Вирок № 77895119, 16.11.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1067/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

з участю секретаря – Шрейтер С.О., Яценко Л.І.,

прокурора – Загребельного О.В.,

захисника – ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілих - ОСОБА_4,

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця РСФСР, Кемеровської області, м.Білово, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.286 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

12.11.2015 року близько 10 години обвинувачений ОСОБА_2, керуючи технічно справним транспортним засобом - легковим автомобілем ОСОБА_7 державний номер АА 1955 01, належним, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ № 007363 ОСОБА_3., в світлий час доби рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку від м. Києва до м. Харкова та перевозив пасажира ОСОБА_3.

Рухаючись по головній дорозі Київ-Харків-Довжанський в Лубенському районі Полтавської області та проїжджаючи нерівнозначне перехрестя із другорядною дорогою сполученням Лубни-Мгар, водій ОСОБА_2, перед зміною напрямку руху керованого ним автомобіля не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту ліворуч у напрямку другорядної дороги до с. Мгар Лубенського району, при цьому не надав дорогу автомобілю ОСОБА_7, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8, котрий рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

Вказаними діями водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2011 (надалі Правила дорожнього руху України), хоча мав можливість та повинен був їх виконувати, внаслідок чого, в межах вказаного перехрестя, допустив зіткнення керованого ним автомобіля із вищевказаним автомобілем ОСОБА_7 державний номер ВІ 3970 В А під керуванням ОСОБА_9, котрий перевозив пасажира ОСОБА_6.

Зазначені пункти Правил дорожнього руху України вказують:

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху»;

п. 16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».

Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом сечового міхура, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці з незначним зміщенням, які, згідно висновку експерта № 132 від 18.04.2016, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому грудини без зміщення, синця по передній поверхні лівого колінного суглобу, які, згідно висновку експерта №414 від 24.11.2015, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, забою шийного та грудного відділу хребта, які, згідно висновку експерта 135 від 27.04.2016, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Згідно висновків експерта № 35 від 07.04.2016 та № 42 від 21.04.2016 за результатами проведених автотехнічних експертиз в описаній вище дорожній обстановці в діях водія автомобіля ОСОБА_7 д.н.з. АА 1955 01 ОСОБА_2, вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням обставин даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В умовах даної пригоди водій автомобіля ОСОБА_7 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем ОСОБА_7 д.н.з. НОМЕР_1, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення при вищевказаних обставинах не визнав, пояснивши, що 12 листопада 2015 року, близько 10 години, на своєму автомобілі ОСОБА_10 він рухався по а/д Київ-Харків зі сторони Києва в бік м.Харкова. По ходу його руху на м.Харків мається дві полоси, назустріч йому мається лише одна полоса руху. Він мав намір проїхати в с.Мгар, тому, наближаючись до перехрестя доріг, вивчаючи дорожню обстановку, він знизив швидкість, приблизно до 20 км/год, увімкнув лівий поворот, і автомобілі, які рухались за ним, почали перестроюватись у праву сторону. За дев’ятою моделлю автомобіля ВАЗ на великій відстані, близько 400 м. від перехрестя, рухалась вантажівка, типу МАН, більше ніяких транспортних засобів на перехресті не було. З лівої сторони стояв вантажний автомобіль ЗІЛ-66, правіше самого виїзду. У такій ситуації, він, абсолютно спокійно, оскільки його маневр не міг заважати руху на трасі і видимість була 100 відсотковою, не зупиняючись, почав повертати ліворуч і вже, коли корпус його машини був за правою осівою полосою, зі сторони м.Харкова, на дуже великій швидкості, як на його думку, до 120 км/год, виїхав автомобіль потерпілого, який не зміг вже уникнути зіткнення та вдарив у переднє колесо його автомобіля. Де раніше був автомобіль потерпілого, він не знає, гадає, що той здійснював маневр обгону вантажівки, тому виїхав на смугу зустрічного руху, де і побачив перешкоду у вигляді його автомобіля, і у зв’язку з великою швидкістю не зміг вжити усі необхідні дії для уникнення зіткнення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_9, який суду пояснив, що 12 листопада 2015 року зранку він рухався автомобілем ОСОБА_11 в напрямку м.Київ у відрядження з м.Дніпропетровська разом із своєю дружиною ОСОБА_6, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Погода була сонячною. Він рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Приблизно о 10 годині ранку рухаючись по об'їзній дорозі м.Лубни, коли він наблизився до перехрестя нерівнозначних доріг з боку головної дороги йому потрібно було проїхати це перехрестя прямолінійно по головній дорозі. Він помітив, що на перехресті в попутному йому напрямку стоїть легковий автомобіль на його смузі руху з увімкненим показником лівого повороту намагаючись повернути ліворуч на другорядну дорогу та надаючи перевагу в русі зустрічному транспорту він прийняв правіше і продовжив рух через перехрестя, об'їхавши легковий автомобіль із правого боку, як того вимагають Правила дорожнього руху та продовжив рух через перехрестя по головній дорозі. Із правого боку перед перехрестям на другорядній дорозі стояв автомобіль ГАЗ 66, який надавав йому дорогу. Коли він виїхав на перехрестя, то помітив, що із смуги зустрічного руху з боку м.Києва рухається автомобіль ОСОБА_11 білого кольору та який виконував маневр повороту ліворуч в бік с.Мгар. Цей автомобіль рухався майже перпендикулярно лінії руху його автомобіля. Він, помітивши небезпеку встиг натиснути на гальма, однак зіткнення уникнути не вдалося і його автомобіль передньою частиною зіткнувся із правою боковою частиною автомобіля ОСОБА_11. Зіткнення відбулося на його смузі руху.

Автомобіль котрий здійснював маневр в сторону м.Лубни знаходився попереду нього, десь посередині перехрестя, та не заважав йому рухатися.

- показами свідка ОСОБА_3, яка суду пояснила, що 12 листопада 2015 року вона рухалася в якості пасажира на автомобілі ОСОБА_11 по автодорозі Київ-Харків в напрямку м.Харків. За кермом автомобіля перебував її чоловік ОСОБА_2, а вона знаходилася на передньому сидінні пасажира. Близько 10 години вони рухалися по об'їзній дорозі м.Лубни, та вирішили заїхати в Мгарський монастир. На перехресті автодоріг Київ-Харків їм потрібно було повернути ліворуч із головної дороги на другорядну. Коли їх автомобіль наблизився до перехрестя, чоловік увімкнув показник лівого повороту та прийняв положення ближче до осьової смуги. З боку с.Мгарь перед перехрестям стояв автомобіль ГАЗ 66 на другорядній дорозі. В зустрічному їм напрямку на перехресті на своїй смузі руху стояв легковий автомобіль із увімкненим лівим показником повороту, який збирався повернути із головної дороги лівроуч на другорядну дорогу в напрямку м.Лубни. Наблизившись до перехрестя, її чоловік зменшив швидкість руху та не зупиняючись розпочав виконувати маневр ліворуч, але не закінчив. Вона почула сильний удар в їх автомобіль, а перед цим боковим зором побачила , що з правого боку наблизився на великій швидкості автомобіль.

Зіткнення автомобілів відбулося на перехресті правою боковою частиною автомобіля НОМЕР_3.

- показами свідка ОСОБА_12, який суду показав, що 12 листопада 2015 року він на власному автомобілі НОМЕР_4 рухався по автодорозі Київ-Харків в напрямку м.Київ з м.Харкова. Наближаючись до перехрестя доріг Київ-Харків та Лубни-Мгар йому потрібно було виконати маневр - повернути ліворуч на другорядну дорогу. Він виїхавши на перехрестя, включив показник лівого повороту та зупинився, надаючи перевагу в русі зустрічному транспорту. Назустріч йому з боку м.Київ до перехрестя рухався автомобіль ОСОБА_7 білого кольору, який рухався перший, за ним рухалося ще декілька автомобілів. З правого боку перед перехрестям зупинився автомобіль ГАЗ 66, котрий рухався з боку с.Мгар. Він на своєму автомобілі зупинився якомога ближче до основної смуги, щоб не заважати іншим автомобілям здійснювати рух з правої сторони. Потім він побачив, як автомобіль ОСОБА_7 білого кольору, котрий рухався йому назустріч з боку м.Києва, виїхавши на перехрестя раптово увімкнув показник лівого повороту і не зупиняючись, різко розпочав виконувати маневр повороту ліворуч із своєї смуги для руху, тобто з головної дороги ліворуч на другорядну дорогу в напрямку с.Мгар. Він боковим зором побачив, що автомобіль ОСОБА_7 сріблястого кольору, котрий рухався позаду нього в попутному напрямку, виїхавши на перехрестя об'їхав його автомобіль з правого боку та продовжив рух прямолінійно в напрямку м.Київ. В цей момент відбулося зіткнення автомобіля ОСОБА_7 білого кольору правою частиною в районі правого крила із передньою частиною автомобіля ОСОБА_7 сріблястого кольору. ДТП сталася на перехресті на смузі руху в напрямку до м.Київ.

- показами свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що 12 листопада 2015 року близько о 10 годині він перебував в якості пасажира ГАЗ 66 та знаходився на пасажирському сидінні з права. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_14 Коли вони під'їхали до перехрестя автодоріг Лубни- Мгар та Київ-Харків з боку с.Мгар, то ОСОБА_14 для того щоб здійснити маневр праворуч в напрямку м.Київ зупинив автомобіль. З боку м. Харків до перехрестя по головній дорозі наближались два автомобіля перший був автомобіль ВАЗ, а слідом за ним -автомобіль ОСОБА_7 сріблястого кольору. З боку м.Києва до перехрестя по головній дорозі наближався автомобіль ОСОБА_7 білого кольору. Автомобіль ВАЗ, котрий рухався з боку м.Харків, виїхавши на перехрестя та зменшив швидкість майже до зупинки, увімкнувши показник лівого повороту, збираючись повернути ліворуч на другорядну дорогу, в бік м.Лубни. Автомобіль ОСОБА_7 сріблястого кольору прийняв правіше, об'їхавши автомобіль ВАЗ з правого боку і продовжив рух прямолінійно, в напрямку м.Київ, в межах своєї смуги руху. В цей час автомобіль ОСОБА_7 білого кольору, доїхавши до перехрестя не зупинившись, а лише зменшивши швидкість, розпочав маневр повороту ліворуч в напрямку другорядної дороги до с.Мгар. В цей час і відбулося зіткнення даного автомобіля з автомобілем ОСОБА_7 сріблястого кольору.

- показами свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що 12 листопада 2015 року він знаходився за кермом автомобіля НОМЕР_5. Під'їхавши близько 10 години з боку с.Мгар до перехрестя автодоріг Київ-Харків та Лубни-Мгар по другорядній дорозі йому потрібно було зробити маневр праворуч в напрямку м.Київ. Він зупинився перед перехрестям доріг. Один з легкових автомобілів які він бачив увімкнув показник лівого повороту, виїхав на перехрестя доріг та зупинився. ОСОБА_15 рухався автомобіль ОСОБА_7 сріблястого кольору який об'їхав з правого боку легковий автомобіль, який стояв на перехресті та продовжив рух далі по головній дорозі. З боку м.Києва рухався автомобіль ОСОБА_7 білого кольору, який наблизившись до перехрестя зменшив швидкість та не зупиняючись почав виконувати маневр ліворуч в напрямку другорядної дороги до с.Мгар. Внаслідок цього відбулося зіткнення з автомобілем ОСОБА_7 сріблястого кольору.

Також вина ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженими в ході судового розгляду, а саме :

- даними, які зафіксовані в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього, якими зазначено обставини та місце дорожньо- транспортної пригоди (т.2 а.с.9-27);

- висновком експерта №132 від 18 квітня 2016 року (т.2 а.с.28-29), згідно якого у потерпілої ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота з розривом сечового міхура, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці з незначними зміщеннями уламків, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці з незначним зміщенням, які утворились від дії тупих предметів або при ударі об такі, можливо при ДТП в указаний в постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя;

- висновком експерта № 414 від 24 листопада 2015 року (т.2 а.с.30-31), згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому грудини без зміщення, синця по передній поверхні лівого колінного суглобу, які утворились від дії тупих предметів або при ударі об такі, можливо при ДТП в указаний в постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. При госпіталізації була проведена проба "Алкотест - 0,00%"., результату дослідження крові на наявність алкоголю в історії хвороби не виявлено;

- висновком експерта № 135 від 27 квітня 2016 року (т.2 а.с.32-33), згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, забій шийного та грудного відділу хребта, які утворились від дії тупих предметів або при ударі об такі, можливо при ДТП в указаний в постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02 березня 2016 року, схемою та фототаблицею до нього (т.2 а.с.34-41), згідно якого свідок ОСОБА_3 в присутності понятих добровільно розказала та показала про обставини ДТП, що сталася 12 листопада 2015 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23 березня 2016 року та схемою (т.2 а.с.42-47), згідно яких потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в присутності понятих добровільно розказали та показали про обставини ДТП, що сталася 12 листопада 2015 року;

- висновком експерта № 35 від 07 квітня 2016 року, згідно якого в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА ОСОБА_9, будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається. В умовах даної пригоди водій автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем "Фольксфаген Гольф" днз АА 1955 ОІ. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз АА 19-55 ОІ ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди. В умовах даної пригоди водій автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз АА 19-55 ОІ ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 16.13 ПДР для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних правил;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 квітня 2016 року, схемою та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 54-61), згідно яких свідок ОСОБА_12 розказав та показав про обставини ДТП, що сталася 12 листопада 2015 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_9;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 квітня 2016 року, схемою та фототаблицею до нього (т.2 а.с.62-69), згідно яких свідок ОСОБА_16 розказав та показав про обставини ДТП, що сталася 12 листопада 2015 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_9;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 квітня 2016 року, схемою та фототаблицею до нього (т.2 а.с.70-77), згідно яких свідок ОСОБА_17 розказав та показав про обставини ДТП, що сталася 12 листопада 2015 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_9;

- висновком експерта № 42 від 21 квітня 2016 року (т.2 а.с.82), згідно якого в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА ОСОБА_9, будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається. В умовах даної пригоди водій автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем "Фольксфаген Гольф" днз АА 1955 ОІ. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз АА 19-55 ОІ ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди. В умовах даної пригоди водій автомобіля "Фольксфаген Гольф" днз АА 19-55 ОІ ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем "Фольксфаген Гольф" днз ВІ 3970 ВА, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 16.13 ПДР для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних правил;

- протоколом огляду від 03 квітня 2017 року оптичного носія наданого ОСОБА_2, на якому мається запис ДТП, що трапилася 12 листопада 2015 року. (т.2 а.с.142-146);

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження та спричинило потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд відноситься критично відносно клопотання захисника ОСОБА_18 щодо визнання недопустимими всіх доказів, які були зібрані під час досудового розслідування, у зв'язку з тим, що йому, як захиснику обвинуваченого, в порушення вимог ст.290 КПК України, прокурор або слідчий не надали доступ до матеріалів досудового розслідування, які були в їх розпорядженні, після завершення досудового розслідування, виходячи з наступних підстав :

Відповідно до ст.290 КПК України, 1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

7. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Згідно ст.87 КПК України, Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

2. Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_18 вступив у справу в якості захисника обвинуваченого 19.09.2017 року, про що свідчить оригінал договору про надання адвокатських послуг, укладений 19.09.2017 року між адвокатом ОСОБА_18 та обвинуваченим ОСОБА_2 (Т.1 а.с.127-129) Строк дії даного договору - 3 роки. Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 надійшов до суду 25.04.2017 року . Отже, захисник ОСОБА_18 почав представляти інтереси обвинуваченого після закінчення досудового слідства та направлення обвинувального акту прокурором до суду.

Дотримуючись законні процесуальні права та інтереси обвинуваченого та захисника, суд до початку розгляду справи по суті надав можливість адвокату ОСОБА_18 ознайомитись з матеріалами кримінального провадження та зобов'язав прокурора надати стороні захисту для ознайомлення всі матеріали досудового розслідування, які були в їх розпорядженні, після завершення досудового розслідування. Адвокат, відповідно до початку розгляду справи по суті ознайомився з усіма матеріалами кримінального провадження, які були в розпорядженні суду та прокурора, про що свідчить власноручно написані останнім розписки (Т.1 а.с.131, 139).

Крім цього, на досудовому слідстві права обвинуваченого захищали два адвоката : ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які були слідчим залучені, про що свідчать відповідні постанови (Т.1 а.с.168-173), і яким після закінчення досудового слідства разом із обвинуваченим прокурором було відкрито матеріали кримінального провадження, а слідчим надано можливітсть ознайомитись з вказаними матеріалами (Т.2 а.с.118-126; 133-148).

В подальшому, обвинувачений в судових засіданнях заявляв клопотання про розгляд вищезазначеного кримінального провадження у відсутність його адвокатів: ОСОБА_19, ОСОБА_20, але за участю адвоката ОСОБА_18, який, як раніше судом зазначалось, вступив у справу на стадії судового розгляду, але до початку розгляду справи по суті. Вказані клопотання підтверджуються письмовими заявами обвинуваченого (Т.1 а.с.41, 175).

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, та положення ст.ст.87, 290 КПК України, суд вважає, що органом досудового слідства не було порушено право обвинуваченого на захист, також не було порушено його право та право його захисників на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового слідства, а тому у суду не має підстав визнавати матеріали досудового розслідування недопустимими доказами.

Крім цього, в матеріалах справи мається копія договору про надання адвокатських послуг (Т.1 а.с.230-232), яка нібито укладена між адвокатом ОСОБА_18 та обвинуваченим ОСОБА_2 17.02.2016 року, тобто під час проведення досудового слідства. Суд відноситься критично до вищезазначеної копії договору, оскільки ні обвинувачений, ні захисник, ні прокурор не надали оригінал вказаного договору про надання адвокатських послуг обвинуваченому адвокатом ОСОБА_21 під час досудового слідства, а тому суд приходить до висновку про відсутність факту укладання такого договору під час досудового слідства.

Навпаки, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_21 під час проведення досудового слідства представляв інтереси саме потерпілої ОСОБА_3, що підтверджується відповідним оригіналом договору про надання адвокатських послуг, укладеним 24.05.2016 року між адвокатом ОСОБА_18 та ОСОБА_3 (Т.2 а.с.104).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин, особу обвинуваченого, відношення до вчиненого кримінального правопорушення та його обставини і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_2 буде у виді позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів в межах санкції ч.2 ст.286 КК України .

Обставин, що в порядку ст. ст.66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, - суд не вбачає.

Разом з тим, враховуючи вік обвинуваченого, його стан здоров'я, суд вважає, що є підстави для застосування ст.ст.75,76 КК України, оскільки виправлення останнього можливо без позбавлення його свободи.

По справі прокурором в інтересах Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особам, які потерпілі від злочину в розмірі 4768 грн. 58 коп. Вказаний позов підлягає повному задоволенню, оскільки вказані витрати завдані злочином, який вчинив обвинувачений.

Крім цього, Приватним підприємством "Агромаш" заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 213 700 грн. з обвинуваченого ОСОБА_2 та 50 000 грн. із Страхової компанії "Провідна". В задоволенні вказаного позову слід відмовити, оскільки позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів щодо розміру завданої матеріальної шкоди.

Також потерпілими ОСОБА_9. ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 та Страхової компанії "Провідна". ОСОБА_9 прохає стягнути із ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 17 500 грн., а із СК "Провідна" 1500 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. моральної шкоди. ОСОБА_6 прохає стягнути із обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 37500 грн., а із СК "Провідна" 32272 грн. матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди.

Вказаний позов підлягає повному задоволенню відповідно до ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.22.1, 23.1, 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, завдана матеріальна шкода злочинними діями обвинуваченого, підтверджується відповідними товарними чеками та квитанціями, а із заявленим позивачами розміром моральної шкоди, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд також погоджується.

По кримінальному провадженню маються витрати за проведення експертизи в сумі 2421 гривні 10 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки .

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки .

Відповідно до ст.76 КК України, зобов’язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в ці органи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Позов прокурора в інтересах Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця 02068, АДРЕСА_1 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради рах.31412544700011 УК у Лубенському районі /м.Лубни/ 24060300 код 37710415 МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавськй області, 37500, м.Лубни, вул.Г.Тютюнника, 19 а, 4768 гривень 58 копійок витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особам, які потерпілі від злочину.

Позов ОСОБА_9 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Страхової компанії "Провідна" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця 02068, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця 39500, АДРЕСА_2, 17500 гривень моральної шкоди, а на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки 39500, АДРЕСА_2, 37500 гривень моральної шкоди .

Стягнути із Страхової компанії "Провідна" інд. код 29510137, 01032, м.Київ, бул.Т.Шевченка, 37/122 на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця 39500, АДРЕСА_2, 1500 гривень матеріальної шкоди та 2500 гривень моральної шкоди, а на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки 39500, АДРЕСА_2, 32 272 гривні матеріальної шкоди та 2500 гривень моральної шкоди.

В позовних вимогах Приватного підприємства "Агромаш" до ОСОБА_2, Страхової компанії "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця 02068, АДРЕСА_1 на користь держави 2421 гривню 10 копійок витрат за проведення експертиз в кримінальному провадженні .

Речові докази по справі, а саме : автомобіль "Фольксваген Гольф" днз АА 1955 ОІ, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - залишити останній, як власниці транспортного засобу ;

- автомобіль "Фольксваген Гольф" днз ВІ 3970 ВА, що знаходиться на зберіганні на підставі зберігальної розписки у представника "Агромаш" - ОСОБА_22 - передати власнику - ПП "Агромаш" (с.Вакулиха Карлівського району, Полтавської області) ;

- автомобіль НОМЕР_5, що знаходиться на зберіганні на підставі зберігальної розписки у ОСОБА_23 - залишити останньому, як власнику транспортного засобу.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_24В.