Рішення № 77895216, 10.11.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2224/18

Провадження № 2/539/926/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2018 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Даценка В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ануфрієвої Н.М.,

представника позивача — ОСОБА_1;

відповідача — ОСОБА_2;

представника відповідача — ОСОБА_3,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лубнигаз” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за газопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лубнигаз” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за газопостачання.

В позові вказав, що ОСОБА_2 є споживачем природного газу ТОВ “Торговий дім “Лубнигаз” з особовим рахунком абонента № 1006862.

Відносини між постачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особам (споживачами природного газу) регулюються:

- Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2496;

- Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року, який набрав чинності 01.12.2015 року;

- Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є факт споживання боржником природного газу та здійснення ним оплати за це.

До обов'язків споживача, згідно з пунктом 5.2 Типового договору, належать: своєчасна та повна оплата послу постачальника а також звіряння, на вимогу постачальника фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред'явлення платіжних документів для перевірки правильності оплати.

Розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг є календарний місяць. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа.

Згідно пунктом 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 1 число знімати фактичні показники лічильника газу та протягом 5 діб надавати їх оператору. У раз неотримання оператором ГРМ до 6 числа місяця, що настає за розрахунковим показань лічильника газу, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об’єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період. Планові місячні об’єми споживання визначаються на підставі групи споживання побутового споживача та його середньорічного споживання природного газу за останні 12 місяців.

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати за спожитий природний газ виконував недобросовісно, що зумовило виникнення значної заборгованості та припинення постачання природного газу.

Пунктом 15 розділу ІІІ та пунктом 4.10 Типового договору передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Станом на 01.01.2017 року у боржника на показник лічильника 12796 м3 рахувалась переплата 3707 грн. 09 коп.

Розрахунковим методом, відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподілних систем, боржнику у січні 2017 року визначено споживання 1558 м3 газу, відносно до показника 12796 м3. Таким чином до сплати визначено 10717 грн. 48 коп. (за тарифом 6,879 грн./м3). З урахуванням 585 грн. 60 коп., які були сплачені споживачем та 3707 грн. 09 коп. переплати заборгованість на кінець січня 2017 року склала 6424 грн. 79 коп.

За період із лютого 2017 року по січень 2018 року боржнику споживання визначено розрахунковим методом відповідно до якого показник лічильника на кінець періоду — 16208 м3, до сплати 12849 грн. 22 коп. із яких боржником сплачено 11606 грн. 60 коп. заборгованість склала 7667 грн. 41 коп.

У березні та в травні 2018 року боржником передані фактичні показники лічильника, а у червні у результаті обходу та зняття показників — зафіксовано фактичний показник 23541 м3. З урахуванням сплачених боржником сум, на день звернення до суду заборгованість за спожитий газ складає 26704 грн. 29 коп.

Позивач просить суд стягти із відповідача заборгованість за спожитий газ у вказаному розмірі та судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнала частково, вважає, що її заборгованість за спожитий газ складає 19323 грн. 28 коп. Відповідач не погодилась із методом розрахунку заборгованості, застосованим позивачем. Вказала, що часткову оплату за газ здійснювала протягом всього спірного періоду - із 01.01.2015 року по день звернення до суду. Як доказ, надала витяг з особової картки абонента, у якій відображені відомості із лютого 2013 року по липень 2018 року про показники лічильника, платежі та заборгованість за спожитий газ.

Відповідач вважає, що для розрахунку заборгованості позивачем неправильно визначено об’єми спожитого газу протягом 2014-2018 років. Так, відповідно до Кодексу газорозподільних систем, згідно із абзацом 6 пункту 4 глави 4 розділу ІХ якого оператор ГРМ зобов’язаний не рідше одного разу на 6 місяців здійснювати контрольне зняття показників лічильника та формувати об'єм розподілу і споживання природного газу по об'єкту споживача, в якому було здійснено контрольне зняття показників лічильника газу з урахуванням його фактичних показань. Врахування показників лічильника, не давніших за 6 місяців є обов’язковим. Однак, позивач із грудня 2014 року по червень 2018 року жодного разу не здійснив контрольне зняття показників лічильника. ОСОБА_2 в зв’язку з бездіяльністю позивача виникла ситуація, в якій у нього відсутні відомості щодо кількості спожитого газу відповідачем. Разом із тим, відсутність таких даних не є підставою для зарахування суми сплачених коштів в якості переплати, а не оплати газу.

Крім того, при визначенні суми заборгованості позивачем застосовано розрахунковий метод таким чином, що об’єм спожитого газу за попередні періоди був нарахований з 01.01.2017 року, а не з дати набрання чинності Кодексом газорозподільних систем - 27.11.2015 року. Тариф на газ з 01.01.2017 року значно перевищує тариф на газ за попередні періоди. Таким чином позивач вимагає оплатити спожитий відповідачем газ за завищеним тарифом.

