
Справа № 428/9944/17
Провадження №2-а/428/215/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., при секретарі - Андрусишин Н.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.»,
ВСТАНОВИВ:
На адресу Сєвєродонецького міського суду Луганської області з Верховного Суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018 року вказану адміністративну справу розподілено судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Журавель Т.С., у зв’язку з прийняттям Верховним Судом 10.05.2018 року постанови, якою скасовано постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.10.2017 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року та необхідністю нового розгляду справи.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.07.2018 року дану справи прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.04.2016 року розпорядженням міського голови №73-К позивача було призначено на посаду радника міського голови. 16.05.2016 року розпорядженням міського голови №138-к позивача переведено на посаду завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг міської ради. 20.10.2016 року розпорядженням міського голови №350-К позивача було переведено з посади завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг міської ради на посаду начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради, за підсумками конкурсу. Розпорядженням міського голови №295-К від 22.08.2016 року до позивача, як до начальника відділу з юридичних та правових питань, було застосовано захід дисциплінарного заходу у вигляді догани у зв’язку із порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п. 5, 8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за №1203/29333. Позивач вважає, що розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2016 року необґрунтоване, протиправне та винесене в порушення вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», КЗпП України, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, тому звернувся з даним позовом до суду.
Учасники справи в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача – Сєвєродонецької міської ради надав до суду заяву без присутності представника міської ради. Причини неявки відповідача – Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 суду не відомі.
У відповідності до ч. 3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 4 ст. 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії трудової книжки серії АХ №206524, позивача призначено на посаду радника міського голови з 04.04.2016 року (розпорядження міського голови №73-К від 04.04.2016 року); 16.05.2017 року переведено на посаду завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг, за підсумками стажування із збереженням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження міського голови №138-К від 17.05.2016 року); 21.10.2016 року переведено на посаду начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради за підсумками конкурсу (розпорядження міського голови №350-К від 20.10.2016 року); 02.03.2017 року звільнено з роботи у зв’язку із виявленням невідповідності займаній посаді, п.2 ч.1 статті 40 КЗпП України (розпорядження міського голови №111 від 02.03.2017 року); 17.05.2017 року поновлений на попередній роботі (розпорядження міського голови №144-К від 17.05.2017 року).
14.06.2017 року (вх.№228 від 13.06.2017 року) в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_3, з резолюцією щодо організації виконання, була надана службова записка начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 16.06.2017 року на виконання зазначеного документу на адресу в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_3 надійшла службова записка позивача ОСОБА_1 (вх.№241 від 16.06.2017 року), в якій зазначено, що 12.06.2017 року ОСОБА_1 в.о. міського голови ОСОБА_4 було повернено підготовлену позивачем 13.06.2017 року службову записку. У зв’язку з відсутністю екстрасенсорних здібностей, просив пояснити в письмовій або усній формі причину повернення ОСОБА_1 його ж службової записки без розгляду та пропозицій щодо її змісту.
З копії письмового доручення в.о. міського голови ОСОБА_3 від 16.06.2017 року (вх. №248 від 16.06.2017 року) вбачається, що начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 16.06.2017 року надано доручення у термін до 16.30 год. надати письмову інформацію щодо виконання розпорядження про участь у судовому засіданні Донецького апеляційного адміністративного суду стосовно ОСОБА_5, яке мало місце 07.06.2017 року о 10.20 год. у м. Краматорську Донецької області, та його результати.
Згідно копії листа-відповіді ОСОБА_1 від 16.06.2017 року №249 на виконання вищезазначеного письмового доручення вбачається, що письмове доручення про виконання завдання та надання інформації позивачем отримано о 14.15 год., про необхідність прийняття участі у розгляді справи, призначеної на 10.20 год. в Донецькому адміністративному суді м. Краматорськ, позивачу ОСОБА_1 стало відомо лише 07.06.2017 року о 08.20 хв. при ознайомленні з розпорядженням. Нажаль, бажання ОСОБА_1 прийняти участь у зазначеному судовому засіданні було недостатньо у зв’язку з відсутністю часу на ознайомлення зі справою та на подолання відстані від м. Сєвєродонецька до м. Краматорськ, а також відсутністю телепортаційних здібностей».
20.06.2017 року (вх.№265 від 20.06.2017 року) в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_3 було надано письмове доручення позивачу ОСОБА_1 у термін до 16.30 год. 20.06.2017 року надати письмову інформацію щодо виконання останнім посадових обов’язків, передбачених вимогами п.п. 2.9, 3.10 «Положення про відділ з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради».
