Рішення № 77884463, 12.11.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2272/18

Справа № 226/2272/18

Провадження № 2/226/841/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.

за участю секретаря Альберті О.В., Трифонової І.О.

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

третьої особи: Мирноградської міської ради

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Мирноградська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2002 року на праві приватної власності їй належить будинок за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеному будинку, крім неї зареєстровані також відповідачі ОСОБА_2 її колишній співмешканець та його брат ОСОБА_3 Відповідачі зареєстровані у спірному будинку, але з лютого 2010 року за місцем реєстрації не проживали, їх особистих речей у будинку немає. Позивач несе всі обов'язки по сплаті комунальних послуг з урахуванням зареєстрованих у квартирі осіб. Місце мешкання відповідачів позивачу невідоме. Оскільки, через реєстрацію відповідачів у належному їй будинку, позивач несе зайві витрати по сплаті комунальних послуг, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просила суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не з'явилися по невідомій суду причині, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про час та місце розглду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи заочно, те, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але до судового засідання не з'явилися та відзиву не надали, суд дану справу розглядає у порядку заочного провадження.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

30.08.2018 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, призначене підготовче засідання на 08.30 год. 28.09.2018 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третій особі - пояснення (заперечення).

28.09.2018 на підставі ухвали судді підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду на 14.30 год. 29.10.2018 року з викликом свідків. Через неявку сторін на визначену дату, розгляд справи відкладений на 09.30 год.12.11.2018 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 28 грудня 2002 року, позивачу ОСОБА_1 належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. В даному будинку, крім позивача також зареєстровані її донька ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, колишній співмешканець - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, брат співмешканця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10, 11, 12).

16 серпня 2018 року, представником координаційного комітету органів самоорганізації населення м.Мирнограда ОСОБА_6, за участі сусідів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складені акти, згідно з якими ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2010 року (а.с. 8, 9).

Вказані обставини та факт непроживання відповідачів у спірному будинку без поважної причини, був підтверджений в судовому засіданні поясненнями свідків.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що позивач - це її сусідка. Також знає ОСОБА_2, а ОСОБА_3 - не знає. ОСОБА_11 останній раз бачила у 2014-2015 роках, як почалася війна, а ОСОБА_3 взагалі не бачила. З цих пір позивач проживає одна з донькою.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що позивач - це її подруга. ОСОБА_2 поїхав до Донецька приблизно у 2014 році, коли вже почалася війна, з того часу його не бачила. ОСОБА_3 бачила всього один раз, він не мешкає разом з позивачем і ніколи не мешкав.

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з частиною другою статті 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При з'ясуванні причин відсутності відповідачів у спірній квартирі, судом не виявлені поважні причини за яких відповідачі не користувалися житлом та були відсутніми, як встановлено у судовому засіданні, принаймні з 2015 року, даних про укладення угод між позивачем та відповідачами щодо порядку користування зазначеним будинком, суду не надано і у судовому засіданні не встановлено, тому суд вважає можливим визнати відповідачів такими, що втратили право на користування будинком АДРЕСА_1.

На підставі ст.ст. 386, 405 ЦК України, 150 ЖК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 200, 206, 258-259, 265, 280-284, 288, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, місце реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, ОСОБА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_3, третя особа: Мирноградська міська рада, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, 9, м. Мирноград Донецької області, 85322, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04052956 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати втратившими право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2018 року.

Суддя І.В.Петунін