Ухвала суду № 77889551, 13.11.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.11.2018

Справа № 335/10230/18

Провадження № 2/334/3847/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на доходи на підставі виконавчого документа,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа Вознесенівський ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій областіпро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

12.11.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на доходи ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №5381, виданого 30.06.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у виконавчому провадженні №ВП 52266278 від 16.09.2016.

В заяві зазначила, що 30.04.2005 року між ОСОБА_1 та КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № DNH4KP11440400, відповідно до якого банком наданий кредит у сумі 2988,70 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 28 квітня 2006 року.

13.06.2016 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5381, яким запропонував задовольнити вимоги банку за період з 30.04.2005 року по 06.06.2016 року включно у розмірі: 1581,84 грн. - основний борг; 10839,94 грн. - залишок заборгованості за відсотками; 27272,10 грн. - пеня; 1700,00 грн. - оплата за вчинення виконавчого напису, а всього на суму 41393,88 грн.

Не погоджуючись із рішенням про примусове стягнення грошових коштів позивачка звернулась до суду за захистом своїх цивільних прав, та ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2018 цивільну справу 335/10230/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Вознесенівський відділ ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направлено до Ленінського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

23.10.2018 ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя відкрито провадження за вказаним позовом.

Однак, на теперішній час за заявою стягувача - АТ КБ «Приватбанк», Вознесенівським відділом ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 16.09.2016 відкрито виконавче провадження №ВП 52266278 та постановою від 02.08.2018 звернуто стягнення на доходи боржника у вигляді заробітної плати, яку направлено для виконання на ТОВ «Омега» (ЕДРПОУ 30982361) за місцем роботи Позивача. На цей час із заробітної плати Позивача вже були здійсненні відрахування, що підтверджується довідкою, доданою до заяви.

Отже, на сьогоднішній день заявник зазначає, що проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису та, як результат, утримання грошових коштів з його заробітної плати в рамках провадження, може істотно ускладнити поновлення його порушених прав, у випадку визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тому ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою про забезпечення позову та просить її задовольнити.

Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України у забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 6 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз’яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Не перевіряючи обставини, які мають значення для справи, а лише запобігаючи ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353-354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку– задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №5381, виданого 30.06.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у сумі 41 393,88 грн. Виконавче провадження №ВП 52266278 від 16.09.2016р.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити для відома та виконання Вознесенівському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.