Ухвала суду № 77901893, 09.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/518/18 Справа № 703/427/18 Категорія: ст.173 КПК УкраїниГоловуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого суддів при секретарях ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6за участю прокурорів ОСОБА_7, ОСОБА_8

адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10

представника ТОВ «КОНЦЕПТ ЮЕЙ» ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_12, який діє в інтересах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга»» на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018, якою клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017250230002415, внесеного до ЄРДР 07.11.2017 року про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: електричні мережі згідно інвентаризаційного опису, (який додається до клопотання) електричних мереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», від 08.08.2017, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №572 від 17.06.2015, які включені ліквідатором ОСОБА_14 до переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», які належать Смілянській міській раді.

Заборонено власнику, іншим особам, будь-яким державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям відчуження, розпорядження, користування всім нерухомим майном, переліченим вище,

в с т а н о в и л а :

18 вересня 2018 року до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області подано клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12017250230002415, внесеного до ЄРДР 07.11.2017 року з фабулою, відповідно до якої 01.09.2015 року ОСОБА_14, шляхом зловживання своїми повноваженнями, під час здійснення професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг арбітражного керуючого, уклав договір оренди майна від імені ДП «Приладобудівний завод Райдуга» із ТОВ Концепт ЮЕЙ», та незаконно передав в користування обладнання, яке не є власністю ДП ПЗ «Райдуга», а належало СКП «Варм», чим завдав шкоди охоронюваним законом інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до організаційно-розпорядчих актів Міністерства промислової політики України створено ДП «Машинобудівний завод «Оризон», на баланс якого передано мережі 10 кВт та розподільчі трансформаторні підстанції, які забезпечують передачу електроенергії чотирнадцятьом самостійним підприємствам, що знаходяться на території колишнього РПЗ «Оризон». В подальшому під час неодноразової реорганізації, останній раз під час ліквідації підприємства СКП «Варм» вказані системи передані на баланс Смілянської міської ради, що підтверджується рішеннями Смілянської міськради.

Крім того, встановлено, що ліквідатор ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» ОСОБА_14 фактично не маючи права власності на електричні мережі та включивши їх у ліквідаційний баланс підприємства, намагається розпорядитися майном, що йому не належить. 21.08.2018 року на офіційному Веб-сайті ВГС опубліковано оголошення про продаж майна ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», призначеного на 21.09.2018 року, де серед нерухомого майна вказано електричні мережі, обладнання розподільних підстанцій та обладнання підстанцій 14 комплектів.

На той час виникла необхідність у накладенні арешту на електричні мережі та обладнання, з метою збереження та заборони відчуження, а також визнання як речовими доказами по справі в подальшому, а також з метою проведення об’єктивного досудового розслідування, тому слідчий просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме: електричні мережі згідно інвентаризаційного опису, (який додається до клопотання) електричних мереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», від 08.08.2017, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №572 від 17.06.2015, які включені ліквідатором ОСОБА_14 до переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», які належать Смілянській міській раді.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя в ухвалі послався на те, що відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною слідчим у клопотанні. До клопотання додані копії Переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» станом на 30.09.2017р., інвентаризаційного опису електромереж, оголошення про продаж на аукціоні цілісного майнового комплексу, рішення ВК Смілянської міської ради № 140 від 16.02.2006 р., акту приймання-передачі об’єктів в комунальну власність, під час вибіркового аналізу яких вбачається, що електричні мережі та обладнання розподільчих підстанцій (РП)-3 комплекти, обладнання трансформаторних станцій, які згідно актів приймання-передачі передані на баланс Смілянської міської ради, включені до ліквідаційної маси ДП Приладобудівний завод «Райдуга» та їх продаж планується провести 21 вересня 2018 року п.21 майна у оголошенні (а.с.9-34).

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення їх відчуження, слідчий суддя вважав клопотання про його арешт є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням адвокат ОСОБА_12, який діє в інтересах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга»» подав апеляційну скаргу якій ставить питання про його скасування та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №12017250230002415 від 07.11.2017 року про арешт майна.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала слідчого судді від 20.09.2018 року не відповідає вимогам закону, оскільки вона ухвалена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, клопотання слідчого поліції від 18.09.2018 року про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України і до клопотання не долучені відомості, які б давали підстави для арешту майна.

А саме, в порушення положень пункту 1 ч.2 ст.171 КПК України клопотання слідчого поліції не містить підстав і мети накладення арешту відповідно до положень статті 170 КПК України.

Так, органом досудового розслідування в клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 12017250230002415 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.11.2017 року. Далі іде фабула, що 01.09.2015 року ОСОБА_14, шляхом зловживання своїми повноваження, під час здійснення професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг арбітражного керуючого, уклав договір оренди майна від імені ДП «Приладобудівний завод Райдуга» із ТОВ «Концепт ЮЕЙ», та незаконно передав в користування обладнання, яке не є власністю ДП ПЗ «Райдуга», а належало СКП «Варм», чим завдав шкоди охоронюваним законом інтересам, що спричинило тяжкі наслідки». Однак, відомості щодо повідомлення будь-кому про підозру у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Разом з цим в матеріалах справи, долучених до клопотання, немає достатніх об’єктивних даних, які б свідчили про те, що будь-якій особі у цьому провадженні дійсно заподіяна шкода, що є обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Слідством взагалі не зазначається, кому було спричинено збитки в такому розмірі, цивільного позову до будь-яких фізичних та юридичних осіб не пред’явлено.

До того ж, клопотання слідчого не містить жодного документу, що підтверджує право власності Смілянської міської ради на майно, перелік якого наведено в клопотанні. Посилання слідчого на рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради №140 від 16.02.2006 року, акт приймання-передачі об’єктів у комунальну власність, як на документи, що підтверджують право власності є хибним, оскільки зазначені документи відповідно до норм діючого законодавства не є документами, що підтверджують право власності за конкретною особою на вказане майно.

