Ухвала суду № 77890488, 12.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8277/18

УХВАЛА

Іменем України

12.11.20182.11.2018 року.

Галицький районний суд міста Львова у складі:

голосуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві (далі – Шевченківський РВ ДВС м. Київ) від 17 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження та від 17 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату. Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні Шевченківського РВ ДВС м. Київ перебуває виконавчий лист Галицького районного суду м. Львова від 04 червня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДСА України судового збору у розмірі 1600 грн. Рішенням суду було ухвалено стягнення з ОСОБА_1 та інших уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» на користь держави судового збору. У виконавчому листі ОСОБА_1 зазначений як фізична особа. А у постанові про відкриття виконавчого провадження наявна адреса: м. Київ, вул. Прорізна, 8, де ОСОБА_1 ніколи не проживав. Крім того, постановою від 17 жовтня 2018 року державний виконавець звернув стягнення на заробітну плату ОСОБА_3 Заявник вважає, що вказані постанови державного виконавця є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки стягнення суми мало би здійснюватися з ОСОБА_3 як уповноваженої особи Фонду або безпосередньо з ФГВФО.

ОСОБА_3 в письмовій заяві просив суд проводити розгляд скарги без його участі, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Шевченківський РВ ДВС м. Київ свого представника до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлень на офіційну електронну адресу державного органу.

Так само були повідомлені на офіційні електронні адреси треті особи по справі Державна судова адміністрація України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Представники третіх осіб до суду не з’явилися.

Суд, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року у червні 2018 року до Шевченківського РВ ДВС м. Київ було направлено виконавчий лист № 461/2035/17 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як Уповноважених осіб ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» судового збору на користь ДСА України.

В силу ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ від 17 вересня 2018 року відкрите виконавче провадження № 57173354, де боржником зазначено фізичну особу - ОСОБА_1, адреса проживання боржника: м. Київ, вул. Прорізна, 8.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріали скарги не містять, а державним виконавцем не було надано суду доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року була направлена ОСОБА_1 та останній її отримав. Сам заявник зазначає, що про існування виконавчого провадження він дізнався лише 30 жовтня 2018 року після отриманням за місцем роботи – у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб постанови про звернення стягнення на заробітну плату.

Так, судом встановлено, що 17 жовтня 2018 року постановою державного виконавця було звернуте стягнення на доходи ОСОБА_1

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв’язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (ст. 1 Закону).

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону, уповноважена особа Фонду – це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відтак, ОСОБА_1 є Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», у зв’язку з чим рішенням суду, з нього як працівника Фонду (фактично з Фонду як юридичної особи) стягнуто судовий збір за результатами розгляду цивільної справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» в частині необхідності доведення до боржника постанови про відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на дохід боржника як фізичної особи, хоча відповідно до виконавчого листа ОСОБА_1 брав участь у справі та був відповідачем як працівник ФГВФО. Порушення державним виконавцем вимог ст. 27 Закону та порушення під час відкриття провадження тягнуть за собою неправомірність всіх виконавчих дій, що вчинені у провадженні № 57173354.

В той же час, суд частково задовольняє скаргу ОСОБА_1 з огляду на наступне.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у постанові від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відтак, вимоги скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанов державного виконавця судом не підлягають задоволенню.

З метою належного захисту права заявника ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає за необхідне зупинити стягнення за виконавчим листом Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року № 461/2035/17 до набрання ухвалою законної сили.

Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві – задовольнити частково.

Визнати неправомірними рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6, а саме:

- постанову від 17 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57173354;

- постанову від 17 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1.

Зобов’язати старшого державного виконавця скасувати Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 скасувати постанову від 17 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57173354 та постанову від 17 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1.

До набрання ухвалою законної сили зупинити стягнення за виконавчим листом Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року № 461/2035/17.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 15 діб з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Фролова