Ухвала суду № 77889502, 07.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8670/18

Провадження №1-кп/359/606/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

5 листопада 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Вітківського Є.О.,

за участю прокурора Височина О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Басса О.О., потерпілого ОСОБА_3, його представника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією питання про закриття кримінального провадження №12018110100001889, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2018 року, у зв'язку з примиренням з потерпілим, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, тимчасово офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

02.09.2018 року близько о 11 години 40 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював виїзд від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» на 34 кілометрі автодороги Київ-Харків, на території Бориспільського району Київської області, в напрямку м. Харків.

Під час руху по зазначеній автодорозі в смузі розгону водій ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, будучи не уважним, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, чим грубо порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по в крайній лівій смузі руху автодороги Київ-Харків в напрямку м. Харків.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на руках, компресійно-уламкового перелому тіла хребця L2 (поперекового відділу хребта). Згідно висновку експерта № 100Д від 22.10.2018 року виявлене у ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді компресійно-уламкового перелому тіла хребця L2 (поперекового відділу хребта) відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як таке, що тягне тривалий розлад здоров'я - на строк понад 21 день. Тілесні ушкодження у вигляді саден на руках мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5, який грубо порушив Правила дорожнього руху: п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.3 ПДР, згідно якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б» 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, який керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення. Фактичні обставини справи не оспорює та показав, що 02.09.2018 року близько о 11 години 40 хвилин, він керуючи технічно-справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював виїзд від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» на 34 кілометрі автодороги Київ-Харків, на території Бориспільського району Київської області, в напрямку м. Харків. Під час руху по зазначеній автодорозі в смузі розгону він будучи не уважним, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по в крайній лівій смузі руху автодороги Київ-Харків в напрямку м. Харків. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачуваний ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні також зазначив, що він примирилася з потерпілим та завдані ним моральні збитки, пов'язані з ушкодженням здоров'я потерпілому відшкодував за їх спільною угодою, та щиро покаявся в скоєному злочині, попросив вибачення у потерпілого.

Його дії кваліфікуються: - за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Водночас, потерпілий ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та посилається на те, що ОСОБА_1 добровільно відшкодував йому моральну шкоду в обсязі за їх угодою, він немає до обвинуваченого особистих претензій та вимог про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки за її відшкодуванням звернувся до страхової компанії у встановленому законодавством України порядку.

Згідно постанови Верховного Суду України від 14 лютого 2018 року по справі №754/1114/15-Ц, провадження №61-1156СВ18 зазначено, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди. ОСОБА_3 залишив за собою право звернутися до будь-яких страхових компаній з приводу відшкодування збитків внаслідок ДТП, що сталася 02 вересня 2018 року, в тому числі до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» де, відповідно полісу про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ5668364 від 17.02.2018 року та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та від нещасних випадків на транспорті №DC.AM. 5668364 від 17.02.2018 року, у гр. ОСОБА_1 застрахована цивільно-правова відповідальність, а також в тому числі до страхової компанії, де застраховано його автомобіль. Оскільки він має право звернення до будь-яких страхових компаній з приводу відшкодування збитків внаслідок ДТП, що сталася 02 вересня 2018 року, за всіма договорами та полісами страхування всіх без винятку страхових компенсацій, а також право вирішення даних питань страхового відшкодування в цивільно-правовому порядку, в тому числі судовому порядку. Тому заявлене ним клопотання він підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його.

Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію потерпілого ОСОБА_3 про звільнення обвинувачуваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Зазначив, що примирення відбулося у його присутності та потерпілому компенсована моральна шкода.

Обвинувачуваний ОСОБА_1 підтримав клопотання потерпілого про звільнення його від кримінальної відповідальності за примиренням в порядку ст. 46 КК України. Крім того зазначив, що потерпілий ОСОБА_3 у присутності їх адвокатів надав розписку, що отримав грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди. Претензій до нього немає. Вони примирилися.

Захисник - адвокат Басс О.О. підтримав клопотання потерпілого та просив суд звільнити обвинувачуваного від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з примиренням обвинувачуваного з потерпілим.

Прокурор Височин О.О. підтримав клопотання та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що це волевиявлення потерпілого та обвинувачуваного, що не є порушенням чинного законодавства України.

Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку із примиренням його з потерпілим, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно, за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. ОСОБА_1 раніше не судимий. Вчинене ним кримінальне правопорушення є необережним та передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років. За цією ознакою він відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Клопотання потерпілого ОСОБА_3 підтверджує, що вони примирилася. З розписки, складеної потерпілим, вбачається, що ОСОБА_1 відшкодував йому моральну шкоду в повному обсязі, ОСОБА_3 немає до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Між обвинуваченим та потерпілим відбулося примирення.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.

Зважаючи на вимоги ст. 124 КПК України та згоду обвинуваченого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані з призначенням і проведенням судових експертиз в розмірі 4290 грн. 00 коп.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту накладеного згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2018 року (Справа №359/6954/18) на транспортний засіб «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, - скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46, ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання потерпілого ОСОБА_3, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Кримінальне провадження №12018110100001889, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль. ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), - процесуальні витрати в розмірі 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту накладеного згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2018 року (Справа №359/6954/18) на транспортний засіб «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання ухвалою суду законної сили, та що передані на відповідальне зберігання до закритого спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів ДП «Інформ Ресурс» (с. Семенівка Баришівського району Київської області, вул. Кірова, 15), а саме: транспортний засіб «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_6, та транспортний засіб «КІА Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, - повернути власникам.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Копію ухвали суду після її оголошення вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: С.М.Вознюк