Рішення № 77901461, 05.11.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2206/17

Провадження №2/713/112/18

РІШЕННЯ

іменем України

05.11.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кириляк А.Ю., з участю секретаря Перепелиця Т.І., представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,- УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

У позові вказував, що 13.12.2016 року, біля 14.00 год. по вул. Центральній в с. Мілієве Вижницького району сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 та автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби були частково пошкоджені, окрім цього пасажирка автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5, відповідно до висновку СМЕ №-27 від 10.07.2017 року отримала легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_8 відповідно до висновку СМЕ №-28 від 10.07.2017 року отримала легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

За даним фактом Вижницьким ВП до ЄРДР було внесено відомості за №1203626006000 0640 від 14.12.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. 28.02.2017 року дане кримінальне провадження закрито.

15.03.2017 року Вижницьким ВП відносно ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №279327 за ст.124 КУпАП.

Постановою Вижницького районного суду від 04.04.2017 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Тобто винним у скоєнні зазначеної вище ДТП є водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6

Вважала, що дане рішення в сукупності з іншими доказами того, що винним в даному ДТП в якому вона отримала тілесні ушкодження є водій ОСОБА_4 і по його вині отримала тілесні ушкодження в результаті чого їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Майнова шкода полягає в тому що в результаті ДТП понесла матеріальні витрати пов»зані з її лікуванням у КМУ міська лікарня №4 м. Чернівці.

Вказувала, що згідно листа призначень ліків з історії хвороби та накладної ТзОВ СадГор під час перебування на стаціонарному лікуванні у КМУ Міська лікарня № 4 в період часу з 21 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року витратила на лікування 2930,35 грн..

В результаті ДТП їй також завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, отримання тілесних ушкоджень, які зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6. Розмір заподіяної моральної шкоди оцінює в 10000,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6, на момент ДТП, яка мала місце 13.12.2016 року, була застрахована, про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК №-1384418 від 10.11.2016 року, виданий ТДВ «СТДВ «Глобус».

Відповідно до вказаного страхового полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого, становить 200 тисяч гривень на одного потерпілого; розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого; розмір франшизи - складає 1000 гривень.

Враховуючи те, що 10.12.2017 року звернувся до ТДВ «СТДВ «Глобус» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, однак на день подання позову ніякої відповіді не надійшло, тому використовуючи своє право, надане Конституцією України він обрав на власний розсуд спосіб захисту, не заборонений законом, а саме судовий захист своїх прав, а тому його позовні вимоги слід розглянути та прийняти законне рішенням.

Також у зв'язку з поданням даного позову понесла витрати на правову допомогу адвоката, остаточний розмір яких буде надано до суду в ході розгляду справи. Вважає, що понесені н витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідачів в повному обсязі з кожного пропорційно заявленим до кожного відповідача позовним вимогам виходячи з ціни позову.

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та франшизу в розмірі 1000,00 грн.; з відповідача ТДВ «СТДВ «Глобус» на її користь понесені не. Матеріальну шкоду в сумі 2930,35 та моральнц шкоду в сумі 10000 гривень та судові втрати по справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 заявлений позов підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявлений позов не визнав, вважав позовні вимоги безпідставними та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача – Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про місце, день та годину слухання справи. В адресованому суду клопотанні просив судовий розгляд справи проводити за відсутності їх представника з урахуванням письмового відзиву на позов. В якому просив у позові ОСОБА_5 до ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_5., представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши відзив на позов відповідача, дійшов висновку, що позов ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що постановою Вижницького районного суду від 04.04.2017 року по справі №713/468/17 (провадження №3/713/216/17) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 за ст.124 КУпАП закрито в зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_6, 13.12.2016 року о 14.00 год. в с. Мілієве по вул. Центральна Вижницького району, керуючи транспортним засобом марки «КРАЗ-6510», д.н.з. НОМЕР_7, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до ДТП та пошкодження транспортного засобу «ВАЗ-21154» д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням водія ОСОБА_7 та транспортного засобу «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_8 В результаті ОСОБА_8 госпіталізовано до Вижницької ЦРЛ та пасажира транспортного засобу «ВАЗ-21154» д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_5 госпіталізовано до Вижницької ЦРЛ. Своїми діями порушив п.13.1 ПДР України, вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_6 вину визнав.

Крім цього пасажирка автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5, відповідно до висновку СМЕ №-27 від 10.07.2017 року отримала легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Також постановою Вижницького районного суду від 04.04.2017 року по справі №713/53/17 (провадження №3/713/14/17) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та судовий збір.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_6, 13.12.2016 року о 14.00 год. в с. Мілієве по вул. Центральна Вижницького району, керував транспортним засобом марки «КРАЗ-6510», д.н.з. НОМЕР_7, з ознаками алкогольного сп’яніння. Медичне освідчення проводилось у Вижницькій ЦРЛ. Згідно акту №113 стан сп’яніння внаслідок вживання алкоголю. В судовому засіданні ОСОБА_6 вину визнав.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія САТ301970, зареєстрованого 05.10.2013 року, власником автомобіля марки - «КРАЗ», модель – «6510», реєстраційний номер НОМЕР_7, 1992 року випуску, колір – бежевий, тип – вантажний самоскид є ОСОБА_10.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія САО099814, зареєстрованого 11.08.2012 року, власником автомобіля марки - «ВАЗ 211540», реєстраційний номер НОМЕР_10, 2012 року випуску, колір – чорний, тип – легковий седан, є ОСОБА_7.

Згідно копії посвідчення водія серія ІСА №044611, виданого 22.08.1997 року ДАІ МВС УВС Чернівецької області і талону до нього, ОСОБА_7, має право керування транспортними засобами категорії «В».

Згідно копії посвідчення водія ОСОБА_6 має право керування транспортними засобами категорії «В» і «С», (серію, номер та дату видачі вказаного посвідчення неможливо прочитати).

10.11.2016 року між ОСОБА_10 та ТДВ «СТДВ «Глобус» укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №АК/1384418, строк дії якого по 09.11.2017 року.

Відповідно до п.7 Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «КрАЗ-6510», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_7.

Пунктом 4 Полісу встановлено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю одного потерпілого, становить 200000 гривень; розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, становить 100000 гривень; розмір франшизи складає 1000 гривень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №27 від 10.07.2007 року ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді

14.12.2017 року потерпіла ОСОБА_5 звернулася до страховика ТДВ «СТДВ «Глобус» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 10.12.2017 року, яка сталася 13.12.2016 року та заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю НОМЕР_11 від 10.12.2017 року, що сталася 13.12.2016 року, що підтверджується їх копіями та визнається відповідачем ТДВ «СТДВ «Глобус».

26.01.2018 року за вих. №ЦВ-ЦВ-5053/3 ТДВ «СТДВ «Глобус» на адресу ОСОБА_5 надіслано лист, яким його повідомлено, що для врегулювання заявленого випадку ТДВ «СТДВ «Глобус» необхідно надати документи, рішення суду по даній ДТП, документи, які підтверджують причинно- наслідковий зв'язок між ДТП та отриманими нею тілесними ушкодженнями, оригінали фіскальних чеків та квитанцій по оплаті медикаментів послуг , документи з відповідних медичних установ із зазначенням основного діагнозу, супутніх захворювань, терміну лікування ,вичерпного переліку процедур , що проводились та медикаментів що використовувалися при лікуванні, письмову заяву де будуть зазначені реквізити ОСОБА_3 рахунку за якими потрібно перерахувати страхове відшкодування, а саме вказати банк отримувача ,призначення платежу. Також повідомлено, що в разі ненадання зазначених документів, ТДВ «СТДВ «Глобус» не матиме підстав для виплати страхового відшкодування. Викладене підтверджується копією зазначеного листа.

Доказів виконання вимог зазначеного листа позивачем чи його представником суду не надано.

Згідно із ст. 22 ЦК України, збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її речі, а також витрати, які особа зробила або має зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Особа, які завдано збитки, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до вимог ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо/ володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа , яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Брокбізнес».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Положення статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1.1. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Також, відповідно до п. 1.4. ст.1 цього Закону, особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку із лікуванням потерпілого страховиком відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати повинні бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Тобто витрати на лікування мають бути підтверджені належними та допустимими доказами по справі, зокрема, фіскальними, товарними чеками, квитанціями. Необхідність здійснення даних витрат повинна бути підтверджена виписками з історії хвороби або амбулаторної карти. Однак, доказів переліку призначених лікарем препаратів та їх придбання суду надано не було. З наданих позивачем фіскальних чеків, накладної неможливо встановити, які саме ліки були нею придбані та чи дійсно вони відповідали призначенню лікаря.

З інформаційної довідки на виконання адвокатського запиту від 31.05.2017 року наданий головним в. о. голови лікаря КМУ Міська лікарня ОСОБА_11 не вказано з яким діагнозом у них лікувалася позивач (причинний зв'язок та наслідки травмами отриманими в результаті ДТП) вартість препаратів , які використовувались при лікування ОСОБА_3

Таким чином, вказані ОСОБА_3 витрати на лікування в сумі 2930,00 грн., суд вважає не обґрунтованими витратами, понесеними потерпілою на лікування.

Таким чином вони задоволенню не підлягають у зв»язку з недоведеністю.

Що стосується вимог про відшкодування з ТДВ «СТДВ «Глобус» моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., вони також не підлягають , оскільки враховуючи вимоги ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’я. В матеріалах справи відсутні відомості про відшкодування страхової виплати за шкоду.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., то суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1 та 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Визначаючи розмір спричиненої позивачу моральної шкоди, суд враховує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача ОСОБА_6, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, отримання тілесних ушкоджень, які полягали в понесенні незапланованих матеріальних витрат, що завдавало йому незручності у повсякденному житті, призвело до додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусиль з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, організації свого життя, у зв’язку з чим був порушений нормальний порядок та спосіб його життя.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.23 ЦК України, виходячи при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що на відшкодування спричиненої моральної шкоди з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_5 необхідно стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Позовна вимога ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення франшизи в розмірі 1000,00 грн. також задоволенню не підлягає, оскільки судом установлено, що страхове відшкодування страховиком ТДВ «СТДВ «Глобус» не виплачено, а отже і не зменшувалося на суму франшизи, розрахованої за правилами підпункту 12.1 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_12 витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розрахунок позивачем та його представником суду не надано, а отже підстав для їх стягнення у суду немає.

На підставі ст.ст.22, 23, 511, 636, 979, 980, 985, 988, 990, 991, 999, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194, ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_12, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та жительки с. Бережонка, вул. Головна, 132, Вижницького району Чернівецької області 3000,00 грн. (три тисячі 00 коп.) моральної шкоди та 30,00 грн. (тридцять гривень 00 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вижницький районний суд до Апеляційного суду Чернівецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А. Ю. Кириляк