Рішення № 77894862, 12.11.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3020/18

Провадження № 2-о/539/145/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді – Грузман Т.В. за участі секретаря судового засідання – Джадан І.В. заявника – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м . Лубни цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Постав-Муківська сільська рада та Чорнухинська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту батьківства.

У заяві вказала, що 14.08.2016 року помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті залишилося спадкове майно на яке вона є спадкоємицею за законом.

Однак у зв’язку з тим, що в свідоцтві про її народження в графі «Батько» вказано лише ім’я без зазначення прізвища та по-батькові нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори в оформленні спадщини відмовила та рекомендувала звернутися до суду.

Заявник також вказала, що її батьки взяли шлюбу вже після її народження, але довгий час до реєстрації шлюбу проживали разом, вели спільне господарство, спільно виховували та утримували її.

На підставі вищевикладеного, заявник прохає суд встановити факт того, що померлий 14.08.2016 року ОСОБА_2 є її батьком.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники заінтересованих осіб Постав-Муківської сільської ради та Чорнухинської державної нотаріальної контори на розгляд справи не з’явилися, проте направили до суду письмові заяви, в яких прохають розглянути справу без їх участі. При цьому Постав-Муківська сільська рада покладається на розсуд суду, а Чорнухинська державна нотаріальна контора вважає, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими та третіми особами (а.с.26, 28).

Суд, заслухавши заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_3 народилася 6 липня 1956 року в с. Поставмуки Чорнухинського району Полтавської області, що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії І-КЕ №276181 від 05.10.1995 року та про одруження серія ІІ-КЕ №324162 від 09.07.1993 року (а.с.6,8).

Згідно вищевказаного свідоцтва про народження заявника в графі «Батько» вказано лише ім’я «Іван», в графі «Мати» ОСОБА_4 (а.с.6).

Судом встановлено, що на момент народження заявника її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перебували в шлюбі. Їх шлюб було зареєстровано Постав-Муківською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області 2 жовтня 1956 року, актовий запис №11, що вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00020281569 від 05.06.2018 року (а.с.7).

14.08.2016 року батько заявника ОСОБА_2 помер в с. Лісова Слобідка Чорнухинського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).

При зверненні заявника до Чорнухинської нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини, що відкрилася після смерті її батька, для одержання свідоцтва про спадщину заявнику рекомендованого звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин (а.с.9).

Згідно з ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду; заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу (ч. 2 ст. 130 СК України), тобто матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття (ч. 3 ст. 128 СК України).

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КпШС України, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду показали, що заявник народилася та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. ЇЇ батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Проживали разом однією родиною. Батько працював в колгоспі на фермі.

Таким чином, судом встановлено, що батько ОСОБА_2 за життя визнавав своє батьківство щодо заявника ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року«Про застосування судами окремих нормСімейного кодексу Українипри розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни № 5 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,ч. 2 та ч. 3ст. 53, ч.2ст.55КпШС,ст.ст.128,130,135СК України, ст. ст. 1-5, 10, 76-83, 263-265, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (жительки м. Лубни, вул.. Круглицька, 17 Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2, який помер 14 серпня 2016 року в с. Лісова Слобідка Чорнухинського району Полтавської області відносно дочки ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грузман Т.В.