Відповідач надала суду свій розрахунок заборгованості за спожитий нею протягом 01.01.2015 року по 01.07.2018 року природний газ, відповідно до якого стверджує, що сума заборгованості складає 19323 грн 28 коп. У цій частині позов визнає. В іншій частині просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У додаткових поясненнях, наданих суду 22.10.2018 та 05.11.2018 року ТОВ “Торговий дім “Лубнигаз” повідомив, що 18.08.2008 року між ОСОБА_5 та постачальником природного газу був укладений договір Про надання населенню послуг з газопостачання, дія якого тривала до 01.12.2015 року. Відповідно до пп. 5 п. 29 Договору перевіряти стан показників лічильника споживача визначено як право постачальника. Відповідно до пп.3 п. 28 Договору споживач зобов’язаний вносити своєчасно та в повному розмірі оплату за надані послуги. Повнота плати за надані послуги визначалась множенням вказаних споживачем обсягів спожитого газу за розрахунковий місяць на діючий тариф. Востаннє показник лічильника — 12457 м3 був зафіксований у грудні 2014 року. Станом на 01.01.2015 року на вказаний показник на рахунку споживача обліковувалась переплата в сумі 522 грн. 13 коп. У зв’язку із тим, що надалі споживач здійснював оплату без зазначення показників лічильника та обсягу спожитого газу, вказані платежі були зараховані як переплата на останній відомий показник.

Із 01.12.2015 року відносини між споживачем та постачальником регулюються умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Кодексом газорозподільних систем. Вказаними нормативними актами передбачено наступне. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу, фактичний об’єм розподілу та споживання природного газу по об’єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об’єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. Група споживання відображає річний профіль споживання природного газу в розрізі календарних місяців середньостатистичним побутовим споживачем у відповідній групі за ознаками складу газових приладів і пристроїв, категорії будинку (індивідуальний, багатоквартирний) та в окремих випадках з урахуванням опалювальної площі та наявності централізованого гарячого водопостачання. На підставі групи споживання побутового споживача та його середньорічного споживання природного газу за останні 12 календарних місяців по об’єкту побутового споживача визначаються планові місячні об’єми споживання природного газу.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов’язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об’єм розподілу і споживання природного газу по об’єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

У зв’язку із викладеним позивач зазначає, що алгоритм дій оператор ГРМ щодо визначення обсягу спожитого природного газу розрахунковим методом передбачений Кодексом газорозподільних систем. Позивач стверджує, що обов’язок оператора один раз в півроку здійснювати контрольні звіряння показників лічильника впливають виключно на коригування обсягів спожитого газу за один місяць - у якому проведено обхід. Відповідач же діяв недобросовісно і не допускав оператора до огляду лічильника.

Позивач вважає, що проведений відповідачем розрахунок обсягів спожитого газу та самостійне визначення показників лічильника, зроблені ним за період із 01.01.2015 року по дату припинення газопостачання не ґрунтується на положеннях нормативно-правових актів.

06.07.2018 року судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, а також те, що відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості, ухвалою суду від 26 вересня 2018 року, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач та її представник позовні вимоги ТОВ “Торговий дім “Лубнигаз” визнали частково - в сумі 19323 грн. 28 коп., в іншій частині позову просять відмовити.

Крім того відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою в якій просила застосувати позовну давність до вимог за платежами, що виникли до 03.07.2015 року в розмірі 3837 грн. 18 коп., та надала суду відповідний розрахунок.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за газопостачання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини, які визнаються позивачем та відповідачем.

Відповідач є споживачем природного газу, який постачається ВАТ по газопостачанню та газифікації “Лубнигаз”.

За період з грудня 2014 року по червень 2018 року відповідачем спожито 11 079 м3 газу (зафіксовані показники за грудень 2014 року – 12 457 м3, червень 2018 року 23 536 м3).

За цей період відповідач частково оплатив вартість спожитого газу на суму 49694,54 грн., однак при цьому, відповідач, оплачуючи вартість спожитого газу через систему Приват24, не вказувала показники лічильника.

Внаслідок цього сторони не можуть дійти згоди щодо визначення обсягів спожитого газу за окремі періоди протягом 2015-2018 років, що має істотне значення, оскільки протягом цього періоду вартість 1 м3 газу постійно збільшувалася.

За версією позивача відповідачем:

- протягом 2015 року використано 0 м3 газу, сплачено відповідачем та зараховано як переплата коштів на суму 2343 грн. 75 коп. Загальна сума переплати з урахуванням переплати на станом на 01.01.2015 року складає 2865 грн. 88 коп.;

- протягом 2016 року використано 339 м3 на суму 2331 грн. 98 коп., із них сплачено - 3173 грн. 19 коп.; переплата за 2016 рік складає 841 грн. 21 коп. Загальна сума переплати 3707 грн. 09 коп.;

- протягом 2017 року використано 3060 м3 на суму 21117 грн. 52 коп., із них сплачено - 11125 грн. 96 коп.; заборгованість на кінець періоду складає 6284 грн. 47 коп.;

- протягом січня-червня 2018 року використано 7685 м3 на суму 53471 грн. 46 коп., із них сплачено - 33051 грн. 64 коп.; заборгованість на кінець періоду складає 26704 грн. 29 коп.

Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства відповідач не надавав показники лічильника, що не давало йому можливості визначити обсяг спожитого газу і зарахувати суми сплачених платежів в рахунок спожитого газу. Вказані суми зараховувалися як переплата. Отримавши в березні 2018 року показники лічильника, позивач застосував розрахунковий метод за допомогою якого штучно визначив обсяг спожитого газу за попередні періоди і застосував до них відповідний тариф.

Внаслідок такого розрахунку більша частина спожитого відповідачем газу 97% нараховано в 2017, 2018 роках, в яких тариф за газ досяг максимального розміру.

За версією відповідача ним:

- протягом 2015 року використано 2500 м3 газу на суму 10625 грн. 19 коп., із них сплачено - 2744 грн. 52 коп.; заборгованість складає 7880 грн. 60 коп.;

- протягом 2016 року використано 1752 м3 газу на суму 9391 грн. 29 коп., із них сплачено - 4254 грн. 02 коп.; заборгованість складає 5137 грн. 27 коп.;

- протягом 2017 року використано 2754 м3 газу на суму 19059 грн. 30 коп., із них сплачено - 11618 грн. 63 коп.; заборгованість складає 7440 грн. 67 коп.;

- протягом січня-червня 2018 року використано 4377 м3 газу на суму 30463 грн. 92 коп., із них сплачено - 31077 грн. 37 коп.; переплата складає 613 грн. 45 коп.

Відповідач зазначає, що дійсно не передавав показники лічильника позивачу. Однак, в такому випадку відповідно до норм законодавства позивач зобов’язаний один раз на шість місяців проводити перевірку лічильника, для чого у нього не було жодних перешкод. Не виконання позивачем цього обов’язку і стало підставою виникнення цього конфлікту. Відповідно вважає безпідставним визначення обсягу спожитого газу розрахунковим методом.

Таким чином суть пред’явленого позову зводиться до правової оцінки обов’язків сторін щодо ведення обліку спожитого газу, відповідно і визначення особи, яка повинна нести ризики в зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Період спірних відносин охоплює 2015-2018 роки.

Протягом цього періоду спірні відносини регулювалися ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу», який втратив чинність в зв’язку з прийняттям 09.04.2015 року ЗУ «Про ринок природного газу».

Правопорушеннями на ринку природного газу відповідно до цих законів визначено відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу (ст.23 та ст.59 відповідно)

При цьому, вказані нормативно-правові акти не регулювали питання щодо повідомлення споживачем про обсяги спожитого ним природного газу.

Крім того, відносини між постачальником та споживачем природного газу до 01.12.2015 року регулювались Договором про надання населенню послуг з газопостачання, укладеним 18.08.2008 року з ОСОБА_5 (правонаступником якої є відповідач). За п.22 договору розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильників. Відповідно до пп.3, 11 п. 28 вказаного Договору споживач зобов’язаний вносити своєчасно та в повному розмірі оплату за надані послуги, забезпечити доступ представників виконавця до внутрішньобудинкових систем газопостачання з метою перевірки показань лічильника газу. Пп.5 п. 29 цього Договору передбачено право виконавця перевіряти стан лічильника газу, його показники, цілісність пломб на ньому. Крім того, відповідно до абзацу 1 пп.1 п. 29 цього договору у разі несплати або не в повному обсязі оплати за послуги газопостачання виконавець має право припинити постачання природного газу споживачеві.

Таким чином, умови договору не містили обов'язку споживача подавати постачальнику газу показники лічильника, а лише оплачувати газ за фактичними показниками. Договором не передбачено жодних негативних наслідків за неповідомлення показників лічильника про обсяг спожитого газу. Умови договору містять лише обов’язок споживача допустити оператора до лічильника з метою контролю показників.

Після 01.12.2015 року відносини постачальним підприємством, газорозподільним підприємством та споживачем природного газу регулювались:

- Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року;

- Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494;

- Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2496, які набрали чинності 27.11.2015 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (постанова набрала чинності 01.12.2015 року). Пп.1, 11 п.5.2., пп.4 п.6.1 договору передбачений обов’язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього Договору, а також безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані лічильники газу, та відповідне право постачальника.

Аналогічні права і обов’язки передбачені в п.п.22, 23 Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2496

Підпунктом 4 пункту 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено обов'язок побутового споживача, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу, фактичний об’єм розподілу та споживання природного газу по об’єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об’єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. Група споживання відображає річний профіль споживання природного газу в розрізі календарних місяців середньостатистичним побутовим споживачем у відповідній групі за ознаками складу газових приладів і пристроїв, категорії будинку (індивідуальний, багатоквартирний) та в окремих випадках з урахуванням опалювальної площі та наявності централізованого гарячого водопостачання. На підставі групи споживання побутового споживача та його середньорічного споживання природного газу за останні 12 календарних місяців по об’єкту побутового споживача визначаються планові місячні об’єми споживання природного газу.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов’язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об’єм розподілу і споживання природного газу по об’єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів за 2015 рік дає підстави для висновку, що спірні відносини передбачають: обов’язок споживача знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ; право оператора ГРМ здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу; обов’язок оператора ГРМ не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу; право позивача визначити об’єм спожитого газу розрахунковим методом на рівні планового місячного об’єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача у випадку відсутності показників лічильника природного газу, з наступним корегуванням об’єму спожитого газу після проведення зняття показників лічильника.

Таким чином при розрахунках споживача за спожитий газ визначальними є фактичні (реальні) показання лічильника природного газу споживача. Визначення об’єму спожитого газу розрахунковим методом є тимчасовим заходом, який дозволяється застосувати оператору ГРМ при відсутності показань лічильника до здійснення контрольного зняття показників лічильника, який повинен проводитися не рідше одного разу на шість місяців. Після цього об’єми спожитого газу повинні бути скореговані до фактичних (реальних) показань лічильника природного газу споживача.

Отже, за відсутності показань лічильника газу відповідача, починаючи з 2015 року оператор ГРМ після застосування розрахункового методу був зобов’язаний кожні 6 місяців проводити контрольні зняття показників лічильника і здійснювати корегування відповідно до фактичних показань лічильника.

Однак, протягом 2015-2018 років такі обов’язки виконувалися неналежним чином, внаслідок чого лише в березні 2018 року були отримані показники газового лічильника.

При цьому суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що відповідач не допускав його до лічильника для здійснення звіряння показників, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами. У справі відсутні відповідні акти оператора ГРМ, в свою чергу відповідач категорично заперечує цей факт.

Згідно з принципом диспозитивності, зміст якого закріплено в статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вказаний спір виник саме внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов’язків щодо контрольного зняття показників лічильника, а тому саме він повинен нести ризики, пов’язані з неналежним виконанням своїх обов’язків.

Порушення обов’язку оператором ГРМ щодо проведення після спливу 6 місяців контрольного зняття показників лічильника, призвело до довільного застосування розрахункового метода, який не був скоригований відповідно до реальних показників лічильника.

Крім того, суд вважає слушними інші зауваження відповідача щодо порушення норм закону при застосуванні розрахункового методу.

Вказаний метод передбачає право оператора ГРМ на визначення фактичного об’єму споживання природного газу за розрахунковий період на рівні планового місячного об’єму споживання на відповідний період, що розраховується за групою споживання побутового споживача. Такий метод застосовується кожного місяця у разі неотримання оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу.

Вказана норма діє з 2015 року, однак при розрахунку заборгованості застосована позивачем вибірково, у 2017 році, при цьому не застосована у 2015-2016 роках.

Крім того, суду не надано детальний розрахунок обсягу спожитого газу, а тому суд не має можливості перевірити правильність визначення вихідних даних. Зокрема, суд не має можливості перевірити правильність визначення групи споживачів відповідача.

Наведені доводи додаткового вказують на помилковість у визначенні позивачем об’єму спожитого газу за запропонованими ним періодами.

Суд вважає, що в зв’язку з наведеним в розрахунку заборгованості проведеному позивачем реальні показники є викривленими, не відповідають дійсності, та проведені із порушенням вимог нормативно-правових актів. Водночас у суду немає жодних підстав ставити під сумнів надані відповідачем докази, а тому враховуючи принцип диспозитивності, обов'язку кожної сторони довести суду ті обставини, на які він посилається, суд вважає доведеними позовні вимоги на суму 19323 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для часткового задоволення позову.

Позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог за період з 01.01.2015 року по 05.07.2015 року, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Таким чином остаточно з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 15 485 грн.85 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 441 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лубнигаз” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за газопостачання задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, адреса: Полтавська область, м. Лубни, вул. Остряніна, 5, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лубнигаз”, адреса: Полтавська область, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87, ЕДРПОУ 39581002, заборгованість за спожитий газ в сумі 15485 грн. 85 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Лубнигаз” 1021 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_6