Також, вказані документи не містять ідентифікацію майна, його характеристик, за якими його можливо відокремити його від тотожного майна, що свідчить про безпідставне припущення слідчого про можливість перебування зазначеного в рішенні виконкому майна на балансі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга». Більше того, перелік майна, зазначений у вищевказаному рішенні виконкому та акті, істотно відрізняється від переліку майна, належного ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», що спростовує твердження слідчого про те, що це одне й теж саме майно. За вказаних обставин застосування «вибіркового аналізу за назвою майна» не доводить поза розумним сумнівом обґрунтованості підозри у наявності в активах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» майна, належного Смілянської міській раді, а тому і накладення арешту на таке майно є необґрунтованим.

Зі змісту клопотання слідчого вбачається, що Смілянська міська рада, яка за версією слідчого є власником арештованого майна, інформацією щодо балансоутримувача електричних мереж не володіє. Звідси вбачається, що Смілянська міськрада арештоване майно на баланс не приймала, право власності на нього не набувала та не має будь-яких претензій відносно вказаного майна до ДП «Приладобудівний завод «Райдуга».

Також в клопотанні не зазначено, яким чином належне майно ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», може бути використано як доказ у цьому кримінальному провадженні.

Отже в порушення вище наведених вимог закону, клопотання слідчого не містило обґрунтування потреби органу досудового розслідування в накладені арешту на майно ДП Приладобудівний завод «Райдуга».

Окремо варто зазначити, що кримінальним процесуальним законом не передбачено такої підстави (мотиву) накладення арешту як збереження та заборона відчуження, а також визнання як речовими доказами по справі в подальшому, а також з метою об’єктивного розслідування.

Натомість, однією серед необхідних умов арешту майна з метою збереження речових доказів є наявність постанови органу досудового розслідування щодо визнання відповідних матеріальних об’єктів речовими доказами. Відсутність такого процесуального документу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на це майно.

Таким чином майно ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» не відповідає критеріям, встановленим у ст.98 КПК України, не існує і сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно заводу є доказом злочину, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.

Розглядаючи клопотання по суті слідчий суддя не звернув уваги на істотні недоліки органу розслідування, розглянув клопотання у відсутність зацікавлених осіб, хоч для цього не було підстав, та прийняв незаконне рішення.

Окремо слід зазначити, що постановою господарського суду Черкаської області від 25.03.2015 року ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_14.

З моменту порушення щодо ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, а тому спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів України, при розгляді справ відносно майна банкрута.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

За приписами абз. 4 ч. 15 ст. 16 вищевказаного Закону арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.38 зазначеного Закону, з моменту визнання боржника банкрутом скасовуються арешти, накладені на майно такого боржника, а накладення нових арештів або інших обмежень розпорядження майном банкрута не допускається.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов’язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

На підставі вищевикладеного, накладенням арешту на майно банкрута грубо порушено принципи законності, що серед іншого унеможливлює в найкоротший термін вирішити соціальне питання щодо погашення кредиторських зобов'язань перед трудовим колективом, як того вимагає Закон.

Між тим, вказане майно ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» перебуває у державній власності, закріплене за ним власником (уповноваженим ним органом -Міністерством економічного розвитку і торгівлі України) на праві господарського відання.

Отже всі питання, що стосуються майна ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», в тому числі і його арешту, встановлення будь-яких заборон відносно нього, повинні вирішуватися за обов’язкової участі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_14.

З огляду на викладене, арешт накладено необґрунтовано, при його застосуванні -слідчий суддя недотримався вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, щодо врахування існування обґрунтованої підозри вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину.

Оскаржувана ухвала постановлена Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 20.09.2018 року без участі представника ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», без його виклику в судове засідання. Про її існування представнику апелянта стало відомо лише 02.10.2018 року під час ознайомлення з матеріалами справи за клопотанням слідчого, відповідно строк на подання апеляційної скарги не пропущений.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурорів про відмову в задоволенні апеляційної скарги, думку адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_10, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити із зазначених у ній підстав, думку представника ТОВ «КОНЦЕПТ ЮЕЙ» - адвоката ОСОБА_11, який просив ухвалу місцевого суду про арешт майна скасувати та відмовити в накладенні арешту на вищевказане майно, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_12, який діє в інтересах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга»» не підлягає до задоволення, враховуючи наступні обставини.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Як вбачається з положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення їх відчуження, слідчий суддя місцевого суду вірно вважав клопотання про арешт майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів апеляційного суду враховує, той факт, що в судовому засіданні апеляційного суду прокурор Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 надав апеляційному суду копію постанови при визнання предметів речовими доказами, згідно якої визнані в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12017250230002415 від 07.11.2017 року електричні мережі, які зазначені у вказаній ухвалі слідчого судді, розташовані за адресою: вул. Мазура, 24/3б, м.Сміла, вказані в інвентаризаційному описі, електричних мереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», від 08.08.2017, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №572 від 17.06.2015, які включені ліквідатором ОСОБА_14 до переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», які належать Смілянській міській раді.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_12, який діє в інтересах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга»», не підлягає до задоволення, а ухвалу слідчого судді від 20.09.2018 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018, якою клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017250230002415, внесеного до ЄРДР 07.11.2017 року про арешт майна задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: електричні мережі згідно інвентаризаційного опису електричних мереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», від 08.08.2017, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №572 від 17.06.2015, які включені ліквідатором ОСОБА_14 до переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», які належать Смілянській міській раді, заборонено власнику, іншим особам, будь-яким державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям відчуження, розпорядження, користування всім нерухомим майном – залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_12, який діє в інтересах ДП «Приладобудівний завод «Райдуга»» – без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :