Рішення № 77889050, 15.11.2018, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1550/18

Провадження № 2/349/587/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 листопада 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Лошак О.О.

за участі секретаря судового засідання Сірко І.В.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1550/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2000 грн. щомісячно та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання в розмірі по 2000 грн. щомісячно, до закінчення сином навчання.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони по справі з 09 серпня 1999 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2012 року. Від спільного проживання в шлюбі в подружжя 02 червня 2000 року народився син ОСОБА_5, який на даний час є повнолітнім та продовжує навчається, самостійного заробітку немає, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків. Сторони по справі також є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Рогатинського районного суду від 13 лютого 2013 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі по 400 грн. щомісячно. Розмір аліментів, який був визначений судовим рішенням на даний час не забезпечує мінімальних потреб дочки. Згідно вимог Сімейного кодексу розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. На підставі наведеного просила позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, з підстав наведених у позовній заяві. Пояснила, що син є студентом Рогатинського державного аграрного коледжу, денної форми навчання. Потребує матеріальної допомоги від батька. ЇЇ матеріальне становище значно погіршилося у зв'язку із здорожчання продуктів харчування, послуг, одягу, інших речей повсякденного вжитку.Розмір аліментів, який був визначений рішенням Рогатинського районного суду в твердій грошовій сумі 400 грн. щомісячно не забезпечує потреб дочки. Самостійно позивачка не спроможна забезпечити дитині прожитковий мінімум. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно і про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, не подав відзиву на позов.

Із згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-НМ №051881, виданим 08 липня 2000 року Юнашківською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_5 навчається в Рогатинському державному аграрному коледжі, є студентом 4 курсу денної форми навчання, що підтверджується довідкою №01-19/931, виданою 19 вересня 2018 року Рогатинським державним аграрним коледжем.

Згідно свідоцтва про народження серія І-НМ №214470, виданого 17 вересня 2004 року Юнашківською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2013 року, вирішено стягувати, починаючи з 23 січня 2013 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 400 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Судове рішення набрало законної сили 26 лютого 2013 року.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 в с.Юнашків по вул. Колгоспна,12 Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Юнашківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області №550 від 19 вересня 2018 року.

За ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до роз’яснень, даних у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Виходячи із системного аналізу положень ст. 192 СК України, зробленого у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 143цс13, зазначена стаття вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вищенаведені обставини дають підстави суду зробити висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2013 року.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі - 2000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів у зміненому розмірі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити повністю.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на період його навчання в твердій грошовій сумі - 2000 гривень.

Стягнення аліментів розпочати з 24 вересня 2018 року і проводити щомісячно до закінчення ОСОБА_5 Геннадієвичем навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць допустити до негайноговиконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України – 26255795) з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходу 22030106 – 704 грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання:ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2.

Дата складення повного судового рішення - 16 листопада 2018 року.

Суддя: О.О.Лошак