Постанова № 77897642, 25.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2852/18

Номер справи місцевого суду: 522/7535/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Справа № 522/7535/16-ц

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - кредитна спілка «Меркурій»,

- відповідач -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки «Меркурій» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та інфляційних втрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, на рішення Приморського районного суду м. Одеси ухвалене у складі суді Бойчука А.Ю. 19 жовтня 2016 року,

встановив:

У квітні 2016 року кредитна спілка «Меркурій» (далі - Кредитна спілка) звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у вересні місяці позовом, в якому остаточно просить: 1) стягнути з ОСОБА_4 на користь кредитної спілки заборгованість за Договором № 04/07.013 від 11.06.2013 р. у сумі - 309 303,11 грн., яка складається з: - заборгованість по тілу кредиту - 43 696,09 грн.; - заборгованість по відсоткам - 58 760,00 грн.; - інфляційні втрати по тілу кредиту - 14 419,71 грн.; - інфляційні втрати по відсоткам - 13 930,80 грн.; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3.

Кредитна спілка обґрунтовує свої вимоги тим, що з ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №04/07.013 від 11.07.2013 р., за умовами якого останній було надано кредит у сумі - 113 000 грн., строком на 36 місяців.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.07.2013 р. з ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1734. Відповідно до умов іпотечного договору (пункт 1.1) відповідач у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 04/07.013 від 11.07.2013 р. передала в іпотеку нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3, яка в цілому складається з однієї житлової кімнати, загальною площею - 37,6 кв. м., житловою - 13, 6 кв. м..

ОСОБА_4 порушила умови за вказаним договором кредиту в результаті чого станом на 01.09.2016 р. виникла заборгованість у вищевказаному розмірі (Т. 1, а. с. 3 - 4, 44 - 45).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2016 р. вищезазначений позов кредитної спілки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь кредитної Спілки «Меркурій» заборгованість у загальній сумі - 309 303,11 грн., судовий збір у розмірі - 1 340,20 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №04/07.013 від 11.07.2013 р., за умовами якого останній було надано кредит у сумі - 113 000 грн., строком на 36 місяців. Кредитна спілка виконала свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредит в розмірі і на умовах, визначених кредитним договором.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та інших платежів, згідно умов, положень та графіку погашення кредиту належним чином не виконала. У наслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором № 04/07.013 від 11.07.2013 р. у неї утворилась заборгованість у загальному розмірі - 309 303,11 грн., яка складається з: - заборгованості за тілом кредиту - 43 696,09 грн.; - індекс інфляції - 14 419,71 грн.; - штрафні санкції - 173 036, 51 грн.; - заборгованості за відсотками - 58 760 грн.; - інфляція - 19 390, 80 грн..

Отже, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_4 всієї суми заборгованості за кредитним договором № 04/07.013 від 11.07.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог КС «Меркурій» про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 04/07.013 від 11.07.2013 р. на квартиру суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні з наступних підстав.

Кредитна спілка не надала належних доказів на підтвердження надіслання відповідачу вимоги про усунення порушення та можливе звернення стягнення на предмет іпотеки. Задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивач одночасно звернувся з позовними вимогами до відповідача як позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором №04/07.013 від 11.07.2013 р. та з вимогами про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за цим же кредитним договором №04/07.013 від 11.07.2013 р., суд приходить до висновку, що вимоги КС «Меркурій» в частині звернення стягнення на нерухоме майно задоволенню не підлягають (Т. 1, а. с. 111 - 114).

ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, що наявний у справі розрахунок носить декларативний характер, не відображає фактично сплачені нею суми. Станом на 11.05.2015 р. переплата становить - 11 816,18 грн.. На правовідносини сторін розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до вказаного Закону є недійсними п. п. 3.2, 5.11 кредитного договору щодо можливості в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Кредитна спілка відзиву на апеляційну скаргу не надала. У судовому засіданні її представник вважала необхідним скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилалася на законність та обґрунтованість рішення суду. Вказувала, що позичальник порушила умови кредитного договору з повернення кредиту.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки кредитна спілка не оскаржила, тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам у повній мірі не відповідає.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених у судовому засіданні доказів суд першої інстанції вірно встановив наявність між сторонами кредитних правовідносин, необхідність стягнення заборгованості. Висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст.11, 15, 509, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Між сторонами склалися правовідносини за кредитним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки беззаперечно встановлено укладення кредитного договору, отримання ОСОБА_4 коштів у кредит, не повернення позичальником кредиту,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром заборгованості, яку необхідно стягнути з відповідачки на користь кредитної спілки.

Визначаючи новий розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь кредитної спілки, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 190 від 04.07.2018 року (Т. 2, а. с. 45 - 51), проведеної за клопотанням кредитної спілки, документально підтверджується заборгованість за кредитом у сумі - 13 673,70 грн.. Таким чином, з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь кредитної спілки загальну суму - 68 627,39 грн., яка складається з: 1) заборгованість за кредитом у розмірі - 13 673,70 грн.; 2) інфляційні втрати за кредитом у сумі - 4 500,32 грн. = 13 673,70 грн. х 33%; 3) штрафні санкції (пеня) у розмірі - 50 453,37 грн. = 13 673,70 грн. : 100 х 369.

Доводи апелянта про те, що наявний у справі розрахунок не відображає реальний розмір заборгованості, фактично сплачені нею суми, є обґрунтованими.

Доводи апелянта про наявність переплати за кредитним договором не відповідають встановленим по справі обставинам, а тому колегія суддів їх відхиляє.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення розміру заборгованості, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, необхідно стягнути: 1) з ОСОБА_4 на користь кредитної спілки понесені останньою судові витрати, а саме - сплачений судовий збір за подання позову та витрати на оплату судової експертизи у загальному розмірі - 3 177,16 грн. = (1 340,00 грн. + 12 978,00 грн.) х 22,19 %; 2) з кредитної спілки на користь ОСОБА_4 понесені останньою судові витрати, а саме - сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі - 3 971,05 грн. = 5 103,52 грн. х 77,81%.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року - змінити.

Позов кредитної спілки «Меркурій» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь кредитної спілки «Меркурій» (м. Одеса, вул. Утьосова, 14, офіс № 95, Код ЄДРПОУ - 26541733) заборгованість за укладеним 11 липня 2013 року кредитним договором № 04/07.013 станом на 01 вересня 2016 року в розмірі - 13 673 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 70 коп., штрафні санкції (пеню згідно п. 5.5 вищевказаного кредитного договору) у розмірі - 50 453 (п'ятдесят тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 37 коп. та інфляційні втрати у сумі - 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 32 коп., всього стягнути - 68 627 (шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 39 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь кредитної спілки «Меркурій» (м. Одеса, вул. Утьосова, 14, офіс № 95, Код ЄДРПОУ - 26541733) судовий збір у сумі - 3 177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 16 коп..

Стягнути з кредитної спілки «Меркурій» (м. Одеса, вул. Утьосова, 14, офіс № 95, Код ЄДРПОУ - 26541733) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір у сумі - 3 971 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 05 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе