Постанова № 77898030, 14.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5369/18

Номер справи місцевого суду: 521/1700/18

Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря Ковязіної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Промінь», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою Голови Фермерського господарства «Промінь» ОСОБА_4 на ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року про забезпечення позову (суддя Поліщук І.О.),

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з відповідача 129806 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що в результаті ДТП, у вчиненні якої визнано винним співробітника ФГ «Промінь», транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень. На претензію ОСОБА_2 на адресу підприємства відповіді надано не було.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортний засіб «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить ФГ «Промінь».Зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову, якщо відповідач здійснить відчуження належного йому майна.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено.

Накладено арешт на транспортний засіб «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь».

До набрання чинності рішенням у справі заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо транспортного засобу «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь».

Зазначену ухвалу суду оскаржує в апеляційному порядку Голова ФГ «Промінь» ОСОБА_4 В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та ухвалення постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що заходи забезпечення позову не співмірні з позовними вимогами, вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають здійсненню підприємницької діяльності ФГ «Промінь», оскільки транспортний засіб, на який накладено арешт оскаржуваною ухвалою, є предметом договору оренди, укладеним між відповідачем та іншим підприємством.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що предметом позову є стягнення з ФГ «Промінь» 129806 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди яка була спричинена відповідачу в результаті ДТП.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову в якому позивач просив суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортний засіб «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь». Зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову, якщо відповідач здійснить відчуження належного йому майна.

Відповідно до статей 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання апеляційної скарги на те, що заходи забезпечення позову не співмірні з позовними вимогами є необґрунтованими, оскільки ціною позову є грошова сума 129806 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Оцінки арештованого транспортного засобу матеріали справи не містять та апелянтом не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають здійсненню підприємницької діяльності ФГ «Промінь» не можуть прийматись до уваги, оскільки з відповіді на запит, наданої Регіональним сервісним центром МВС України від 22.01.2018 року №31/15 вбачається належність ФГ «Промінь» 58 аналогічних транспортних засобів (а.с.17-19).

Оскільки у разі задоволення позову ОСОБА_2 існує ризик його невиконання, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання застосування заходів забезпечення позову та накладення арештуна транспортний засіб «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь». Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо транспортного засобу «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь», та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині, оскільки застосування арешту вказаного транспортного засобу є співмірним та достатнім заходом забезпечення позову до вирішення спору по суті.

Таким чином, судове рішення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 2 ч. 1 ст. 374, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Голови Фермерського господарства «Промінь» ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року в частині заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо транспортного засобу «RENAULT MAGNUM 400» 2006 року випуску, V двигуна НОМЕР_1, зареєстрований 28.12.2017 року, що належить Фермерському господарству «Промінь» скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовити.

В іншій частині ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 15 листопада 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець