Рішення № 77895312, 08.11.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2091/18

Провадження №2/541/1114/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 листопада 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Куцин ВМ.,

з участю секретаря Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Миргородського району, ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа – Селянське (фермерське) господарство «Дружба»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 селищної ради Миргородського району, ОСОБА_3 районної державної адміністрації, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4, яка була його бабусею, відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 3.14 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 селищної ради Миргородського району Полтавської області, право власності на яку було підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку. Він є спадкоємцем по заповіту від 18 січня 2005 року після смерті ОСОБА_4, інших спадкоємців немає.

При зверненні до органів нотаріату для оформлення спадщини, йому було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа. Місце знаходження Державного акту йому невідоме. В зв’язку з вказаними обставинами відсутні умови для одержання в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку, тому позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити (а.с.41).

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника. Заперечень проти задоволення позовних вимог немає (а.с. 49).

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву у встановлені строки не направив.

Представник третьої особи СФГ «Дружба» в судове засідання не з’явився. Направив заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.38).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 12, 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що за життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 527042 від 29.07.2002 року виданого на підставі рішення 18-ї сесії 23 скликання ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів від 23 березня 2001 року, що підтверджується світлокопією Державного акту та витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку (а.с.10).

18 січня 2005 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с.9).

18 січня 2005 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8). Внаслідок чого відкрилася спадщина.

На момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Цей факт підтверджується довідкою сільської ради (а.с.14).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту. Рішенням суду від 15 червня 2018 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк - три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 (а.с.11).

Відповідно до повідомлення відділу у Миргородському району ГУ Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка з кадастровим номером 5323255700:00:003:0429 належить ОСОБА_4 на підставі державного акту серії РІ №527042 від 29.07.2002. Цей факт підтверджується також витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку. В якому зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 5323255700:00:003:0429 площею 2.9200 га для ведення товарного сільськогосподарського знаходиться в оренді.

Постановою приватного нотаріуса від 24.07.2018 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після померлої ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_1 в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку на ім’я спадкодавця (а.с.15).

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв’язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Оскільки на час постановлення рішення ОСОБА_4 померла, визнати право власності померлої неможливо.

Згідно ст.1220 ЦК України, внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їй майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду, як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів і вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та частиною 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивач є спадкоємцем по заповіту майна, яке належало померлій ОСОБА_4 і він вчинив дії по прийняттю спадщини. Його право ніким не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, виходячи з положень ст. 392 ЦК України, приходить до висновку, що оригінал документу який підтверджує право власності на земельну ділянку втрачений, тому позов підлягає до задоволення.

В зв’язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз’яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1217, 1261,1268 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 5323255700:00:003:0429 площею 2.9200 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 селищної ради Миргородського району Полтавської області після смерті 18 січня 2005 року ОСОБА_4. Яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 527042 від 29 липня 2002 року, виданого на підставі рішення 18-ї сесії 23 скликання ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів від 23 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №798.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5