Рішення № 77890276, 16.11.2018, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 382/1658/18

Номер провадження: 2-а/365/15/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2018 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2018 року позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області із вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 08 вересня 2018 інспектор УПП в м. Бориспіль Єгоров Є.О. виніс щодо нього постанову серії НК № 639558, в якій зазначив, що він 8 вересня 2018 року о 13 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «ЗІЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, на 100 км автодороги Київ-Харків, не надав сигнал світловим покажчиком повороту при перестроюванні, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР України, та під час зупинки, на вимогу працівника патрульної служби, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, а ліве переднє колесо (шина) має залишкову висоту протектора менше 1,0 мм, чим порушив п. 31.4.5 «а» ПДР України, та наклав на нього адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн за ч. 1 ст 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Спірну постанову він отримав 14.09.2018. З цією постановою він не згоден, оскільки не допускав зазначених інспектором порушень, так як перед перестроюванням руху ввімкнув покажчик повороту, при зупинці - ввімкнув попереджувальні аварійні сигнали. Також інспектор зазначає про несправність автомобіля, яка забороняє експлуатацію транспортного засобу, а саме, що залишкова висота протектора на лівому передньому колесі менше 1,0 мм. Ці звинувачення є безпідставними, так як інспектор не проводив жодних замірів висоти протектора коліс, їх огляд чи фіксацію цього порушення. Працівник патрульної поліції не мав права притягувати його до адміністративної відповідальності без доказів, які відповідно до вимог ст. 251 КУпАП встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення. Справу, в порушення вимог ст. 276 КУпАП, розглянуто на місці зупинки транспортного засобу, інспектор не надав йому скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, тому просить скасувати спірну постанову.

Розпорядженням голови Яготинського районного суду Київської області від 24 вересня 2018 року справу передано на розгляд Згурівського районного суду Київської області.

У відзиві на позов представник відповідача повністю заперечує позов, посилаючись на те, що постанова винесена уповноваженою посадовою особою з дотриманням норм чинного законодавства. Справа розглядалась у присутності позивача, якого було ознайомлено із правами та з вчиненими правопорушеннями. На відео з нагрудної камери інспектора були зафіксовані порушення, допущені позивачем, та порядок розгляду оскаржуваної постанови. З приводу порушення, передбаченого п.п. «б» п. 2.9 ПДР України, інспектор Шестопал О.В. написав рапорт на ім'я командира БПП, з яким позивача було ознайомлено на місці вчинення правопорушення, де й було розглянуто справу. Відповідно до КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію» протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху інспектором не складається і саме інспектор уповноважений розглядати справу та за її результатами виносити постанову на місці вчинення правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП). Така правова позиція викладена й в ухвалі Вищого адміністративного суду у справі № 686/11550/16-а. Позивач під час розгляду справи жодних клопотань не заявляв. Після чого інспектор здійснив дослідження наявних доказів, повідомив позивача про прийняте ним рішення та виніс постанову.

На підтвердження викладених аргументів відповідач надав суду відео з нагрудної камери інспектора, на якому зафіксовано вчинені правопорушення та процедуру розгляду справи.

В судове засідання сторони повторно не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, направили заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позивач позов пітримує повністю, відповідач позов не визнає повністю.

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався на підставі ст. 129 Конституції України з метою забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справи та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини, а саме, що інспектор роти № 2 БПП в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Єгоров Є.О., який є уповноваженою на те посадовою особою, виніс щодо ОСОБА_2 постанову серії НК № 639558, відповідно до якої притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Зокрема за те, що ОСОБА_2 08 вересня 2018 о 13 годині 30 хвилин на 100 км автошляху Київ-Харків керував транспортним засобом марки «ЗІЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, та не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед перестроюванням, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР України, та під час зупинки, на вимогу працівника поліції, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, а також ліве переднє колесо (шина) має залишкову висоту протектора менше 1,0 мм, чим порушив п. 31.4.5 «а» ПДР України (а.с.5 - копія постанови).

Копія оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 8 вересня 2018 року - у день її винесення - позивачу вручена не була, хоча він ознайомився із її змістом та відмовився від підпису. Копію постанови отримав рекомендованим поштовим відправленням, яке було надіслано 10 вересня 2018 року.

За таких обставин строк оскарження спірної постанови позивач не пропустив, так як звернувся до суду 18 вересня 2018 року, тобто у визначений законом 10-денний строк з дня отримання її копії.

Під час розгляду справи суд переглянув відео з нагрудної камери інспектора, на якому зафіксовано обставини та процедуру розгляду справи та встановив наступне.

Інспектор роти № 2 батальйону УПП у Київській області Шестопал О.В. склав рапорт на ім'я командира батальйону від 08.09.2018 про те, що, патрулюючи трасу М.03 в складі екіпажу Шестопал О.В. та Єгоров Є.О., було зупинено вантажний автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_1, за порушення ПДР, а саме, неувімкнення покажчика повороту під час перестроювання із смуги в смугу та після зупинки неувімкнення аварійної сигналізації, чим порушив ПДР.

З цим рапортом був ознайомлений позивач. Після чого інспектор порушив процедуру розгляду справи у присутності позивача, ознайомив його з правами як особу, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомив про виявлені зазначені вище правопорушення. Із відеозапису не вбачається, що аварійна світлова сигналізація на автомобілі увімкнена. На відео також зафіксовано огляд стану протектора лівого переднього колеса.

Позивач на пропозицію інспектора будь-яких клопотань не заявив. Інспектор виніс спірну постанову, з якою позивач ознайомився, проте відмовився її підписувати.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

До адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів (ч. 1 ст. 14-1 КУпАП).

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

За порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 9.2 «б» ПДР України водій повинен перед перестроюванням, поворотом або розворотом подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

Згідно з п.п. «а» п. 31.4.5 ПДР України шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,4 т мають залишкову висоту малюнку протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з доволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1 мм, автобусів - 2,0, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 статті 121, частинами 1-3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст. 222 КУпАП).

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною 1 статті 121 та частиною 2 статті 122 КУпАП.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу (ст. 254 КУпАП).

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ст. 258 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ст. 283 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною першою статті 121, частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Доводи позивача про те, що під час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 121 та 122 КУпАП положення ст. 258 КУпАП не застосовуються, а розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися відповідно до ст. 276 КУпАП - за місцем вчинення правопорушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, належить до компетенції Національної поліції, що відповідно до абзацу другого статті 258 КУпАП виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 338/1/17 (адміністративне провадження № К/9901/15804/18).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач виконав свій обов'язок щодо надання суду доказів правомірності прийнятого рішення та щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відтак на підставі ст. 251 КУпАП суд визнає належними доказами рапорт інспектора Шестопала О.В. від 08.09.2018, як інший документ, та відеозапис із нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку інспектор встановив наявність адміністративних правопорушень та винність позивача у їх вчиненні.

Дослідивши письмові докази у справі, переглянувши відео з нагрудної камери інспектора, суд дійшов висновку, що в адміністративному позові необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що постанова відповідача є протиправною, необгрутнованою та немотивованою, оскільки вона винесена уповноваженою особою з дотриманням норм чинного законодавства. Відповідач надав докази щодо правомірності прийнятого рішення. Натомість аргументи позивача, викладені у позові, ґрунтуються на припущеннях та не спростовують доказів, наданих відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 14-1, 121, 122, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», Правилами дорожнього руху України, ст.ст. 2, 6, 20, 72, 77, 90, 242-246, 286 КАС України,-

У Х В А Л И В:

В адміністративному позові ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_2, житель АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Департаменту патрульної поліції, вулиця Кошового, 4 місто Бориспіль Київської області, 08301, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко