Рішення № 77898523, 15.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5717/18

Номер провадження 2/629/1913/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що 06.10.2008 року помер її батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікр.4АДРЕСА_1. Заповіт батьком не складався. 01.08.2018 року вона звернулась з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. У постанові нотаріуса зазначено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, крім того із наданих документів неможливо встановити той факт, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 Вона пропустила строк прийняття спадщини в зв’язку з хворобою та тривалим терміном лікування, знаходження на диспансерному обліку, тому просить визнати причину пропуску звернення з заявою про прийняття спадщини поважною. До того ж, у неї відсутній документ, який би підтвердив факт перебування її у шлюбі з ОСОБА_4, тому змушена доказувати родинний зв’язок з батьком через суд. В зв’язку з чим просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив вирішити справу на власний розсуд.

Оскільки матеріали містять всі необхідні для вирішення справи відомості, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі позивача та представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 06.10.2008 року помер батько позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, м-н 4АДРЕСА_1.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири за вищевказаною адресою.

01.08.2018 року позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, але нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, що підтверджується постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 від 01.08.2018 року за № 743/02-31.

ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, бажає реалізувати своє право на отримання спадщини, проте позбавлена такої можливості, оскільки нею пропущений строк звернення до суду з заявою про прийняття спадщини та відсутні докази, що підтверджують наявність родинних відносин між спадкодавцем та нею, оскільки в зв’язку з відсутністю свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 неможливо встановити той факт, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3

Згідно ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст.315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст.315 ЦПК України).

Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст.315 ЦПК України).

Згідно абз.2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічно згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 повністю підтвердився дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- копією свідоцтва про народження позивача серія І-ВЛ № 342273, виданого 07.09.1976 року Дмитрівським с/РАЦС Первомайського району Харківської області, згідно якого ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_6;

- копією свідоцтва про розірвання шлюбу позивача, виданого 01.08.2000 року відділом РАЦС сектора Ришкань, м. Кишинів, актовий запис № 390, з якого вбачається, що після розірвання шлюбу позивачу залишене прізвище «Шаталюк»;

- копію свідоцтва про одруження серія 1-ВЛ № 198229, виданого 27.12.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану ОСОБА_2 міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 472, в якому зазначена зміна прізвища позивача з «Шаталюк» на «Кукушкіну»;

- копією рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.11.2017 року, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірваний, позивачу залишене прізвище «Кукушкіна».

У всіх документах збігаються повністю ім’я та по батькові позивача, а також дата та місце народження позивача, а саме: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Дмитрівка Первомайського району Харківської області.

А також наявністю у позивача особистих та інших документів спадкодавця (свідоцтва про право власності на житло від 29.11.2006 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.01.2007 року) та іншими доказами в сукупності.

Можливість встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем в адміністративному чи іншому порядку на час розгляду справи втрачена, що вказує на обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Водночас судом встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, у передбачений ст.1270 ЦК України строк з моменту відкриття спадщини після смерті батька не вчинила необхідних дій, що можуть свідчити про її прийняття.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається те, що ОСОБА_1 не подала вчасно заяву про прийняття спадщини в зв’язку наявністю захворювання та тривалим перебуванням на лікуванні, оскільки знаходиться на диспансерному обліку у невролога поліклініки ОСОБА_2 міської лікарні з 2008 року з діагнозом «Стійкі наслідки перенесеної черепно-мозкової травми 2004 року. Посттравматична енцефалопатія з лікварно-венозною дістензією, схильністю до вегето-судинних нейроксізмов, з вираженим астено-депресивним синдромом», на підтвердження чого надала довідку КЗОЗ «ОСОБА_2 ТМО» ОСОБА_2 міської ради Харківської області від 12.07.2018 року.

Тому суд, виходячи з обставин справи, в даному випадку вважає можливим визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини позивачем поважною, та продовжити його.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 1222, 1223, 1268-1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною донькою ОСОБА_3, який помер 06 жовтня 2008 року.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_6, додатковий строк - три місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер 06 жовтня 2008 року.

Вказаний строк обчислювати з дня, наступного після того, як рішення набере законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка с. Дмитрівка, Первомайського району, Харківської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, м-н 1АДРЕСА_2, НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 МРВ УМВС України в Харківській області 09.04.2004 року.

Відповідач: ОСОБА_2 міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1, код ЄДРПОУ 04058829.

Суддя Н.А. Смірнова