Вирок № 77892990, 08.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/846/18

н.п. 1-кп/415/494/18

ВИРОК

Іменем України

08 листопада 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 17.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018130530000057

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красний Партизан Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Нестеренка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В

03 січня 2018 року, в денний час, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, збираючи металобрухт на смітнику, розташованому неподалік Попаснянського вагоноремонтного заводу м. Попасна Луганської області, побачив на землі предмет циліндричної форми, зовні нагадуючий ручну гранату Ф-1, з запалом до неї. Після чого обвинувачений ОСОБА_1, маючи злочинний умисел на придбання вказаного боєприпасу та подальшого його носіння і зберігання, переніс зазначену гранату та став її зберігати без передбаченого законом дозволу, за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2.

24.01.2018 співробітниками поліції Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області, на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області, в ході проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, у дерев'яній шафі, яка знаходиться в приміщенні вказаної квартири, виявлено та вилучено металевий предмет, зовні нагадуючий ручну гранату Ф-1 з запалом УЗРГМ-2, який згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/36-е від 07.03.2018 є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 грам) - корпусом ручної гранати Ф-1 та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-2, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам), у сукупності корпус гранати Ф-1 з запалом УЗРГМ-2 являються бойовим припасом - ручною осколковою гранатою Ф-1; граната Ф-1 придатна до вибуху.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив носіння, зберігання, придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у носінні, зберіганні та придбанні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 28), у побуті характеризується задовільно (а.с. 27), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.31), відповідно до ст. 89 КК України не судимий (а.с. 26);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає щире каяття та перебування на утриманні неповнолітнього сина.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та перебування на утриманні неповнолітнього сина, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи №19/113/10/36-е від 07.03.2018, у розмірі 1 144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 24 січня 2018 року - диск «DVD- R» з відеофіксацією обшуку, який долучений до кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;

відповідно до постанови слідчого Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 14 березня 2018 року - корпус ручної бойової гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ-2, первинні упаковки та залишки після вибуху, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко