Рішення № 77895100, 12.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

______________________

Справа № 520/1449/18

Провадження № 2/520/3766/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.,

за участю секретаря – Шевчук В.О.,

за участю представників сторін:

представник позивача – ОСОБА_2, діюча на підставі ордеру та довіреності;

представник відповідача – ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності;

представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_5

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

про визнання недійсним реєстрації змін обтяження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018року ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просив суд визнати недійсним правочин про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24 листопада 2012року, внесеного до Державного реєстру іпотек 24 листопада 2012року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий номер обтяження 3872084 у Державному реєстрі іпотек.

12.06.2018року ОСОБА_5 до канцелярії суду було надано уточнену позовну заяву,яку у підготовчому засіданні 19.06.2018року було прийнято до розгляду, та в якій ОСОБА_5 просить суд визнати недійсним реєстрації змін обтяження нерухомого майна іпотекою у Державному реєстрі іпотек від 24 листопада 2012року, внесеного до Державнго реєстру іпотек 24 листопада 2012року як реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий номер обтяження 3872084 у Державному реєстрі іпотек (а.с. 103-107).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_5 посилається на те, що відповідно до умов кредитного споживчого договору від 09.10.2006 року за №853-11 ДОУ 1 Н, укладеним між ним та ПАТ «УкрСиббанк», йому були надані кредитні кошти у сумі 132 730 швейцарських франків на строк до 09.10.2027 року під 7,99% річних, для придбання нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що у забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним споживчим договором, 11 жовтня 2006року також був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий №3563, накладена заборона відчуження зазначеної вище квартири до припинення договору, реєстровий номер 138.

Позивач вказує, що у зв’язку з порушенням ним умов кредитного договору, у 2010 році ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом про стягнення кредитних коштів, рішенням Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 24 червня 2011 року, яке набрало чинності 04 листопада 2011року, з нього та поручителя - ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» було стягнуто заборгованість у сумі 1 184 023 грн.19 коп.

26.11.2011року, як вказує позивач, Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було відкрито касаційне провадження та виконання рішення було зупинено до закінчення касаційного провадження по справі.

У січні 2013року, як стверджує позивач, у Київському районному суді м. Одеси розглядалася заява ПАТ «Дельта Банку» про заміну сторони у виконавчому провадженні, саме тоді він дізнався, що 08.12.2011року між ПАТ «УкрСибБанком» та ПАТ «Дельта Банком» було укладено договір відступлення прав вимоги, однак ПАТ «Дельта Банк» надав лише копію виписки з договору від 08.12.2011року та, у порушення вимог ст. 516 ЦК України, він не був повідомлений жодною стороною угоди від 08.12.2011року про здійснений правочин - договір відступлення прав вимоги.

При цьому, сторони правочину також проігнорували вимоги законодавства та судову практику про те, що здійснити відступлення прав вимоги можливо лише до винесення рішення судом про стягнення боргу.

Як вказує позивач, рішення суду від 24.06.2011року до виконавчої служби на примусове стягнення не спрямовувалося, тому суд обґрунтовано відмовив новому кредитору у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Однак, позивач зазначає, що незважаючи на допущені порушення законодавства, відповідач 23 травня 2014року звернувся до суду з позовом до нього - ОСОБА_5, Реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність нерухомого майна, а при ознайомленні з матеріалами справи у апеляційному суді Одеської області ним було встановлено, що у витягу з Державного реєстру іпотек є відомості про реєстрацію 24.11.2012року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 правочину про відступлення. прав за іпотечним договором, на підставі якого ПАТ «Дельта Банк» є іпотекодержателем спірної квартири АДРЕСА_2.

При цьому, як стверджує позивач, ні первісний кредитор, ні новий кредитор його у встановленому законодавством порядку не повідомляли про укладення 08.12.2011року договору про відступлення прав вимоги за основним зобов’язанням, а у грудні 2017року ним було отримано листа від Головного територіального управління юстиції у місті Києві про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, який здійснював приватну нотаріальну діяльність за адресою: місто Київ, вул. Воровського, 37/14, к.102-106, у відповідності до наказу Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 08.05.2015року припинив свою діяльність з 13 травня 2015 року.

Відповідно до архівної довідки, наданої Київським державним нотаріальним архівом на особисту заяву від 15.12.2017року за №2944/01-21, вбачається, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 від 24 листопада 2012 року записи про вчинення нотаріальних дій за 24 листопада 2012 року відсутні, як і відсутні договори про заставу (іпотеку) майна та документи, на підставі яких вони посвідчувались від 24.11.2012р., договори, де б стороною виступав позивач ОСОБА_5

Таким чином, позивач вважає, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором від 24.11.2012року нотаріально не посвічувався, всупереч вимогам ч.3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 54, 55 Закону України «Про нотаріат», ст. 182 ЦК України.

З урахуванням викладеного, з посилання на ст.ст. 182, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 54-55 Закону України «Про нотаріат», позивач вважає, що повідомлення про зміну обтяження заповнено з порушенням вимог законодавства, а з відповіді архіву, отриманої представником позивача, вбачається, що відсутні документи, на підставі яких нотаріусом здійснено запис, у зв’язку з чим, ОСОБА_5 звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 08.02.2018року позовну заяву ОСОБА_5 до ПАТ «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним правочину про відступлення прав за іпотечним договором було залишено без руху.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.02.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним правочину про відступлення прав за іпотечним договором. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

21.03.2018року та 25.06.2018року до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові відзиві на позовну заяву ОСОБА_5, в яких представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на дотримання нотаріусом законодавства щодо внесення до Реєстру відомостей про обтяження нерухомого майна (а.а. 58-62, 135-138).

27.03.2018року та 04.07.2018року від представника позивача до канцелярії суду надішли відповіді на відзив, в яких представник позивача просив суд відхилити відзиви представника відповідача, оскільки правова позиція позивача підтверджується наданими до позовної заяви доказами, які у відповідності до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми (а.с. 69-73, 145-148).

У підготовчому засіданні 19.06.2018року представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надав суду заяву про закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки нотаріус щодо діяльності якого фактично позивач заявляє позовні вимоги є суб’єктом владних повноважень, тобто предмет і підстави позову стосуються здійснення суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а тому, на думку представника відповідача, вказані вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2018року у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про закриття провадження у справі, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним правочину про відступлення прав за іпотечним договором було відмовлено.

У підготовчому засіданні 29.08.2018року судом було задоволено заяву представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с. 181-182).

У підготовчому засіданні 29.08.2018року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.11.2018року представник позивача, який одночасно є представником третьої особи - ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 12.11.2018року представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву.

Третя особа - ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, у підготовчі та судові засідання не з’явилась, письмових пояснень на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 12.11.2018року не з’явився, 09.11.2018року надіслав електронною поштою на електронну адресу суду заяву, в якій просив провести судове засідання за його відсутності, у вирішенні заяв, клопотань тощо учасників процесу покладається на розсуд суду, при прийнятті рішення просив врахувати права та інтереси дитини.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у м. Києві про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 12.11.2018року не з’явився, 10.04.2018року надав до суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу за його відсутності, за наявними документами і доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства (а.с. 85-87).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, у судові засідання не з’явився, письмових пояснень на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який одночасно є представником третьої особи - ОСОБА_4, представника відповідача, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 09.10.2006року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (на теперішній час – ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 853-11 ДОУ 1 Н, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 132 730 швейцарських франків зі строком повернення до 11.10.2027року.

У забезпечення виконання умов цього договору, між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (на теперішній час – ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_5 11.10.2006року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (реєстровий номер 3563). Предметом цього договору є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

АКІБ «УкрСиббанк» як іпотекодержатель на підставі зазначеного іпотечного договору зареєстрував обтяження квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію в Реєстрі від 11.10.2006 № 9501330.

У подальшому, 08.12.2011року між ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, зокрема, за кредитним договором від 09.10.2006року № 853-11 ДОУ 1 Н, а також усіма договорами забезпечення, в тому числі за іпотечним договором від 11.10.2006року.

На підставі цього договору купівлі-продажу прав вимоги АТ «Дельта Банк» звернулося до реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 здійснити зміну відомостей щодо іпотекодержателя.

Приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 24.11.2012 здійснив реєстрацію змін обтяження, реєстровий номер 3872084.

Таким чином, позивачем фактично оспорюються дії нотаріуса як реєстратора.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Однак, позивач, незважаючи на роз’яснення суду, такого клопотання не заявив, навіть заперечував проти клопотання АТ «Дельта Банк» про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, суд зазначає про те, що згідно листа Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 22.11.2017року №22510/4-17, відповідно до наказу до наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 08.05.2015 № 218/6 діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 припинена з 13 травня 2015 року, документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса ОСОБА_8 передано на зберігання до Київського державного нотаріального архіву.

Таким чином, суд вказує на те, що належним відповідачем у даній справі є Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, оскільки діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було припинена з 13 травня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зобов'язаний довести, яким чином наявність у Реєстрі обтяження за реєстровим номером 3872084 порушує (зачіпає) його права і законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити аргументи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його правового захисту.

Однак позивач не пред`являє жодної вимоги до АТ «Дельта Банк», а також не довів належними та допустимим доказами порушення цим банком прав позивача.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дійсність та чинність іпотечного договору від 11.10.2006року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, на підставі якого в подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 до Реєстру внесено запис про зміну обтяження за реєстровим номером 3872084, встановлені рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2018року у справі №520/1453/18 за позовом ОСОБА_5 до АТ «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки і зняття заборони на квартиру, що є предметом іпотеки.

Позивач не оспорює договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк», а зазначає лише про те, що він не повідомлений про його укладення.

Однак згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно з ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Отже, у разі неповідомлення або неналежного повідомлення боржника новим кредитором про перехід до нього права вимоги законодавством встановлено правовий захист саме боржника.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним, а позивач не надав суду доказів того, що кредитні кошти ним сплачені первісному кредиторові.

Отже, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

Разом з тим, позивач фактично оспорює не правочин, а реєстрацію змін обтяження.

За таких обставин, посилання позивача на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, що регламентують недійсність правочину, є необґрунтованими та помилковим.

Відповідно до абз. 5 п. 2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 за№ 410 (з наступними змінами і доповненнями, далі – Порядок; чинного на час виникнення спірних правовідносин), реєстратори – державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до п. 4 Порядку державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Згідно з п. 5 Порядку державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором.

Державна реєстрація відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором регламентується п.п. 17-24 Порядку.

Зокрема, відповідно до п. 17 Порядку внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

Згідно з п. 18 Порядку в повідомленні зазначаються: 1) дата державної реєстрації відомостей; 2) порядковий номер запису; 3) підстава внесення відомостей (повідомлення іпотекодержателя чи рішення суду); 4) відомості про реєстратора.

Пунктом 19 Порядку встановлено додаткові вимоги до повідомлення, зокрема, відомості про відступлення прав за іпотечним договором: про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

Копія повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, надана позивачем разом з уточненою позовною заявою, містить усі відомості, необхідні для внесення реєстратором (нотаріусом) до Реєстру запису про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, реєстровий номер 3872084 (а.с.109-110).

Таким чином, це повідомлення відповідає вимогам чинного на той час законодавства, а позивач не спростував зазначеного.

Посилання позивача на відповідь архіву про відсутність документів, які стали підставою для реєстрації нотаріусом змін обтяження нерухомого майна, спростовуються матеріалами цієї справи, в якій наявні копії необхідних документів.

Аналізуючи надані суду докази, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_5 до АТ «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції в м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, пред’явлений до неналежного відповідача, є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з відмовою у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним реєстрації змін обтяження нерухомого майна – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.11.2018року.

Суддя Петренко В. С.