Рішення № 77895888, 16.11.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2891/18

16 листопада 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2891/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Костопільської міської ради Рівненської області (м.Костопіль Рівненської області, вул.1-го Травня 3) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Костопільської міської ради Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_3, за якою позивач з матір'ю здійснювали догляд та після її смерті здійснили поховання. За усною домовленістю із матір'ю, позивач з родиною з дня смерті ОСОБА_3 проживають у належному останній домоволодінні по АДРЕСА_1, здійснюють ремонтні роботи та сплачують комунальні послуги. Враховуючи факт відкритого володіння майном понад 16 років, просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину зазначеного житлового будинку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд задоволити позов.

Допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали суду показання про те, що ОСОБА_1 (позивач) дійсно проживає після смерті тітки своєї матері ОСОБА_3 (приблизно з 2002 року) у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Відповідач не забезпечив явку представника у судове засідання, правом на подання відзиву на позов не скористався. На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26.09.2002. Матір позивачки, ОСОБА_6, будучи єдиною родичкою ОСОБА_3, та позивачка, доглядали її до смерті та здійснили поховання за власний кошт, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками та квитанціями.

На момент смерті ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 1/4 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.11.1961, технічними паспортами, довідкою Рівненського ОБТІ №10492 від 01.11.2018.

ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_3 передала належне останній нерухоме майно - 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 - своїй дочці ОСОБА_1 та її сім'ї для проживання та користування.

Таким чином, ОСОБА_1 та її сім'я за усною згодою ОСОБА_6 з 2002 року проживали у зазначеному вище будинку, здійснили у ньому капітальний ремонт, проводили поточні ремонти, сплачували комунальні послуги, що підтверджується доданими до позовної заяви особовими рахунками, квитанціями про оплату комунальних послуг, актом обстеження житлових умов від 25.10.2018.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно приписів ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

У відповідності до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

У даному випадку володіння позивача є добросовісним, оскільки при заволодінні у 2002 році вказаним чужим майном вона не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Так, позивач об'єктивно розуміла, що нікого з рідних крім неї та її матері у ОСОБА_3 не залишилось. Документи на вказане домоволодіння їй не передали, спадщину вони з матір'ю не приймали і не знали чи взагалі дане домоволодіння відноситься до числа спадкового майна. Позивачка з урахуванням того, що остання хто в ньому проживала була бабою позивачки та тіткою її матері, не знаючи про відсутність у неї підстав для набуття права власності, добросовісно заволоділа даним майном.

Володіння позивача даним майном було і є відкритим, оскільки ОСОБА_1 ніколи не приховувала факт знаходження майна у її володінні. Дана обставина була зумовлена також такими об'єктивними чинниками, як необхідність збереження даного майна, вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна, недопущення його руйнування, щоб спричинило шкоду іншим співвласникам домоволодіння.

Володіння позивача даним майном є безперервним, оскільки воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності (2002 рік - жовтень 2018 року), що підтверджується показаннями свідків.

У вищевказаній Постанові Пленуму зазначається про те, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Дане домоволодіння було фактично безхазяйною нерухомою річчю, хоча і не взятою на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, що однак не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. З урахуванням викладеного позов правомірно пред'явлено до Костопільської міської ради, як органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за набувальною давністю право власності на нерухоме майно - 1/4 житлового будинку у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 16.11.2018.

СуддяВ. В. Левчук