Рішення № 77897302, 14.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6568/18

Провадження № 2/638/3491/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Семіряд І.В.,

при секретарі Романовій О.В.

за участі:

представника позивача Вельковського С.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення суми пені за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 позивач ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми пені за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15.09.2006 між АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL 702/174/2006. У порушення умов кредитного договору відповідач не виконував своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 05.05.2018 становить 29 814,57 грн. Крім того, 02.08.2007 між ЗАТ «ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL702/233/2007. У порушення умов кредитного договору відповідач не виконував свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 05.05.2018 становить 105087,25 грн. 26.11.2010 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто на користь ТОВ «ОТП факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL 702/174/2006 в сумі 43516,64 грн та за кредитним договором № МL702/233/2007 у сумі 124121,70 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договорами не виконав, не зважаючи на рішення суду. На думку позивача, рішення суду про стягнення заборгованості не припиняє виконання зобов'язань, у зв'язку з чим просять суд стягнути з відповідача пеню у сумі 297975,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача Вельковський С.В., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог, зазначив, що ним виконується рішення суду від 26.11.2010 про стягнення з нього заборгованості за кредитними договороми.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15.09.2006 між АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL 702/174/2006. У порушення умов кредитного договору відповідач не виконував своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 05.05.2018 становить 29 814,57 грн. Крім того, 02.08.2007 між ЗАТ «ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL702/233/2007. У порушення умов кредитного договору відповідач не виконував свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 05.05.2018 становить 105087,25 грн.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

П. 3.1.1 кредитного договору передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначні договором строки, відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконання боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідачем ОСОБА_2 було порушено зобов'язання, встановлені кредитним договором, не було своєчасно повернуто кошти.

Банк в свою чергу пред'явив позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

26.11.2010 заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML 702/174/2006 від 15 вересня 2006 року в розмірі 43 516,64 грн. (сорок три тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 64 коп.).Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML 702/233/2007 від 02 серпня 2007 року в розмірі 124 121,70 грн. (сто двадцять чотири тисяч сто двадцять одну гривню 70 коп.)Звернуто примусове стягнення шляхом визнання за ПАТ «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» права продажу будь-якій особі покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № РML 702/174/2006 від 15 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим у реєстрі за № 6567 та іпотечним договором № РСL 702/233/2007 від 02 серпня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за № 2623, а саме:комунальної квартири, яка складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 79,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві спільної власності, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності (звіту про експертну грошову оцінку) на момент укладення договору купівлі-продажу, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на нерухому майно в органах БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 за кредитним договором № ML 702/174/2006 від 15 вересня 2006 року в розмірі 43 516,64 грн. та за кредитним договором № ML 702/233/2007 від 02 серпня 2007 року в розмірі 124 121,70 грн., а також всіх витрат, пов'язаних зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.

Тобто, такими діями банк змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Тобто, в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора зобов'язання відповідача не припиняється, але змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення до суду з позовом, вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду від 26.11.2010 №2-5300/10 про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення пені.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 №444/9519/12 та від 04.07.2018 №310/11534/13-ц.

З урахуванням викладено, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526,598,599,1048,1049,1054,1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13,81, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення суми пені за кредитним договором - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.11.2018.

СУДДЯ - І.В. СЕМІРЯД