20.06.2017 року (вх.№270 від 20.06.2017 року) від ОСОБА_1 на виконання письмового доручення в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_3 надійшла службова записка згідно якої у зв’язку з тим, що чисельність відділу з юридичних та правових питань складає 5 осіб (з 06.03.2017 року), а по факту 4 з урахуванням великого об’єму роботи, з урахуванням проведених робочих нарад, які проводилися у присутності всіх посадових осіб відділу, окрім ОСОБА_6, котрий систематично ігнорує та не виконує законні вимоги ОСОБА_1, відділом було прийнято рішення щодо відкладення проходження підвищення кваліфікації посадовими особами, при зменшенні навантаження на відділ. Крім того, з незалежних від ОСОБА_1 обставин, а саме з вини в.о. міського голови ОСОБА_3 (незаконне звільнення у період з 02.03.2017 року по 17.05.2017 року) ОСОБА_1 не мав можливості займатись запланованим на цей час підвищенням кваліфікації посадових осіб як відділу так і посадових осіб Сєвєродонецької міської ради. Але, зобов’язується у найближчий час підготувати новий план заходів щодо підвищення кваліфікації посадових осіб Сєвєродонецької міської ради в черзі котрих ОСОБА_3 буде «заброньоване» перше місце».
Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2 № 295-К від 22.08.2017 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.» до позивача, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради, застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв’язку з порушенням вимог статті 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 5,8 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року №1203/29333.
Позивач вважає вищевказане розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд погоджується з вищевказаним твердженням позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Пунктами 5 та 8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року №158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за №1203/29333, передбачено, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України закріплено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статті 147, 147-1 КЗпП України визначаються, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…». Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що при вирішенні спору по суті слід з'ясувати безпосереднє дотримання власником або уповноваженим ним органом строк застосування дисциплінарного стягнення та строк його накладення.
Суд звертає увагу на те, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено, оскільки з довідки № 5101 від 10.10.2017 року, виданої в.о. міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 вбачається, що начальник відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 перебував на лікарняних у період з 26.05.2017 року по 02.06.2017 року, з 26.06.2017 року по 29.06.2017 року, з 22.08.2017 року по 28.08.2017 року, з 08.09.2017 року по 06.10.2017 року. У період з 03.07.2017 року по 14.08.2017 року – знаходився у щорічній основній відпустці.
Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що посадова особа місцевого самоврядування має обов'язки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.
Зі змісту розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2 №295-К від 22.08.2017 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.» вбачається, що до останнього застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв’язку із порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за №1203/29333.
Аналізуючи правомірність застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження міського голови ОСОБА_2 від 22.08.2017 року №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.» суд доходить наступного висновку.
Підставою застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення стала службова записка заступника міського голови ОСОБА_3 від 15.08.2017 року №397, письмові пояснення начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 від 16.08.2017 року, у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_7 обов’язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у недотриманні загальновизнаних етичних норм поведінки, а саме використання у службових записках від 16.06.2017 року №241 та від 20.06.2017 року №270, письмових поясненнях від 16.06.2017 року №249 неетичних висловлювань, які є некоректними та несумісними у взаєминах між керівником та підлеглим, що дискредитують та порочать звання посадової особи місцевого самоврядування, є проявами неповаги до в.о. міського голови ОСОБА_3 та породжують конфліктні ситуації, підривають трудову дисципліну та є неприйнятними у сфері службового спілкування.
Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Суд звертає увагу на те, що позивач своєчасно та детально у письмовій формі викладав причини неможливості виконати доручення відповідача в.о. міського голови ОСОБА_3, що підтверджується його письмовими поясненнями, копії яких наявні в матеріалах справи.
Викладення своєї позиції з застосуванням фігуральних висловлювань чи алегоричних виражень (висловлювань, вживаних у переносному значенні) не може сприйматися як порушення загальновідомих правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, що тягнуть за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що застосування заходу дисциплінарного стягнення до позивача відбулось з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пп. 5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Також, суд вважає, що в оскаржуваному розпорядженні відсутнє чітке, конкретизоване формулювання вчиненого позивачем проступку, що став підставою застосування дисциплінарного стягнення до позивача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач, приймаючи розпорядження від 22.08.2016 року №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.» діяв не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому розпорядження є таким, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 640 грн., у зв’язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у рівних частках, а саме по 320 грн. з кожного відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 194, 229, 241-246, 255, 263, 293, 295, 297, 325 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1В.» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 №295-К від 22.08.2017 року про застосування до ОСОБА_1, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради, заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень).
Стягнути з Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень).
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель
Судове рішення № 77893458, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 30.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/9944/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: