Вирок № 77889529, 08.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

08.11.2018

Справа №359/7432/18

Провадження № 1-кп/359/565/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях судового засідання Пугач Д.О., Петрової Я.А., Петрової О.О.,

за участю прокурорів Мойсієнко О.В., Тимошенко Д.В., обвинувачуваного ОСОБА_1, законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника - адвоката Чемериса І.В., представників служби у справах дітей Вигівської С.І., Павленко Л.В., представника превенції Проневич А.В., потерпілої ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100001761, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

11.08.2018 року 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні магазину продуктів «Мальва», який розташований, за адресою: вул. Момота, 42\4 в м. Борисполі Київської області, помітив, що ОСОБА_8, яка стоячи біля прилавку, поклала на нього свій мобільний телефон марки «Lenovo A6020а46», та вирішив вчинити таємну крадіжку вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна - мобільного телефону марки «Lenovo A6020а46», ОСОБА_1, о 13 год. 05 хв. 11.08.2018 року, дочекавшись поки ОСОБА_8 вийшла з магазину, не забравши свій телефон, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що оточуючі відвідувачі магазину не знають про його намір вчинити крадіжку мобільного телефону, викрав з прилавку належний ОСОБА_8: мобільний телефон «Lenovo A6020а46», s\n: HZC4R6S2(10) imeil: НОМЕР_1, imei2: НОМЕР_2, вартістю 2083 грн. 33 коп; сім картку мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 яка знаходилась всередині телефону, вартістю 50 грн. 00 коп.; сім картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_4, яка знаходилась всередині телефону, вартістю 50 грн. 00 коп.; шкіряний чохол марки «Mercury», який був надітий на телефон, вартістю 110 грн. 00 коп.

В подальшому ОСОБА_1, вийшов з магазину, та втік з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинним діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2293 грн. 33 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, викладені фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він 11.08.2018 року 13 год. 00 хв. знаходився в приміщенні магазину продуктів «Мальва», який розташований, за адресою: вул. Момота, 42\4 в м. Борисполі Київської області, помітив, мобільний телефон марки «Lenovo A6020а46», який лежав на прилавку та вирішив викрасти його. Він дочекавшись поки власниця телефону вийшла з магазину, не забравши свій телефон, викрав його та вийшов з магазину. В подальшому власниця телефону його знайшла та він відав його їй. Жалкує про вчинене та просив суд суворо не карати його, так як потерпіла до нього претензій матеріального та морального характеру немає.

У зв'язку з тим, що обвинувачений у присутності своїх законних представників та захисника, а також інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, та приєднані матеріали прокурором стосовно речових доказів, судових витрат.

Судом з'ясовано, що обвинувачений у присутності законних представників, захисника та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані: за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. В результаті них він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном. Таким чином, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений: за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд вважає повне визнання вини, його щире каяття та те, що своїми послідовними показаннями сприяв судовому слідству.

В судовому засіданні обвинувачений посилався на те, що потерпіла до нього жодних претензій матеріального та морального характеру немає, мобільний телефон після того як потерпіла знайшла обвинувачуваного, був їй повернутий.

Разом з тим суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викрадене майно у нього було вилучене у зв'язку з його затриманням, а не видане потерпілій добровільно.

Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості. Аналіз даних про його особу вказує на те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. На обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Неодружений, не працевлаштований. Є учнем Бориспільської ЗОШ №1.

Відповідно до наданої суду досудової доповіді про неповнолітнього обвинувачуваного ОСОБА_1, встановлено, що за місцем проживання характеризується посередньо. За час навчання в школі не виявив інтересу до навчання, тому результат навчання досягнень переважно низького рівня. У вільний від навчання час знаходиться дома, в мережі Інтернет, телевізор, іноді зустрічається з друзями серед яких раніше судимих немає. Не відвідує жодної секції, гуртків чи факультативів. Поведінка скромна та мовчазна. Агресію не виявляє. В цілому поведінка відповідає низькому ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує, що значними чинниками вчиненого обвинуваченим злочину, стало неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання сина, та контролю за його поведінкою.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора та захисника, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1, за вчинення злочину належить призначити покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, пом'якшуючи обставини.

В той же час, з урахуванням позиції потерпілої, особистих даних обвинуваченого, сімейних обставин та відсутність достатніх матеріальних засобів у неповнолітнього обвинуваченого, його щире каяття, бездоганну подальшу поведінку, з урахуванням вимог ст. 105 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому покарання у виді штрафу та обмежитись примусовими заходами виховного характеру згідно вимог ч.2 ст. 105 КК України.

Як зазначалось вище ОСОБА_1 вчинив умисний злочин середньої тяжкості вперше, останній примирився з потерпілою, потерпіла ОСОБА_8 не бажала притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності.

З цього приводу, суд вважає за достатнє наявних підстав для застосування відносно ОСОБА_1 положень ст. 105 КК України, з урахуванням також позиції служби у справах дітей та превенції щодо відсутності даних по відношенню до обвинуваченого у вказаних службах до вчинення ним такого суспільно-небезпечного діяння - злочину.

Зважаючи на сімейні обставини родини обвинуваченого, їх матеріальне становище, суд вважає застосувати до ОСОБА_1 застереження, передати неповнолітнього під нагляд батьків, а також з урахуванням положень ч.4 ст.105 КК України призначити вихователя в порядку, передбаченому законом.

Саме такі заходи виховного впливу, з урахуванням особи обвинуваченого, відношення останнього до вчиненого і його сімейні відносини, на думку суду, будуть достатніми для його виправлення та виховання.

Цивільний позов не пред'являвся. Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 286 грн. 00 коп.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ст. 100, ст. 122, 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 50, 65-67, 105, ч. 1 ст. 185 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. на користь держави.

Звільнити ОСОБА_1 від виконання призначеного покарання у виді штрафу на підставі ст. 105 КК України із застосуванням заходів виховного характеру у вигляді: застереження, передачі неповнолітнього під нагляд батьків ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

На підставі ч.4 ст. 105 КК України зобов'язати Службу у справах дітей та сімї Бориспільської міської ради (м. Бориспіль Київської області, вул. Бежівка, 1, ідентифікаційний код 38572086) призначити неповнолітньому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вихователя до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998. КБК: 21081100. р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції). - 286 (двісті вісімдесят шість) гри. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo A6020а46», та шкіряний чохол марки «Mercury», - залишити у володінні потерпілої ОСОБА_8

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду С.М. Вознюк