Рішення № 77899, 24.07.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2006 р. Справа № 29/245-06

вх. № 6693/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Мазур Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Залуцька Л.Г. відповідача - Кусовник О.О.

розглянувши справу за позовом ПП "Про - Пре", м. Київ

до ВАТ Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське

про стягнення 20798,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в позовній заяві, просить суд:

- стягнути з відповідача 18763,00 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 435,00 грн. річних, 1600,60 грн. пені;

- стягнути з відповідача 207,98 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує. Також, відповідач надав суду докази часткового погашення заборгованості в розмірі 4000 грн.

Позивач, 17.07.06 уточнив позовні вимоги та вказує, що сума основного боргу становить 10500 грн.

В судовому засіданні, яке розпочалося 17.07.06, оголошувались перерви до 20.07.06, до 21.07.06, для надання сторонами додаткових доказів по справі, та до 24.07.06 для оголошення рішення.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 02.12.02 між сторонами було укладено договір №07. Відповідно до умов цього договору, позивач зобов”язався передати відповідачу товар, а відповідач зобов”язався прийняти та сплатити позивачеві його вартість.

Відповідно до п. 3.1 договору, відповідач повинен сплачувати вартість товара на протязі 30 календарних днів з дня відвантаження. Згідно п. 3.2 сторони встановили можливість оплати вартості товару векселем.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, що підтверджується накладною №00000178 від 26.09.03 на суму 37800 грн. а відповідач товар одержав, що підтверджується довіреністю №588808 від 24.09.03, але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 32800 грн.

05.01.04 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою продовжили строк дії договору до 31.12.04.

За накладною №0000045 від 02.04.04 на суму 25200 грн., позивач передав відповідачеві товар на суму 25200 грн., а відповідач товар одержав, що підтверджується довіреністю №989203 від 01.04.04.

В рахунок оплати одержаного товару, відповідач передав позивачеві простий вексель №80351618236199 на суму 25200 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 5000 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 5000 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 5500 грн. боргу за одержаний товар по накладній №0000045 від 02.04.04 на суму 25200 грн., слід відмовити, оскільки, у відповідача відсутня така заборгованість.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 2954,93 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 435,00 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 993,20 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 1308,07 грн. збитків від інфляції та 607,40 грн. пені слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” (Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, п/р 26002016815795 в ХФ „Укрексимбанк”, МФО 351618, ЗКПОУ 00383030) на користь ПП „ПРО-ПРЕ” (м. Київ, вул. Радищєва, 3, п/р 26008301231537 в Жовтневому від. „Промінвестбанка”, МФО 322067, ЗКПОУ 30679531) 7954,93 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 435,00 грн. річних, 993,20 грн. пені, 133,83 грн. державного мита та 75,93 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.