення ПАТ «СК «Провідна» вимог позивача було зумовлене вирахуванням з вартості відновлювального ремонту, коефіцієнту фізичного зносу, з чим погодився Позивач, що і зумовило виникнення даного позову до Відповідача. В позовній заяві позивач зазначає, що ПАТ «СК «Провідна» вирахував з вартості відновлювального ремонту коефіцієнт фізичного зносу на підставі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», але ця норма спеціалізованого закону визначає загальне право страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність на виплату страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Водночас Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначено виключні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу та вказано, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, якщо строк експлуатації автомобіля не перевищує 7 років, якщо останній виготовлений в країнах СНД. На дату ДТП автомобіль «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_3, експлуатувався 2 роки, отже підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу відсутні. Ліміт полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП становив 50 000 грн., що у повній мірі вистачило б для сплати страхового відшкодування позивачу з боку ПАТ «СК «Провідна» у порядку суброгації, якби незаконне вирахування коефіцієнту фізичного зносу.

Також Відповідачем зазначив, що на огляд автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1, який відбувався 22.07.2014 року його ніхто не запрошував, а з приводу правильності розрахунку страхового відшкодування у розмірі 48 678,96 грн. у відповідача виникли сумніви, оскільки надана калькуляція невідомо ким порахована, відсутній підпис особи, яка її готувала та ПІБ, має сумніви, що автомобіль «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 міг бути відремонтований на меншу суму, аніж це значено в калькуляції та рахунку ТОВ «Автопасаж», так як відсутні акти виконаних робіт на вказану суму з деталізацією вартості робіт, матеріалів та запчастин. Відсутні фотографії огляду автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим не можливо впевнитися та зіставити пошкодження зазначені в калькуляції №1.00.14.12209 від 22.07.2014 року з тими пошкодженнями, що утворились внаслідок ДТП. Крім того, позивач здійснив доплату страхового відшкодування в сумі 535 грн. 50 коп., однак в матеріалах справи відсутня деталізація за що саме була проведена доплата суми страхового відшкодування.

На підставі викладеного, відповідач ОСОБА_2 просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

17 січня 2018 року задоволено клопотання відповідача та залучено до участі в якості третьої особи на стороні відповідача Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна».

23 квітня 2018 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, 3-тя особа - Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування. Призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» вимоги позову підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали, просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі з підстав незаконності та необґрунтованості позовних вимог.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до судового засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомлено.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних (стаття 13 ЦПК України) вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно відомості № 9413850 про дорожньо-транспортну пригоду, 18.07.2014 року в 18 год. 00 хв. сталося дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Peugeot 308» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу «Chevrolet Aveo», номерний НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол АВ2 №483661 за ст. 124 КУпАП. (а.с.10)

Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340) гривень (а.с.11).

13.11.2013 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_6 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №296478Га/13к-03, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном - легковий автомобіль «Peugeot 308», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застраховано за Полісом № НОМЕР_6 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії до 08.11.2014 року, укладеним з ПрАТ«СК «Провідна».

Постанова Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2014 року не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2014 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, відповідно до якої відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП.

Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_2 у скоєній дорожньо транспортній пригоді є доведеною.

18.07.2014 року ОСОБА_6 звернулась до ПрАТ «СК «АХА Страхування» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.12-15).

Згідно ремонтної калькуляції 1.001.14.12209 від 22.07.2014 року вартість ремонту транспортного засобу «Peugeot 308», реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 48 868,46 грн. (а.с.22-24).

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 23.07.2014 року, сума страхового відшкодування становить 48 868,46 грн. - 725 грн. (франшиза безумовна) = 48 143,46 грн. (а.с.27).

Відповідно до страхового акту №: 1.001.14.12209/VESKO21822 від 25.07.2014 року Комісія прийшла до висновку стосовно даного випадку, а саме: випадок є страховою подією, виплатити страхове відшкодування, сума страхового відшкодування на підставі розрахунку становить 48143,46 грн. (а.с.29-31).

Згідно розрахунку доплати страхового відшкодування від 03.09.2014 року, сума страхового відшкодування становить 535,50 грн. (а.с.28).

Відповідно до страхового акту №: 1.001.14.12209/VESKO25364 від 03.09.2014 року, Комісія прийшла до висновку стосовно даного випадку,а саме: випадок є страховою подією, виплатити страхове відшкодування, сума страхового відшкодування на підставі розрахунку становить 535,50 грн. (а.с.32-34).

Згідно платіжного доручення №121 937 від 28.07.2014 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило страхове відшкодування згідно акту № VESKO21822, ОСОБА_6 в сумі 48143,46 грн.(а.с.35).

Згідно платіжного доручення №128 700 від 04.09.2014 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило страхове відшкодування згідно акту № VESKO25364/2014, ОСОБА_6 в сумі 535,50 грн. (а.с.36).

Позивач у порядку. ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України звернувся з вимогою до «ПАТ СК «Провідна» про відшкодування витрат у розмірі 48678,96 грн., яких позивач зазнав в результаті виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування.

ПАТ «СК «Провідна» задовольнила вимогу позивача ПрАТ «СК «АХА Страхування» та сплатило суму страхового відшкодування з вирахуванням з вартості відновлювального ремонту коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 38 924 грн. 82 коп.

ПрАТ «СК «АХА Страхування» доручила ТОВ «А.S.A.GROUP» повідомити відповідача ОСОБА_2 про заборгованість в сумі 9 754 грн. 14 коп.

17.09.2015 року ТОВ «А.С.А.Груп» направила відповідачу ОСОБА_2 заяву про регресні вимоги (претензія) за вих. № 1668 АХА/АГ про необхідність сплатити суму страхового відшкодування в розмірі 9 754,14 грн. Відповідача повідомлено, що отримано Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий ПАТ «СК Провідна» № НОМЕР_6, який покриває суму збитків АТ «СГ «АХА Страхування», але полісом не покриваються збитки АТ «СГ «АХА Страхування» в сумі франшизи та зносу ТЗ, отже загальна сума збитків складає 9 754 грн. 14 коп. (48678,96 грн. - 38924,82 грн. = 9 754,14 грн.) (а.с.37).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 1187, 1188 ЦК України, в їх системному зв`язку, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Зокрема, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника або винної особи з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Саме такий правовий висновок навів Верховний Суд України у своїй постанові від 31 травня 2017 року у справі №6-2969цс16.

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

?Сврз= Ср+ См+ СсХ (1- ЕЗ), де:

?Ср- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн..;

?См- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн..;

?Сс- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн..;

?ЕЗ- коефіцієнт фізичного зносу.

За змістом пунктів 7.38, 7.39 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників інших колісних транспортних засобів (далі КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує сім років. Винятком стосовно використання зазначених вимог є випадки, якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1додатка 4.

На час скоєння ДТП «Peugeot 308», реєстраційний номер НОМЕР_3 експлуатувався - два роки, а тому підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу відсутні.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що ПАТ «СК «Провідна» вплатила страхове відшкодування у розмірі 38 924,82 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивач отримав страхове відшкодування на підставі поданої заяви в розмірі 38 924,82 грн., а отже ПАТ «СК «Провідна» в передбаченому законом порядку здійснила виплату страхового відшкодування, тобто належним чином виконала свої зобов'язання відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

В даній справі позивач звернувся до страховика, обравши спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страхової компанії, і одержав страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страхової компанії та в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану йому шкоду ще до подачі позову до суду.

Оскільки такий розмір відшкодування повністю покриває заподіяну йому шкоду підстав для її одночасного стягнення із особи, яка її заподіяла - відповідача ОСОБА_2 з огляду на викладене вище судом не встановлено.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання кого створює підвищену небезпеку.

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1600,00 грн. (а.с. 14), а оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то і в цій частині позов ПрАТ «СК «АХА Страхування» задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 267, 993, 1191, 1166, 1187 ЦК України, та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, 3-тя особа - Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування залишити без задоволення

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2018 року.

Суддя: