Рішення № 77893101, 07.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6402/18

Провадження № 2/487/2503/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого судді — ОСОБА_1, при секретарі – Оцабера М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В судове засідання представник позивачів не з’явився, надав до суду заяву, просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, посив розглядати справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено судом, 26.04.2011року помер батько позивача – ОСОБА_3.

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на жито, виданого ЖКУ «Чорноморський суднобудівний завод» 13.08.1993 року. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Син померлого прийняв спадчину після померлого ОСОБА_3, так як проживав разом з спадкодавцем на день смерті.

Після смерті спадкодавця оригіналу Свідоцтва про право власності на житло серед документів не було знайдено.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачі звернулися до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак було відмовлено в зв’язку з тим, що позивачем не наданні правовстановлюючі документі (оригінали), що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат» від 1993 р., зі змінами, п.4.14, 4.15 глави 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 р., зі змінами, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 7 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок).

Згідно з ч,4 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з роз'ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до пероконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258,259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 померлого 26.04.2001 року.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Г. Нікітін