Ухвала суду № 77901156, 24.10.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19814/17

н/п 2-к/766/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2018 року, Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

при секретарі Сікорській Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання стягувача ICE COM Handelges.m.b.H про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 року ICE COM Handelges.m.b.H звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області з заявою про визнання та надання на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року у справі S 1-17 за позовом ICE COM Handelges.m.b.H до Приватного підприємства "Барбет" про стягнення заборгованості. З урахуванням заяви про збільшення розміру вимог просить стягнути з Приватного підприємства "Барбет" на користь ICE COM Handelges.m.b.H. кошти, а саме:

а) 22054,74 Євро основного боргу; b) 258,63 Євро, що є процентами у розмірі 9,2 % додаткового до базової ставки із суми 9 680,00 євро за період із 01.10.2015 до 15.01.2016; с) 1077,52 Євро, що є процентами у розмірі 9,2% додатково до базової ставки з суми 11712,19 євро за період з 16.01.2016 до 15.01.2017; d) 2807.29 Євро, що є процентами у розмірі 9,2% додатково до базової ставки і з суми 22054,74 Євро, починаючи з 16.01.2017 р. до 05.06.2018 року; е) 6388,8 Євро, що є штрафом у розмірі 0,1% за день із суми замовлення 13200 євро з 06.02.2017 р до 05.06.2018 року; f) 10466,77 Євро визначених у цій справі витрати; нарахувати та стягувати з Приватного підприємства "Барбет" на користь ICE COM Handelges.m.b.H з моменту постановлення ухвали до моменту її повного виконання кошти, а саме: штраф в розмірі 0,1% за день із суми замовлення 13200,00 Євро, зо становить 13,2 Євро за кожен день, до повного покриття 100% вартості замовлення, тобто всього не більше 6811,20 Євро.

Заяву обґрунтовувало тим, що Між ICE COM Handelges.m.b.H., Відень, Австрія та Приватним підприємством «Барбет» було укладено Контракт № 3-2015 від 01 вересня 2015 року про купівлю та поставку сільськогосподарської та переробленої сільськогосподарської продукції. У Додатку № 1 до Договору сторони домовилися про поставку 44 тонни макухи соняшникової та у Додатку № 2 до Договору сторони обумовили поставку 44 тонни олії соняшникової. Однак, Приватне підприємство «Барбет» не поставило 44 тонни макухи соняшникової, а обумовлену кількість олії поставило з високим рівнем фосфоліпідів. У п. 9 Контракту № 3-2015 міститься арбітражне застереження: у випадку виникнення суперечок та розбіжностей за даним контрактом або пов’язаних з ним сторони зобов’язуються вирішити ці спори та розбіжності шляхом переговорів. Якщо домовленості не буде досягнуто, то спори та розбіжності передають на розгляд та прийняття остаточного рішення до Арбітражного суду Віденської біржі сільськогосподарської продукції (Віденські правила, англійська мова, один суддя).У зв’язку з неналежним виконанням Контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року приватним підприємством «Барбет», ICE COM Handelges.m.b.H. звернувся до Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні з позовом про стягнення 9680,00 Євро передплати, 6600,00 Євро втраченого прибутку та 3379,20 Євро неустойки.

Рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року у справі S 1/17 під керівництвом голови суду ОСОБА_1 Брука, а також ОСОБА_2 та інженера ОСОБА_3 як інших третейських суддів та за присутності доктора ОСОБА_4 як секретаря третейського суду задоволено позов ICE СОМ Handelges.m.b.H. (номер в торговому реєстрі: 216057g, вул. Малерштрассе 12/6/3/1, А-1010 м. Відень, Австрія) до Приватного підприємтсва «Барбет» (вул. Д. Ульянова, 41, 73000 м. Херсон, Україна) про стягнення заборгованості на загальну суму 22 054,74 євро.

Згідно з резолютивною частиною рішення:

1. Сторона-відповідач зобов’язана сплатити стороні-позивачу суму 22 054,74 евро разом із процентами у розмірі 9,2% додатково до базової ставки із суми 9 680,00 євро за період із 01.10.2015 до 15.01.2016, з суми 11 712,19 євро за період із 16.01.2016 до 15.01.2017 і з суми 22 054,74 євро, починаючи з 16.01.2017 p., протягом 14 днів.

2. Постановлено, що сторона-відповідач зобов’язана з 06.02.2017 р. сплачувати суму стороні-позивачу аж до повного покриття 100% вартості замовлення або до повного виконання штрафу в розмірі 0,1% за день із суми замовлення 13 200,00 євро у зв’язку з невиконанням обумовленої в додатку 1 до договору №3-2015 від 01.09.2015 поставки 44 тон біологічної соняшникової макухи.

3. Сторона-відповідач надалі зобов’язана протягом 14 днів відшкодувати стороні- позивачу 10 466,77 євро, визначених у цій справі (з них 1 606,78 євро — ПДВ і 826,09 євро — готівкові витрати), передавши кошти через представника за позовом.

Рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні набрало законної сили, про що зазначено в тексті рішення та підлягає виконанню. Рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні не оскаржувалось.

Враховуючи вищенаведене заявник просить суд надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року у справі S 1-17 за позовом ICE COM Handelges.m.b.H до Приватного підприємства "Барбет" про стягнення заборгованості.

Представник стягувача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Представник боржника в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Ухвалою суду від 16.11.2017р. дану заяву прийнято до розгляду.

Відповідно до змін до ЦПК України, які набули чинності 15.12.2017р., а саме ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Проте, відповідно до ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч. 2 ст. 474).

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі -Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членом якої є Австрія.

Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Стаття 4 Конвенції, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Дослідивши клопотання разом з доданими до нього матеріалами, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2015 між ПП "Барбет" та підприємством "ICE COM Handelges.m.b.H" укладено Контракт № 3-2015.

У зв'язку з невиконанням ПП "Барбет" своїх зобов'язань за укладеним з підприємством "ICE COM Handelges.m.b.H" Контрактом, підприємство "ICE COM Handelges.m.b.H" звернулося до Арбітражного Суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні з позовом.

В арбітражному застереженні (розділ 9 Контракту) закріплено, що у випадку виникнення суперечки або розбіжностей з дійсним Контрактом або пов'язаних з ним, Сторони вживають усі можливі заходи для врегулювання суперечки або розбіжності мирним шляхом. У випадку, якщо домовленість не буде досягнутою, суперечка або розбіжність підлягає розгляду та кінцевому вирішенню Арбітражним судом у Віденській фондовій біржі сільськогосподарської продукції (Віденські правила, Англійська мова, один суддя)

19.04.2017 року Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у Відні прийнято заочне рішення по справі № S 1/17 за позовом "ICE COM Handelges.m.b.H" до ПП «Barbet» про стягнення на загальну суму 22054,74 євро після публічного усного розгляду у зв'язку з неприйняттям стороною-відповідачем участі у слуханні на підставі позову згідно з параграфом 47, абзац 4, Регламенту арбітражного суду, визнав надані факти, що обґрунтовують позов сторони позивача, правдивим і справедливо постановив:

Сторона-відповідач зобов’язана сплатити стороні-позивачу суму 22 054,74 євро разом із процентами у розмірі 9,2% додатково до базової ставки із суми 9 680,00 євро за період із 01.10.2015 до 15.01.2016, з суми 11 712,19 євро за період із 16.01.2016 до 15.01.2017 і з суми 22 054,74 євро, починаючи з 16.01.2017 p., протягом 14 днів.

Постановлено, що сторона-відповідач зобов’язана з 06.02.2017 р. сплачувати суму стороні-позивачу аж до повного покриття 100% вартості замовлення або до повного виконання штрафу в розмірі 0,1% за день із суми замовлення 13 200,00 євро у зв’язку з невиконанням обумовленої в додатку 1 до договору №3-2015 від 01.09.2015 поставки 44 тон біологічної соняшникової макухи.

Сторона-відповідач надалі зобов’язана протягом 14 днів відшкодувати стороні- позивачу 10 466,77 євро, визначених у цій справі (з них 1 606,78 євро — ПДВ і 826,09 євро — готівкові витрати), передавши кошти через представника за позовом.

Рішення прийнято під керівництвом голови суду ОСОБА_1 Брука, а також ОСОБА_2 та інженера ОСОБА_3 як інших третейських судів.

Рішення набрало законної сили 17 січня 2018 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Встановлено, що вказане рішення не оскаржене і в добровільному порядку боржником не виконано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві кур'єрською поштою було вручено повідомлення про арбітраж.

Тобто, боржник був належним чином проінформований про факт порушення арбітражної справи, зміст вимог позивача та надані разом з ними докази та Арбітражного суду і про дату та час призначеного Арбітражним судом головного засідання з розгляду Арбітражної справи та фактично знав про них.

Посилання представника боржника на те, що особи, які отримали повідомлення про слухання справи в комерційному арбітражі не були працівниками підприємства боржника, не заслуговують на увагу, оскільки повідомлення направлялися за належною адресою боржника, за якою і були отримані повідомлення.

Щодо наданого боржником договору оренди приміщення № 01/06/17-1 від 01.09.2017р., то суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таке місцезнаходження повинно бути зареєстроване в установленому порядку та, щодо спірних правовідносин, боржник повинен був повідомити про такі зміни стягувача.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Статтею 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Боржником не надано будь-яких обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви ICE COM Handelges.m.b.H відповідно до вимог вищезазначених норм.

Посилання боржника на розбіжності, які маються у п. 9 Контракту щодо суду, який буде розглядати спори між сторонами, суд не приймає до уваги з огляду на презумцію правомірності правочину.

Таким чином, судом було встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Щодо вимог заяви про нарахування та стягнення з боржника на користь стягувача з моменту постановлення ухвали до моменту її повного виконання кошти, а саме штраф в розмірі 0,1% за день із суми замовлення 13200,00 євро до повного покриття 100% вартості замовлення, то у цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до Прикінцевих положень ЦПК України частини десята, одинадцята статті 265, частини четверта, п’ята статті 479 цього Кодексу вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 479 ЦПК України, якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, суд вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який (яка) здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого (якої) можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Арбітражного суду сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року у справі S 1-17 за позовом ICE COM Handelges.m.b.H до Приватного підприємства "Барбет" про стягнення заборгованості, тому заява ICE COM Handelges.m.b.H про визнання та надання на примусове виконання на території України рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 141, 268, 351, 352, 474, 477, 479 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву стягувача ICE COM Handelges.m.b.H про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - задовольнити частково.

Визнати і надати дозвіл на виконання Арбітражного суду сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року у справі S 1-17 за позовом ICE COM Handelges.m.b.H до Приватного підприємства "Барбет" про стягнення заборгованості. З урахуванням заяви про збільшення розміру вимог просить стягнути з Приватного підприємства "Барбет" на користь ICE COM Handelges.m.b.H. кошти:

«Сторона-відповідач зобов’язана сплатити стороні-позивачу суму 22 054,74 євро разом із процентами у розмірі 9,2% додатково до базової ставки із суми 9 680,00 євро за період із 01.10.2015 до 15.01.2016, з суми 11 712,19 євро за період із 16.01.2016 до 15.01.2017 і з суми 22 054,74 євро, починаючи з 16.01.2017 p., протягом 14 днів.

Сторона-відповідач надалі зобов’язана протягом 14 днів відшкодувати стороні- позивачу 10 466,77 євро, визначених у цій справі (з них 1 606,78 євро — ПДВ і 826,09 євро — готівкові витрати), передавши кошти через представника за позовом.».

У задоволенні інших вимог – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяОСОБА_5